TextBook Давайте запитаємо себе: а що ми читали з цих публікацій?..
Отак ми знаємо історію Визвольної боротьби свого народу…
У передмові видавництва до другого видання споминів «Слідами новітніх запорожців. Похід Болбочана на Крим» (Нью-Йорк: Т-во запорожців ім. полковника Петра Болбочана, 1956) зазначено: «Шалений гін тогочасної молоді до козацької Традиції самочинно створив у 1917 році Військо і намітив покозачення цілої України з територіальними полками. Ця Ідея навіть охопила загал і так горіла, що лякала ворогів.
Але Провід був сліпий і глухий…
Провід боявся проявів козацького духу, жахався українських «Наполеонів», Гетьманів і не перебирав… засобами, щоб тільки забезпечити себе перед уявленою загрозою. Тому свідомо й несвідомо плентався (він) у хвості за гаслами однодумців — нових володарів упавшої російської імперії.
В таких обставинах обезголовлений нарід мусів загубити національну дорогу й піти манівцями…
Це була трагедія народу, котрого пробуджені національно-козацькі почування загнано в русло інтернаціональної ріки…»
Борис Монкевич написав ще й другу частину своїх спогадів про видатного українського воєначальника під назвою «Боротьба Болбочана за Лівобережжя. Смерть полковника Болбочана». Та, як виглядає, не знайшлося видавця. І цей рукопис напевно втрачено.
Як би там не було, а Борис Монкевич усе зробив, щоб історична пам’ять нашого народу не переривалася.
Отож пам’ятаймо його — і за кров пролиту в обороні нашої Вітчизни, і за те, що доніс до нас пам’ять про полковника Болбочана та його славних запорожців.
97. Прекрасна українка Харитина Пекарчук
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Багряні жнива Української революції» автора Коваль Р.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „96. Борис Монкевич. Військовий та історик“ на сторінці 2. Приємного читання.