У садочку двi квiточки.
Першая квiтка – то ж Iванко.
На сватаннi були (2)
та горiлочку пили.
За малую та часиночку
найшли собi та родиночку.
У садочку двi квiточки.
Другая квiтка – то ж Марiєчка.
На сватаннi були (2)
та горiлочку пили.
За малую та часиночку
найшли собi та родиночку.
Пiсля цiєї пiснi свати дякують за все i йдуть до хати молодого оповiстити про те, як закiнчилось сватання. Там їх ще частують за добре почату справу. На прощання батьки молодої дають сватам по своїй хлiбинi.
Сватання може вiдбуватись за тиждень до весiлля, за мiсяць i за пiвроку. Проте за тиждень до весiлля молодий i молода визначають кожен собi гурт, який буде виконувати на весiллi головнi звичаї. Пiснi, примовляння i порядок ведення весiлля треба вивчати в школi.
Якщо дозволяють статки, молодий купляє двi каблучки i чоботи молодiй. Молода готує молодому вишиту сорочку, три великi подушки, ковдру, двоє простирадл i рушник. Всi iншi подарунки робляться згiдно звичаю в цьому селi i достатку батькiв молодих.
Сватання може бути i пишнiше. Буває, родичi домовляються про одруження своїх дiтей, ще коли вони малi, або сiм'ї живуть близько i знають про дружбу молодят давно. Тодi, за попередньою домовленiстю, в недiлю родичi молодого: батько, мати, їхнi рiднi брати i сестри, а також юнак, який має женитися, iдуть пiшки а чи їдуть до дому нареченої. Везуть iз собою напої. Рiдня нареченої готує закуски i теж запрошує на цей день найближчих родичiв. Проводять спiльну бесiду за святковим столом, домовляються про те, де молодi будуть жити, чим їм можна допомогти в першу чергу. Пiсля сватання родичi молодого звертаються до родичiв молодої словами «свахо», «свате».
Пiсля весiлля один тиждень молода живе у молодого, а тодi вони починають жити там, де для них є мiсце: в новiй хатi чи в молодої. Тому хiд весiльного дiйства вiдбувається так, що молодий у недiлю веде молоду до свого дому.
П'ЯТНИЦЯ
Вранцi в п'ятницю десь на дев'яту годину до хати i молодої i молодого збираються запрошенi перед цим коровайницi та почет.
Почет молодого складається з двох сватiв, перев'язаних рушниками, старшого боярина (хороший нежонатий товариш молодого по молодiжних iграх або брат у других чи в третiх), який вiдзначається великою червоною квiткою на вилозi пiджака, i ще шiстьох бояр з червоними квiтками меншого розмiру. Також двi свiтилки – сестри молодого вiком до 12-ти рокiв.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бережа» автора Рубан Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „XVII. ПОДIЇ“ на сторінці 8. Приємного читання.