— Розстріляти, розстріляти, — загуло навколо.
Засуджений зблід ще більше, але не сказав ні слова.
Півчота козаків на чолі зі старшиною негайно виконала наказ за школою…
Третього січня повернулась кінна розвідка і сповістила, що Білгород здано більшовикам. Залишили наші війська й Харків. Нічого не лишалося, як наздоганяти свої головні сили.
Сумно готувались у дорогу козаки і старшини. Ніхто не радів, що вдалося уникнути смертельного бою…
Невдовзі виїхали на дорогу Харків — Білгород. Попереду блимали вогники Харкова. Не доїжджаючи міста, наштовхнулись на німецьку заставу, яка не хотіла пропускати.
— Петлюра цурюк! Петлюра цурюк! — повторював німецький старшина.
Долю інциденту вирішила рішучість українців, які, оточивши німців, були готові вжити зброю. Німці вирішили за краще пропустити козацьку частину.
Вранці 4 січня Гайдамацький курінь увійшов до Харкова. Назустріч чалапали одинокі фігурки робітників. Почулись здивовані вигуки:
— Пєтлюровци!
— Ні, які там петлюрівці, ті вже давно втекли. Це наші — большовики!
Один, сміливіший, підійшовши до самої лави, запитав:
— Аткуда, таваріщі?
— С-пад Бєлґарода, — жартома відповів один старшина.
— Наканєц-то даждалісь вас… Всьо врємя вас ждалі. Руку, таваріщ! — робітник простягнув правицю.
— Ось тобі, собачий сину, товариш! — старшина витягнув із кишені револьвер.
Робітник злякано відскочив. На обличчі — здивування. Старшини щиро засміялись…
О 10-й годині ранку 4 січня 1919 р. Окремий гайдамацький курінь імені Яна Кармелюка останнім з українських частин залишив місто Харків. Вже о другій годині дня до Харкова вступили совєтські війська.
А козакам дорога стелилася на Люботин, куди відійшли частини Запорозького корпусу.
31. Романтик із Бородянки
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Багряні жнива Української революції» автора Коваль Р.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „30. «Час і нам, панове, погуляти!»“ на сторінці 2. Приємного читання.