Розділ «4.2. Офшорні зони в Азії й Індійсько-Тихоокеанському регіоні»

• дозволено використання юридичної особи як директора;

• необхідно мати юридичну адресу і секретаря-резидента (юридичну або фізичну особу) на території Гонконгу;

• мінімальна кількість акціонерів – один;

• дозволено використання номінальних акціонерів і директорів;

• стандартний статутний капітал компанії 10 тис. гонконзьких дол;

• виплата статутного капіталу необов'язкова;

• неприпустиме використання акцій на пред'явника, дозволено випуск акцій із номінальною вартістю;

• проведення щорічних зборів акціонерів і директорів, ведення бухгалтерського обліку, складання річних звітів і проведення ревізій звітності обов'язкове.

Після вступу Китаю в СОТ Гонконг перетворився в канал китайського експорту у країни Заходу і базу багатьох міжнародних компаній, що здійснюють комерційні операції з Китаєм й інвестують у ринок Китаю. Саме тому тут створено всі умови для ведення нерезидентного бізнесу і, фактично, Гонконг відкриває шлях до недорогих виробничих структур і ринкового потенціалу Китаю для іноземних компаній. Найпоширеніша практика: міжнародна торговельна компанія закуповує товари в Китаї або країнах Азії і перепродає їх через Гонконг, що дозволяє досягти значної економії на податкових виплатах.

Останнім часом популярність Гонконгу трохи знизилася, що було пов'язане з погіршенням його економічного становища. У 2003 р. влада Гонконгу оголосила про перше за 20 років підвищення податкових ставок й уведення низки мит. Було збільшено на 1,5 відсоткових пункти ставку корпоративного податку – до 17,5 %, внаслідок чого ослабло одне з основних переваг Гонконгу над його традиційним суперником у регіоні – Сингапуром. Було введено також податок із продажів на товари і послуги, збільшені податки на операції з нерухомістю, збережено аудиторський контроль над діяльністю фірм. Незважаючи на розпочаті місцевою владою заходи посилення фінансового режиму, Гонконг залишається великим фінансовим центром з одним із найнижчих у регіоні рівнем оподатковування. Офшорні компанії, зареєстровані в Гонконзі, повністю звільнені від оподаткування, якщо здійснюють діяльність за межами країни, а у разі використання номінальних директорів й акціонерів справжнього власника компанії взагалі неможливо встановити.

Малайзія (о. Лабуан). Головна потенційно приваблива риса цього нового банківського центру, який нині активно створюють, полягає в особливостях правового і податкового статусу банку, зареєстрованого на Лабуані. У зв'язку з тим, що острів – це федеральна територія Малайзії, усі зареєстровані тут компанії мають право використовувати переваги договорів про запобігання подвійному оподаткуванню при дотриманні певних умов. Малайзія уклала міжнародні угоди про запобігання подвійному оподаткуванню доходів із такими країнами: Австралія, Австрія, Бангладеш, Бельгія, Угорщина, Німеччина, Данія, Індія, Індонезія, Італія, Канада, Китай, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Пакистан, Польща, Румунія, Сингапур, Об'єднане Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, США, Таїланд, Філіппіни, Фінляндія, Франція, Швейцарія, Швеція, Шрі-Ланка, Південна Корея, Японія.

Компанії, які реєструють на о. Лабуан, не мають статусу звільнених від сплати податків. Для цілей застосування норм угод про запобігання подвійному оподатковуванню доходів ці компанії вважають резидентами Малайзії, які підлягають оподатковуванню. Однак для них встановлені пільгові умови: або їх прибуток обкладають податком за ставкою 3 %, або вони платять щорічний встановлений законом збір у розмірі 20 тис. мал. дол (малайзійський долар, або рингіт, становить близько 0,4 дол США). Малайзійський федеральний уряд поставив за мету надати о. Лабуан статус міжнародного офшорного фінансового центру. Особливу увагу при розробці пільгових умов оподатковування приділяють таким видам підприємницької діяльності:

• банківські операції,

• довірче управління майном,

• колективне інвестування,

• страхування,

• інвестиції холдингових компаній.

У Малайзії діють національні правила валютного регулювання. Банківські установи, зареєстровані на о. Лабуан, для цілей застосування норм валютного регулювання розглядають як нерезидентів. Специфіка заснування компанії на о. Лабуан полягає в тому, що всі процедури з реєстрації та підтримки діяльності компанії мають здійснюватися через місцеву компанію з довірчого управління, при цьому місцева трастова компанія може бути власником акцій компанії з пільговим режимом оподатковування тільки як довірена особа або номінальний власник акцій. Діяльність трастових компаній регулюють законом про трастові компанії о. Лабуан від 1990 р.

На о. Лабуан встановлено мінімальний розмір статутного капіталу, що має становити не менше 500 тис. мал. дол (рингітів), а мінімально оплачений капітал повинен бути не нижчим 150 тис. мал. дол. Крім того, встановлені умови обов'язкового депонування 100 тис. мал. дол. Збір із реєстрації трастової компанії складається з первісного внеску у 50 мал. дол, при поданні заявки на реєстрацію та наступну оплату сертифіката реєстрації в розмірі 200 мал. дол. Розмір щорічного збору для компанії, інкорпорованої в Малайзії, становить 200 мал. дол, а для компанії, інкорпорованої за межами Малайзії – 350 мал. дол. Для того, щоб здійснювати діяльність як банківська установа на о. Лабуан, компанія має бути зареєстрована або інкорпорована як офшорна або іноземна офшорна компанія відповідно до вимог закону про офшорні компанії 1990 р. і мати діючу ліцензію, видану або Центральним банком Малайзії, або Банком Негара Малайзі (БНМ).

Правила видачі банківських ліцензій регламентовані Законом про офшорну банківську діяльність 1990 р., який визначає зобов'язання та вимоги до даної категорії компаній. Щорічний ліцензійний збір, який сплачують до 15 січня кожного року для подовження ліцензії, становить 60 тис. мал. дол. У перший рік придбання ліцензії щорічний збір сплачують щомісяця в розмірі 5 тис. мал. дол. Для того, щоб відповідати встановленим вимогам для одержання ліцензії, банк повинен мати чисті активи в розмірі не нижче 10 млн мал. дол або їх еквівалент в іноземній валюті. Ліцензію видають тільки банкам, що мають позитивну міжнародну репутацію.