Розділ «XV. РЕЧЕННЯ»

Тар'я!

35. НА ПОШАНУВАННЯ ТАР'ЯГНА

Тобi, Тар'ягне могутнiй, славу спiваємо,

Богонародженому вiншування наше,

мужу знаменитому нашi почестi,

сину сили, звитяги i боротьби.

Поклоняємось великому предку,

тому, кого i нашi прадiди славили,

бо вiн знайшов слiди корiв,

спiваючи пiсню Слави Ягнi сонцеликiй.

Коли Тар'я з Богами корiв шукали,

собака винюхав їхнiй слiд,

булава владна скелю розколола,

корови ревли i мужi криком кричали.

Бiгло i ревiло сiм корiв,

тодi в пролом ще дев'ять корiв вибiгло,

потiм, разом з потоком вод,

десять корiв у ревучiм валу води шалено брикали.

Оспiваний Богами, о дивний, ти розкрив

Морок Зорею вранiшньою, Сонцем, коровами,