РОЗДІЛ 3. ДЕРЖАВНЕ І МІЖДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СУЧАСНОГО ОФШОРНОГО БІЗНЕСУ

Велика Британія. Одноосібний торговець (Sole trader). Взаємини одноосібного торговця з державними органами у Beликій Британії обмежені реєстрацією підприємства, сплатою прибуткового податку, податку на додану вартість і мит. Відповідно до Закону про реєстрацію назв бізнесу 1916 р. (Registration of Business Names Act) одноосібний торговець має зареєструвати своє підприємство в Реєстрі назв бізнесу (Business Names Registrar), подавати податкову декларацію в Управління податків і зборів (Inland Revenue), а також надавати інформацію в Митне управління (Customs) і в Акцизне управління (Excise).

Загальні партнерства. Загальне партнерство, або просте партнерство, функціонує на основі закону про партнерства і договору між партнерами, якщо такий є. Законодавчі норми, що регулюють діяльність партнерств, мають диспозитивний характер, їх застосовують суди в тому випадку, якщо підприємці, утворивши партнерство, не уклали письмового договору або якщо укладений договір недостатньо повний. Партнери мають рівні права на управління партнерством і його майно, якщо інше не визначено в угоді між ними. При реєстрації партнерства нова юридична особа формально не утвориться (на практиці, однак, у багатьох випадках партнерство має статус юридичної особи). Це проявляється, наприклад, у праві бути занесеним у реєстр ділових підприємств і вступати у взаємини із третіми особами як окрема фірма. Як і в одноосібних підприємствах, підприємці партнерств несуть необмежену відповідальність за зобов'язаннями партнерства і вона має солідарний характер. Це означає: треті особи можуть надіслати майновий позов на адресу одного з партнерів, що переадресує його за винятком своєї частки іншому партнеру. При вибутті одного з партнерів або при вступі нового партнерство зазвичай припиняє своє існування, тобто воно має бути переоформлене. Підприємницька діяльність при цьому може не перериватися.

США Загальне партнерство регулюється Однаковим законом про партнерства (Uniform Partnership Act), прийнятим у 1914 р. і діючим у 44 штатах із 50. Партнерство в США не платить податків, тому що їх сплачують із доходів підприємців, які входять до його складу. Партнерства, однак, оформляють податкові декларації за формою 1065. Потім кожному партнеру надсилають форму ДО 1, що встановлює його частку у прибутках і збитках партнерства. Форму ДО 1 подають у податкові органи разом із формою 1040 (індивідуальні доходи). Податком обкладають не тільки кошти, що надійшли в розпорядження партнерів, але і реінвестовану частину доходу партнерів.

Велика Британія. Загальне партнерство у Великій Британії функціонує на підставі Закону про партнерство 1890 р., а правові й організаційні принципи діяльності загальних партнерств у Великій Британії аналогічні принципам у США. Якщо назва партнерства відрізняється від прізвищ його учасників, то воно підлягає реєстрації.

Партнерства з обмеженою відповідальністю. Головною особливістю цієї форми є наявність двох категорій учасників – партнерів із повною та обмеженою відповідальністю. Партнери з обмеженою відповідальністю відповідають за зобов'язаннями партнерства тільки в межах свого внеску; справи партнерства ведуть зазвичай партнери з повною відповідальністю, а партнери з обмеженою відповідальністю відіграють пасивну роль вкладників капіталу; кількість учасників партнерств обмежена. Партнерства є зручною формою об'єднання висококваліфікованих фахівців для заняття професійною діяльністю у сфері юридичних і фінансових послуг, медицини тощо. Зазвичай це дрібні і середні підприємства, однак відомі випадки, коли у формі партнерств функціонували досить великі підприємства. Партнерами можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

У США партнерства регулює Однаковий закон про обмежені партнерства (Uniform Limited Partnership Act), прийнятий у 1916 р. і діючий у 47 штатах, а також Виправлений однаковий закон (Revised Uniform Limited Partnership Act) від 1978 р. Для створення партнерства потрібно як мінімум один повний та один обмежений партнер і це створення вимагає виконання деяких офіційних формальностей: партнери мають передати в секретаріат штату підписаний ними сертифікат, що містить відомості про напрями діяльності партнерства, його членів, структуру капіталу тощо. З податкового погляду положення обмежених партнерств аналогічні положенню загальних партнерств. У зв'язку з податковою реформою 1986 р. переваги, які мали в США партнерства щодо корпорацій, значно знизилися. Це пов'язане з тим, що корпорації, які мають статус малих (small corporation), були звільнені від податків на корпорації. Таким чином, податковий статус партнерств і малих корпорацій практично зрівнявся. Єдиною збереженою податковою перевагою партнерств у США є необмежена кількість їх членів, а мала корпорація не може мати понад 35 членів.

Найбільш поширеною й універсальною формою бізнесу є компанія або корпорація. Її головними відмінними рисами є:

• корпорація – це самостійний суб'єкт цивільного права, що здійснює незалежне від своїх членів існування;

• існування корпорації не може бути припинене інакше, ніж за рішенням суду або рішенням самих учасників корпорації, прийнятому на підставі уставу і законів;

• за зобов'язаннями корпорації виняткову відповідальність несе сама корпорація в межах майна, що їй належить;

• корпорація є об'єктом подвійного оподатковування, оскільки її доходи обкладають податком як на прибуток, так і на дохід її учасників.

Капітал корпорацій формують шляхом передплати на їх акції. Корпорації можуть випускати акції різних типів, головними з них є звичайні (ordinary) і привілейовані (preferential) акції. Дивіденди на звичайні акції залежать від рентабельності підприємства, а на привілейовані акції вони встановлені на фіксованому рівні, причому останні не дають права голосу на загальних зборах акціонерів. Корпорації, що дотримуються необхідної законом процедури, мають право продавати свої акції на відкритому ринку. Порядок створення й основні принципи функціонування корпорацій у США (US Corporations) визначено на рівні законодавств штатів й у більшості випадків в основі законодавств штатів лежать принципи ухваленого на федеральному рівні в 1946 р. Зразкового закону про підприємницькі корпорації (Model Business Corporation Act). Він прийнятий загалом у 20 штатах і з незначними змінами – у 10. Згодом до нього були внесені доповнення, внаслідок чого з'явився Виправлений зразковий закон про підприємницькі корпорації (Revised Model Business Corporation Act). Проте деякі із штатів узагалі не дотримуються Зразкового закону, наприклад Нью-Йорк, Делавер, Массачусетс, Каліфорнія.

Законодавство більшості штатів передбачає існування прибуткових (for-profit) і неприбуткових (non-profit) корпорацій. Неприбуткові корпорації не мають права випускати акції і розподіляти дохід на користь своїх членів. Підприємницька корпорація може бути закритою (closely held), тобто її акції належать кільком або одній особі. Акції таких корпорацій не можна продавати на відкритому ринку. Порядок їх продажу визначено уставом, і зазвичай воно вимагає згоди більшості акціонерів. Акціонери беруть безпосередню участь в управлінні корпорацією. Відповідно до законів більшості штатів корпорація може бути місцевою (domestic) й іноземною (foreign). Місцевими вважають усі корпорації, що зареєстровані відповідно до закону про корпорації даного штату, а компанії, зареєстровані в інших штатах, розглядають як іноземні. Американські корпорації, які належать іноземцям, мають особливий статус (alien corporation).

Федеральна податкова система передбачає податкові пільги для малих корпорацій (small corporation). Податкові пільги малих корпорацій полягають у звільненні їх доходів від податку на прибуток, що розподіляють між акціонерами і зараховують у їх дохід, що оподатковують. Подібно до партнерств, малі корпорації в США не піддаються негативному ефекту подвійного оподатковування. Статус малої корпорації надають за наявності таких умов:

• корпорація має бути американською,

• вона не може мати понад 35 акціонерів,

• акціонерами повинні бути приватні особи,

• акціонерами малих корпорацій можуть бути винятково резиденти США,

• допускають випуск тільки одного типу акцій.

Основними етапами створення американської корпорації є: