У ФРН найбільше поширені такі типи юридичних осіб: товариство з обмеженою відповідальністю (Gesellschaft mit beschrankter Haftung – GmBH), акціонерне товариство (Aktiengesellschaft – AG) а також товариство з обмеженою відповідальністю і командитне товариство (GmBH &3). Особливістю ФРН є те, що більшість юридичних осіб тут зареєстровані як товариства з обмеженою відповідальністю. Це пояснюють тим, що процедура створення і державне регулювання діяльності для товариств з обмеженою відповідальністю сприятливіші, ніж для акціонерних товариств.
Товариство з обмеженою відповідальністю. Мінімальний розмір капіталу товариства з обмеженою відповідальністю 50 тис. євро і чверть суми вносять при реєстрації товариства. Відповідальність компаньйонів обмежено розміром паю. Товариство з обмеженою відповідальністю є юридичною особою і для його створення необхідне підписання установчого договору, що надалі виконує функції уставу.
Акціонерне товариство. Для акціонерного товариства необхідна участь як мінімум п'яти акціонерів, мінімальний розмір капіталу – 100 тис. євро, причому 25 тис. євро необхідно внести при реєстрації. Акціонерне товариство у ФРН має триступеневу структуру управління: загальні збори, наглядова рада, правління, причому одна і та ж особа не може входити до складу наглядової ради і правління, а до складу наглядової ради включають працюючих за наймом представників. Форму акціонерного товариства застосовують в основному для найбільших підприємств, що вимагають залучення акціонерного капіталу.
Товариство типу GmBH & 3 поєднує в собі риси командит- ного товариства і товариства з обмеженою відповідальністю. Командитне товариство складається з комплементаріїв (учасників із необмеженою відповідальністю) і командитистів (учасників з обмеженою відповідальністю). Закон вимагає, щоб як мінімум один учасник ніс повну відповідальність. Комплементарієм може бути юридична особа, що створює передумови для широкого використання товариств типу GmBH & 3. їх утворюють шляхом включення товариства з обмеженою відповідальністю до складу командитного товариства як єдиного повного члена. Підприємство цього типу об'єднує в собі переваги товариства з обмеженою відповідальністю і командитного товариства, його не обкладають податком на прибуток юридичних осіб, воно має можливість перенести відповідальність на учасника з обмеженою відповідальністю. Процедуру реєстрації й управління ко- мандитними товариствами значно спрощено, як і спрощено державний контроль за їх діяльністю.
У Франції існують дві основні форми комерційних підприємств: товариство з обмеженою відповідальністю (Societe а responsibilite limite (SARL)) і так зване анонімне товариство (Societe anonyme (S.A.)). Командитні товариства, а також колективні товариства мають відносно обмежене поширення, а товариство з обмеженою відповідальністю засновують для створення малих і середніх підприємств, причому в останнього не може бути понад 50 учасників, а його капітал має бути не меншим 50 тис. євро (цю суму при реєстрації слід внести повністю). У Франції можливе одноосібне володіння підприємством з обмеженою відповідальністю (L'enterprise unipersonelle а responsibilite limite (EURL)). Процедура його створення аналогічна процедурі створення SARL. Анонімне товариство створюють для організації великих підприємств, мінімальний розмір його капіталу становить 250 тис. євро і на момент реєстрації має бути внесено як мінімум чверть цієї суми. Анонімне товариство повинно мати не менше семи акціонерів.
Основними формами підприємництва в Італії є товариство з обмеженою відповідальністю (Societa a responsabilita limitata (S.T.I.)) й акціонерне товариство (Societa per azioni (S.p.a.)), які є юридичними особами й аналогічні за структурою й управлінням. Для створення товариства з обмеженою відповідальністю необхідно створити статутний фонд у 20 тис. євро, з яких ЗО % повинно бути виплачене при реєстрації, а при створенні акціонерного товариства внесена сума повинна бути в 10 разів більшою. В Італії передбачено форми індивідуального і колективного підприємництва з необмеженою відповідальністю, які подібні тим, що існують в інших країнах. Наявність товариств, товариств з обмеженою відповідальністю й акціонерних товариств передбачено законодавством Бельгії, Іспанії, Португалії, Люксембургу, Данії, Греції, Нідерландів, Швейцарії та інших держав із континентальною системою права.
Діяльність офшорних компаній регулюють нормативно-правові акти (табл. 6).
Таблиця 6. Перелік основних нормативно-правових актів, що регулюють діяльність офшорних компаній у різних країнах світу
Назва країни | Назва і рік прийняття законів, які регламентують діяльність офшорних компаній |
І. ЄВРОПА | |
Гернсі | Закон про компанії (1908, 1990); Закон про трасти (1989, 1990) |
Гібралтар | Указ про компанії (1983); Указ про довірених осіб (1984); Указ про термін існування трастів та накопичення капіталу (1986); Указ про прибутковий податок (1984); Указ про банкрутство (1990) |
Джерсі | Закон про трасти (1984, 1989, 1991); Закон про компанії (1991) |
Ірландія | Закон про довірених осіб (1893, 1925); Закон про компанії (1963, 1977, 1982, 1983, 1986, 1990, 1990) |
Кіпр | Закон про довірених осіб, Британські положення права справедливості щодо трастів, Закон про міжнародні трасти |
Ліхтенштейн | Закон про приватних осіб і компанії (1926); Закон про трастові підприємства (1928); Закон про податки (1961) |
Люксембург | Закон про комерційні компанії (1915); Закон про холдингові компанії (1929); Закон про прибутковий податок (1967); Указ про юридичні повноваження довірених осіб (1983); Закон про охорону банківської таємниці та податкові розслідування (1988) |
Мадейра | Декрет № 500/80 (про зону вільної торгівлі в автономній області Мадейра); Декрет 163/86 (про офшорні банки); Декрет 235/90 (офшорні фінансові та страхові компанії); Декрет 352-а/89 (про офшорні трасти); Декрет 96/89 (про реєстрацію та використання судохідних компаній) |
Мальта | Закон про міжнародну підприємницьку діяльність (1988); Закон про офшорні трасти (1988); Закон про банки (1970); Закон про страхову діяльність (1981); Закон про торговельне судоходство (1973); Закон про промисловий розвиток (1988); Закон про вільну зону порту (1988) |
Монако | Закон № 214 про трасти (1936) |
Острів Мен | Закон про довірених осіб (1961); Закон про форми трас- тів (1961); Закон про майновий статус і накопичення (1968); Закон про визнання правомірності трастів (1988); Закон про довірче розпорядження майном (1990); Закон про прибутковий податок (1970-1991); Закон про податки для компаній (1984); Закон про збори з компаній нерезидентів (1986); Закон про подоход- ний податок зі страхових компаній (1981) |
Нідерланди | Цивільний кодекс |
Швейцарія | Закон про компанії (1992) |
II. АЗІЯ | |
Гонконг | Указ про компанії (1933); Указ про довірених осіб (1934); Указ про оподаткування (1947); Указ про реєстрацію підприємницької діяльності (1959); Указ про трасти (1964); Указ про безтермінову ренту та накопичення капіталу (1970); Указ про гербовий збір (1981); Указ про визнання юридичної сили трастів (1990) |
Лабуан | Закон про оподаткування офшорної підприємницької діяльності (1990); Закон про офшорні компанії (1990); Закон про трастові компанії (1990); Закон про офшорне банківське обслуговування (1990); Закон про офшорне страхування (1990); Закон про подоходний податок (1990) |
Сингапур | Закон про компанії (1990); Положення про компанії (1987); Правила ліквідації компаній (1969); Закон про трастові компанії (1967); Закон про довірених осіб (1967); Закон про прибутковий податок (1967); Закон про податок на майно (1967) |
III.1 ПІВНІЧНА АМЕРИКА | |
США | Закон про банківську таємницю (1970); Закон про боротьбу із зловживаннями наркотиками (1986); Закон про контроль за відмиванням грошей (1986); Закон про конфіденційність фінансового стану приватної особи; Закон про шахрайство при передачі майна (1918); Закон про шахрайство при передачі капіталу (1984) |
Панама | Закон про компанії (1927); Закон про трасти (1984) |
Бермудські Острови | Закон про гарантії при звільненні від сплати податків (1990); Закон про довірених осіб (1992); Закон про компанії (1981, 1982, 1984, 1988, 1990, 1992); Закон (спеціальні положення) про трасти (1989); Закон про довічну ренту та накопичення (1989) |
III.2 ПІВДЕННА АМЕРИКА | |
Антигуа і Барбуда | Закон про міжнародні комерційні компанії (1982) |
Антильські Острови Кюрасао | Закон Королівства Нідерланди про оподаткування (1986) |
Аруба | Нідерландський цивільний кодекс; Комерційне законодавство |
Багамські Острови | Закон про довірених осіб (1983); Закон про трасти (1989); Закон про шахрайські майнові розпорядження (1989); Закон про міжнародні комерційні компанії (1990); Закон про трасти та шахрайські майнові розпорядження (1991) |
Барбадос | Закон про офшорні банки (1979); Закон про міжнародні комерційні компанії (1965, 1979, 1981, 1991); Закон про довірених осіб (1979); Закон про судноплавство (1981); Закон про розвиток судноплавства (1982); Закон про звільнення від сплати податків страхової діяльності (1983); Закон про міжнародні торговельні компанії (1984); Закон про подоходний податок |
Беліз | Закон про міжнародні комерційні компанії (1990); Закон про трасти (1992) |
Британські Віргінські Острови | Указ про довірених осіб (1961, 1991, 1992); Закон про міжнародні комерційні компанії (1984); Закон про банки і трастові компанії (1984, 1990); Закон про управління компанією (1990); Закон про реєстрацію й облік |
Кайманові Острови | Закон про трасти (1967); Закон про трасти із зарубіжними правовими нормами (1987); Закон про шахрайські майнові розпорядження (1990); Закон про звільнення від сплати податків командитних товариств (1991); Закон про компанії |
Невіс (Федерація Сент- Кіттс і Невіс) | Указ про підприємницькі компанії (1984, 1995); Указ про довірених осіб (1961); Указ про Конституцію Сент-Кіттс і Невісу (1983); Закон про конфіденційні взаємовідносини (1985); Указ про звільнення від сплати податків міжнародних трастів (1994); Указ про компанії з обмеженою відповідальністю (1995); Указ про товариства (partnership) (1995) |
Теркс і Кайкос | Указ про банківську справу (1979); Указ про компанії (1981, 1989); Закон про трасти (1989); Указ про довірених осіб (з ліцензіями) (1992); Указ про конфіденційні відносини (1979); Указ про командитні товариства (1993) |
V. АВСТРАЛІЯ Й ОКЕАНІЯ | |
Вануату | Закон про банківську діяльність (1970); Закон про трастові компанії (1971); Закон про страхування (1973); Закон про товариства (partnership) (1973); Закон про судноплавство (1981); Закон про компанії (1986) |
Західні Самоа | Закон про міжнародні трасти (1987); Закон про трастові компанії (1987); Закон про міжнародні компанії (1987); Закон про офшорну банківську діяльність (1987); Закон про міжнародне страхування (1988) |
о-ви Кука | Закон про міжнародні компанії (1981, 1982); Закон про міжнародні трасти (1984, 1989, 1991); Закон про офшорну банківську діяльність (1981); Закон про офшорне страхування (1981, 1982); Закон про компанії довірених осіб (1981, 1982); Закон про міжнародні товариства (partnership) (1984) |
Більшість країн вибрали прийнятні для їх законодавства типи створення компаній на власних територіях. Компанії з обмеженою відповідальністю реєструють у штаті Делавер, міжнародні ділові компанії на Багамах, Британських Віргінських о-вах, Белізі. Звільнені компанії існують в Ірландії, на о. Мен, Джерсі, Гернсі, Кайманових о-вах, о-вах Теркс і Кайкос; нерезиденти! компанії розповсюджені на о. Мен, у Гібралтарі, Ірландії; компанії зі спеціальним статусом зустрічаються в Гібралтарі, на о. Мен, на Американських Віргінських о-вах. Поняття трасту існує в різних країнах, але до нього також по- різному і ставляться. Так, на Багамських о-вах трасти не підлягають офіційній реєстрації. Засновників і бенефіціарів не обкладають податками на доходи та майно. На о. Мен трасти не підлягають реєстрації, довірчими управляючими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти. Для стимулювання національного бізнесу та заохочення іноземних підприємців укладають дво- та багатосторонні угоди про уникнення подвійного оподаткування, які в низці випадків доповнюються розділами про недопущення ухилення від сплати податків.
Реєстрація підприємств в офшорі
Континентальна модель реєстрації. Країнами континентальної правової системи є Німеччина, Ліхтенштейн, Люксембург, Франція, Швейцарія та ін. Наприклад, у Швейцарії спочатку готують Статут компанії, який має містити таке:
• Назву компанії, що затверджена комерційним реєстром.
• Юридичну адресу.
• Визначення сфери та напрямів діяльності.
• Акціонерний капітал.
• Номінал акцій, типи акцій (іменні або пред'явницькі, звичайні або привілейовані).
• Порядок скликання загальних зборів акціонерів.
• Порядок голосування власників акцій різних категорій, захист прав акціонерів, що володіють невеликим пакетом акцій.
• Органи управління (адміністративна рада) і контролю (ревізійний орган) акціонерного товариства.
• Порядок оприлюднення офіційних повідомлень акціонерного товариства.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Іноземні інвестиції» автора В.А.Вергун на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ 3. ДЕРЖАВНЕ І МІЖДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СУЧАСНОГО ОФШОРНОГО БІЗНЕСУ“ на сторінці 4. Приємного читання.