Посібник орієнтований на вивчення теоретичних питань, пов'язаних з висвітленням центральних проблем методології мистецької освіти, її педагогічних умов, сучасного змісту і методів мистецького навчання. Серйозна увага приділяється розкриттю виховного потенціалу кожного виду мистецтва.
Охарактеризовані нововведення, які представлені у навчальному посібнику, сприяють нівелюванню мистецтвознавчих штампів у навчанні, перекосів у бік авторитарного начала.
Виклад матеріалу побудовано на основі системного підходу до аналізу педагогічних явищ. У структурі курсу передбачено три основні частини: "Теоретико-методологічні основи педагогіки мистецтва", "Організаційно-методичне забезпечення мистецької освіти", "Теорія та методика мистецького навчання".
Міждисциплінарні зв'язки: педагогіка, філософія, психологія, методика конкретних предметів. В основу покладено передбачене навчальним планом вивчення дисципліни "Педагогіка мистецтва" (денна форма) на 3 курсі у загальному обсязі – 90 годин, з них 34 години – аудиторні заняття (лекційні – 14 год., практичні – 20 год.), 56 годин – самостійна робота.
Змістовий модуль 1. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ "ПЕДАГОГІКИ МИСТЕЦТВА". МИСТЕЦЬКА ОСВІТА ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ
Тема 1. Орієнтири і зміст мистецької освіти
Тема 2. Методологічна основа мистецької освіти
Тема 3. Педагогічний потенціал мистецтва у розвитку творчої індивідуальності майбутнього учителя мистецьких дисциплін
Тема 1. ОРІЄНТИРИ І ЗМІСТ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ
• 1. Мистецька освіта як об'єкт наукового дослідження.
• 2. Філософські засади мистецької освіти.
• 3. Функції мистецької освіти.
Основні теоретичні знання
Мистецька освіта як об'єкт наукового дослідження
Входження в Болонський процес, удосконалення системи педагогічної освіти зумовили необхідність структурних змін, виконання вимог галузевих стандартів як середньої так і вищої педагогічної освіти. Зокрема, діалектичні і гуманістичні зміни у сучасному суспільстві актуалізували проблему загальнокультурного і духовного розвитку особистості, визначили пріоритетними її права на різнобічне розкриття обдарувань, задоволення культурних запитів, повноцінну реалізацію культурно-творчих потреб. Тобто, як зазначає академік І. Зязюн, виникла об'єктивна потреба формування "людини культури". Цілісна людина культури, в його уявленні, – це не властивості і функції, не сума доброчинностей та еталонів культурності, а людина, здатна з максимальною ефективністю реалізувати й розвивати свої індивідуальні здібності і свої інтелектуальні, моральні та творчі можливості [79, с. 8]. Велику роль в цьому процесі відіграє мистецька освіта.
Мистецька освіта не є чимось новим і невідомим. "Початок мистецької освіти в Україні сягає часів родового суспільства, зародження традицій народної педагогіки, які втілювались в обрядовій творчості, що за формою являла собою синкретизм музики, танцю, пластики, поезії, театрального дійства. З прийняттям християнства виникає необхідність підготовки церковних співаків, майстрів іконопису, фрескового монументального живопису, православного зодчества" [39, с. 504]. Але, не дивлячись на те, що мистецька освіта має багатовікову історію, основоположницею введення у науковий обіг самого терміну "мистецька освіта" стала видатний вчений- музикант, доктор педагогічних наук, професор О.П. Рудницька. Вона сформулювала його наукове та обгрунтувала методологічні, теоретичні і методичні основи. За її визначенням, мистецька освіта – освітня галузь, що спрямована на розвиток у людини спеціальних здібностей і смаку, естетичного досвіду і ціннісних орієнтацій, здатності до спілкування з художніми цінностями у процесі активної творчої діяльності та вдосконалення власної почуттєвої культури [98, с. 34].
Саме через культуру людина відкриває і перетворює світ, реалізує власний духовний потенціал, наближається до світових досягнень людської цивілізації. Предмети культури становлять результат духовної творчої активності людини. Таким чином, людина здатна бути носієм і творцем культури тільки тому, що вона "занурена" у соціально-культурне середовище, в той культурний контекст, з якого вона засвоює свої уявлення, правила життя, способи дії [146, с. 5-7].
За визначенням О.П. Рудницької, культура у педагогічному контексті – це освіта, навчання, виховання, що охоплює сукупність практичних, матеріальних і духовних надбань суспільства, які відображають його історично досягнутий рівень розвитку і втілюються в результатах продуктивної діяльності людини.
Мистецька освіта є результатом формування загальної культури людини, її духовності. Відповідно духовність ми також тісно пов'язуємо з культурою. Г.Н. Волков у роботі "Три ліки культури" пише: "У вузькому розумінні під культурою зазвичай розуміють духовну культуру. Це величезний потенціал духовного досвіду людства, який накопичено за тисячоліття його існування і визначає нинішній рівень його інтелектуального, морального, естетичного розвитку" [25, с. 5].
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка мистецтва» автора Турчин Т.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Передмова“ на сторінці 1. Приємного читання.
