Розділ «XV. РЕЧЕННЯ»

Тiльки Тар'ягн своєю можнiстю зборов Змiя,

розрубав на частини, рiки звiльнив,

корiв молочних з неволi випустив,

якi побiгли водою назустрiч Славi.

Це вiн роздiлив гарпуном озера запертi

на тисячi потокiв, якi до моря ринули,

роздiлив, наче жертовного бика по суглобах,

подiлив води на криницi, рiки i озера.

З переляку перед народженням Тар'ягна

тремтiли гори, Диво i Земля,

вiн долонi простер, голосно славлячи Ягну,

готовий на подвиг в iм'я прийдешнiх.

Тар'ягну була дана влада i вiн володар,

бо, крiм нього, нiхто Змiя не мiг збороти,

це вiн Тьму розвiяв i засiяв Сва,

бо вiн у змаганнях на конях завжди переможець.

Для Тар'ягна, володаря колiсниць i коней буланих,

весь Славу складає у молитвах вдячностi,

дай i менi натхнення разом зi скарбами,

хай наступить день новий, сонцедарний.