Розділ 8. ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ

8.1. Види інвестиційних проектів та вимоги до їх розробки

Процес реального інвестування здійснюється на основі інвестиційного проекту, а інвестиційна діяльність — на основі збігу інвестиційного попиту та пропозиції. Суб'єкти інвестиційної діяльності реалізують інвестиційний попит та пропозицію, вступаючи до певних економічних відносин через інвестиційний ринок.

Нині ринок інвестицій характеризується великим попитом і незначною пропозицією. У зв'язку з цим перед інвесторами постало завдання вибору найбільш привабливого інвестиційного проекту. Для оцінки доцільності інвестицій необхідно всебічно вивчити фактори, що безпосередньо впливають на вибір інвестиційного проекту.

Головні цілі інвестиційного проекту — максимізація обсягу виробництва або мінімізація витрат, технічна ефективність проекту (максимальний прибуток) та оптимізація технічних і економічних аспектів, які повинні бути метою стратегічного планування бізнесу. На нашу думку і як зазначають М. І, Книш, Б.А. Перекатов, Ю.П. Тютиков*24, інвестиційний проект — це система організаційно-правових та розрахунково-фінансових документів, необхідних для виконання дій щодо впровадження різних форм реального інвестування. Процес розробки інвестиційного проекту від первісної ідеї до експлуатації підприємства може бути поданий як цикл, який включає три окремі фази*25: передінвестиційну, де здійснюється вибір конкретного інвестиційного проекту (за формами реального інвестування), проводиться техніко-економічна та фінансова оцінки за критеріями щодо прийняття рішення; інвестиційну, коли здійснюється безпосередньо реалізація обраного інвестиційного проекту; експлуатаційну (постінвестиційну), коли відбувається експлуатація об'єкта інвестування.

*24: {Кныш М.И., Перекатов БА„ Тютиков Ю.П. Стратегическое планирование инвестиционной деятельности: Учеб. пособие. — СПб.: Изд. дом "Бизнес-Пресса", 1998. — 316 с.}

*25: {Там само. – С. 26. }

У світовій практиці інвестиційний проект є комплексом взаємопов'язаних заходів, спрямованих на досягнення поставлених цілей в умовах обмежених фінансових, матеріальних та інших ресурсів. Життєвий цикл інвестиційного проекту має такі стадії: формулювання проекту, проектний аналіз, розробка проекту, його здійснення та оцінка результатів, ліквідація. Проектний аналіз — це методологія, яка дає змогу оцінити фінансові та економічні переваги проектів, а також альтернативні шляхи використання ресурсів з урахуванням макро- і мікроекономічних наслідків.

Інвестиційний проект — це основний документ, що визначає необхідність здійснення реального інвестування, в якому в загальновизнаній послідовності його розділів подаються основні характеристики проекту та фінансові показники, пов'язані з його реалізацією. Інвестиційний проект дає змогу підприємству та потенційним інвесторам всебічно і комплексно оцінити його та обґрунтувати доцільність здійснення конкретних реальних інвестицій.

Однозначного погляду щодо класифікації за ознаками інвестиційних проектів не існує. Інвестиційні проекти, які розробляються в розрізі окремих форм реального інвестування підприємства*26, класифікуються за певною низкою ознак (рис. 8.1).

*26: {Бланк И. А Инвестиционный менеджмент. — К.: СП "Итем ЛТД": Юнайтед Лондон Трейд Лимитед, 1995. – 448 с. }

Рис. 8.1. Класифікація інвестиційних проектів

З нашого погляду, цю класифікацію слід доповнити за ознакою щодо використання форм реального (придбання цілісного майнового комплексу, нове будівництво, реконструкція, модернізація, інвестування щодо приросту запасів оборотних матеріальних активів, перепрофілювання, інноваційне інвестування) чи фінансового інвестування. Крім того, слід враховувати існуючі ознаки щодо фінансування за рахунок внутрішніх чи зовнішніх джерел, а також власні, залучені, позикові кошти та їх оптимізацію з погляду ефективності їх використання.

Залежно від видів інвестиційних проектів диференціюються вимоги до їх розробки. Для невеликих ІП, які фінансуються підприємством за рахунок внутрішніх джерел, обґрунтування проекту здійснюється за скороченою кількістю розділів та показників. Таке обґрунтування може містити лише мету здійснення ІП, його основні параметри, обсяг необхідних фінансових коштів, показники ефективності здійснюваних інвестицій, а також схему (календарний план) реалізації інвестиційного проекту.

Для середніх і великих інвестиційних проектів, фінансування реалізації яких здійснюватиметься за рахунок зовнішніх джерел, необхідно провести повномасштабне обґрунтування за відповідними національними та міжнародними стандартами (залежно від вимог інвесторів та держави). Підготовка реальних інвестиційних проектів до реалізації вимагає розробки бізнес-планів інвестиційного проекту.

8.2. Бізнес-планування інвестиційного проекту

Бізнес-план є одним з основних документів, що визначає стратегію функціонування підприємства. Разом з тим він базується на загальній концепції розвитку підприємства, більш докладно розробляє економічний та фінансовий аспекти стратегії, дає техніко-економічне обґрунтування конкретним заходам. Реалізація стратегії ґрунтується на інвестиційних програмах, складених як ціла система взаємозалежних технічних, організаційних і економічних змін на певний період. Бізнес-план містить одну з частин інвестиційної програми, термін реалізації якої, як правило, обмежений декількома роками (часто кореспондуються з термінами середньострокових або довгострокових кредитів), що дає змогу дати досить чітку економічну оцінку запланованим заходам.

Найважливішим завданням розроблення бізнес-планів є проблема залучення й обґрунтування інвестицій (кредитів), у тому числі закордонних, необхідних для здійснення проектів техніко-технологічного переоснащення або реконструкції підприємств. У цьому разі бізнес-план реальних форм інвестування необхідний як основний інструмент, дає змогу вибору того або іншого альтернативного варіанта інвестування і підтверджує гарантованість їхнього повернення на основі ефективного використання.

Структура бізнес-плану інвестиційного проекту досить стандартна, не залежить від обсягу необхідних інвестицій. Зміст і відповідне оформлення бізнес-плану — необхідна умова того, щоб проект, принаймні, почали розглядати потенційні інвестори чи кредитори. Як правило, прогнозування розвитку звичайно здійснюється на 2—5 років, причому для першого року розбивка всіх показників робиться найбільш докладно (щомісячно), для другого — за кварталами, а на третій — п'ятий роки — у цілому за рік.

Формувати бізнес-план слід фахівцям із залученням робітників підприємства, що дозволить здійснити цей процес на досить високому рівні і забезпечити його обґрунтування.