Розділ 3. ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ

де а — константа;

е — величина помилки;

Р — коефіцієнт Р;

Rm — прибутковість ринку;

Rs — прибутковість акцій.

У моделі МОКА значення ай е прирівнюються до нуля. За такої умови прибутковість акцій (R) та їхні показники Р визначаються винятково їхньою залежністю від ринку (Rm). Коли залежність прибутковості акцій і ринку на графіку зображується прямою з кутом нахилу 45°, це означає пряму залежність, тобто 1:1. Інакше кажучи, зміна на 1 % прибутковості ринку змінює на 1 % прибутковість акцій. Акції, які мають ринкову прибутковість або ж мають однакову з ринком чутливість, будуть мати коефіцієнт р = 1,0.

Коли для аналізу використовують коефіцієнт Р, то зрозуміло, що вихідною точкою для порівняння ризику цінних паперів або активів повинен бути коефіцієнт Р = 1,0 або одинична дохідність. Доходи акції "Б", що має р = 1,0, будуть змінюватися однаково з ринком, тобто їхній ризик також не диверсифікований, як і весь ринок цінних паперів. Акції "В", де Р = 0,6, мають мінливість (нестійкість) менше ринкової, тобто менш ризикові, ніж ринок. Акції "А" з коефіцієнтом р = 2,0 більш ризикові, ніж ринок.

Природно, що МОКА дає змогу легко порівняти ризикованість окремих акцій. Однак важливою умовою є те, що дисперсія навколо характерної лінії не повинна бути великою. Якщо дисперсія більша, то варто враховувати додаткові елементи ризику, а ринок цінних паперів може й не бути точним показником ризикованості окремих цінних паперів.

На практиці використовують відомі ринкові показники (у тому числі й прибутковість ринку), такі як 500 індексів компанії "Стандарт і Пур", які добре відображають ринок.

Модель оцінки капітальних активів дає можливість порівняти і визначити залежність між прибутковістю окремих акцій і прибутковістю ринку цінних паперів. Ринок — це стандартний визначник не диверсифікованого ринку, що іноді називають "систематичним". Ступінь чутливості акцій до ринку називається "бета" (β). Якщо β = 1,0, то всі цінні папери з β > 1,0 більш ризиковані, ніж ринок; цінні папери з β < 1,0 менш ризиковані, ніж ринок. Створюючи портфель цінних паперів, вкладники, які обирають акції з низьким β, напевно будуть мати більш низькі доходи, ніж вкладники, які обирають акції з більш високим показником р (а отже, і більш ризиковані).

Як зазначалось, необхідна величина прибутковості активів складається з безпечної ставки та премії за ризик. Якщо використовується оцінка за допомогою р, то премія за ризик складається з ринкового доходу (Rm) + (-) вищий або нижчий не диверсифікований ризик, пов'язаний з певними акціями. Тепер маємо інструмент аналізу залежності ризику й доходу акцій у разі, коли ринок є стандартом виміру ризику. Інакше кажучи, за певного рівня ризику прибутковості ринку можна визначити необхідну величину прибутковості певних акцій. Усе, що треба зробити, — це підрахувати безпечну ставку, взяти середню ринкову ставку і скорегувати її з урахуванням ризикованості окремих акцій. Нехай безпечна ставка дорівнює б % (як обчислено раніше), а середня прибутковість ринку цінних паперів — 10 %, тоді як для акцій р = 1,2. Маючи такі дані, можна визначити необхідну величину прибутковості, яку відповідно до вимог ринку повинні мати окремі акції. Формула для визначення необхідної ставки доходу RRR така:

де RRRS — необхідна прибутковість акцій;

і — безпечна ставка;

R — середня прибутковість ринку;

β — не диверсифікований ризик.

Тоді: RRRs = 0,05 + (0,1 — 0,05)·1,2 = 0,11, або 11 %.

Величина 11 % означає, що будь-які акції з ризиком, або Р s 1,2, повинні давати дохід не менший ніж 11 %. Дохід, нижчий ніж 11 %, робить акції непривабливими; їх варто продати. Дохід, вищий ніж 11 %, означає, що на акції занижена ціна, їх варто купувати. Цю взаємозалежність показано на рис. 3.5 лінією надійності ринку (ЛНР) (Security market line — SML), що є графічним зображенням МОКА.

Рис. 3.5. Лівія надійності ринку: М — прибутковість ринку; і — безпечна ставка

Необхідно звернути увагу на те, що різні необхідні величини прибутковості акції можна визначити, коли відомі ЛНР і коефіцієнти р різних акцій. Акції з β = 0,8 будуть мати RRRs = 9 %, а акції з β = 1,2 будуть мати необхідну ставку доходу 11 %. ЛНР дає базис для оцінки відносних переваг цінних паперів.

Наприклад, акції "Б" можуть принести дохід 13 %, тоді як ЛНР показує, що досить мати 11 %. Ціна цих акцій занижена, і їх треба купувати. У випадку з акціями "А" за β = 1,2 вони повинні давати 11 % доходу, а дають нижчий дохід, тобто акції ИА" треба продавати, вони не вигідні (нижче ЛНР). Якщо ціль — мати низький ризик, то в портфель інвестицій варто внести акції з низьким p. І навпаки, якщо мета — отримати більше доходів, то інвестори повинні поповнити портфель акціями з високими р.