Свiтовид:
– Важкi закони оголосив ти, Боже.
Голос:
– Всi цi закони я вже не раз передавав на Землю i не раз карав усю люднiсть за їх порушення. Пiсля спалення, наступнi поколiння народжуються досконалiшими.
Свiтовид:
– Але ж i Чорт спокушає.
Голос:
– Борiться iз спокусами, на те я вам дав силу волi, почуття правди i совiстi. Цi закони важкi, але разом з тим i легкi. Кожна людина середнiх здiбностей може їх виконувати, щоб бути щасливою. Тiльки послiдовно дотримуючись законiв Бога i дослухаючись до голосу Совiстi, можна побудувати Рай на землi. Адже Рай i Пекло можна збудувати на землi.
Нарештi ще раз блиснула блискавка, загримiло, троє волхвiв – Авх, Бож i Рус – попадали ниць, i з того часу ця поза стала позою найбiльшої покори Боговi, позою притлумлення людської гординi перед гнiвом Божим, а перед Рiздвом люди, сходячись на радiння, спалюють опудало людини, щоб разом з ним спалити свої грiхи.
Коли волхви пiдвели голови, пiд дубом стояв Свiтовид. Вiн сказав:
– Ставаймо спина до спини на чотири сторони свiту i будемо ректи тарiйцям, будемо говорити чотирма вустами волю Божу, новий закон українському народовi.
Хто прагне наблизитись до Ягни, до того сама Божиня наблизиться, чи та людина буде на горi, а чи сидiтиме в глибокому порубi. У людини є душа, яка є часткою Божого духу, у людини є кров, яка є часткою вогню животворного. Ягна сьогоднi дає людинi ще i совiсть, яка є часткою всесвiтнього сумлiння.
Волхви говорили i говорили, а люди приходили, вислуховували i вiрили, запам'ятовували i жили. В нiч перед Рiздвом вдарив грiм i спалив гурт волхва кнорея.
Ягна сповiстила українцiв, що князя Коло вона забрала з володiнь Морани i прилучила до лику Дар-Бога-Сонця. Вiднинi день почне бiльшати, аж поки не стане таким, як був, а тодi знову стане меншати, а коли ставатиме найменшим, буде час панування Дудя.
Разом iз совiстю Ягна послала людям страх перед будь-яким убивством i любов до ближнього. Вiднинi, навiть рiжучи скотину, люди просять дозволу i мужностi в Бога.
Найбiльший грiх – це вiдмова вiд вiрувань предкiв.
Казання-речення рiдною мовою – це єдина дорога до спiлкування з Богом. Вiдмова вiд рiдної мови – це вiдмова вiд цiєї дороги, вiд цiєї опори.
Грiх тим батькам, якi не навчають своїх дiтей мови предкiв, адже дитина не може вибирати, i не давати їй можливостi знати рiдну мову – це насильство над невинною душею.
Грiх убивати свого одновiрця, це – справа державного закону.
Грiх не поважати своїх батькiв.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бережа» автора Рубан Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „XI. НОВИЙ ЗАКОН“ на сторінці 3. Приємного читання.