– Нащо, Країне, кликав?
– Чи не знаєш, друже, де подiлися Бабинi кобили?
– Знаю, вони рибами стали, в море пострибали. Зараз ми їх звiдти потуримо.
Почали кобили з моря вискакувати. Країн їх зiбрав у гурт, у конюшню зачинив, потiм до Баби пiшов.
– Добрий iз тебе, Країне, пастух. Видно, на роду у тебе написано конярем бути, – каже Баба Червона. – Ще раз коней попасеш, а тодi i плату за службу вiзьмеш.
I на третiй день погнав Краягн коней пасти. Знову Баба наслала на нього нездоланний сон. Прокинувся увечерi – нема табуна. Запитав у Вовка – не знає, запитав у Риби – не знає. Запитав у Орла, а той i каже:
– Баба їх яйцями поробила, сама на яйця сiла.
Що тут робити?
– Ти, Орле, iз птаством почнiть Бабиних курей хапати, а я причаюсь у сiнях, – говорить Краягн.
Так i зробили. Як почали Бабинi кури кричати, Баба з яєць схопилась та в двiр побiгла, а Країн тим часом у хату, яйця побив, кобил вiдшмагав та й у хлiв загнав.
Бачить Баба, що вже вiн всю службу справив, треба платити. Питає вона Країна:
– Що ж ти хочеш за службу?
– Тiльки що у вашому табунi народилося лошатко, от ви менi його й вiддайте.
Баба почала його умовляти, мовляв, бери найкращого коня, та ще й у сакви чого твоя душа забажає, а лошачку ще рости треба.
Проте Країн стояв на своєму твердо. А Баба того лошачка, поки народиться, триста рокiв чекала, але нiчого не вдiє. Вона Країновi службу вибирала, а вiн собi плату вибирає, а як не виконає своєї обiцянки, то згорить ясним полум'ям. Вiддала Баба Країновi лошачка. Взяв Країн його на плечi та й пiшов. Як вiдiйшли далеченько за овид, що їх уже Баба не бачила, лошачок як стрепенувся та й зробився чарiвним крилатим конем. Питається вiн Краягна:
– Як тебе нести, понад землею чи попiд небом?
– Неси попiд небом до Змiя в палац.
Прилетiли вони в палац, країн схопив пташку сiру з золотим голосом i заховав за пазуху. Тут Змiїв кiнь як заiрже, аж стайню розвалив. Прибiг Змiй i питається:
– Чи наздоженемо ми їх?
– Нi, вже не наздоженем, бо пiд ним мiй молодший брат, як черкне копитами, то i тобi, i менi буде кiнець.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бережа» автора Рубан Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „IX. КРАЯГН“ на сторінці 4. Приємного читання.