Розділ «9. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЧАСТИН СВІТУ ТА МАТЕРИКІВ»

Ви є тут

Географія

У тропічному поясі лежать південно-східна частина Бразильського плоскогір'я, північна частина Ла-Платської низовини і внутрішніх рівнин. Тут уже помітно різницю температур за сезонами року. Дощі випадають переважно влітку, як і в субекваторіальних поясах, але їх значно менше. Тільки на східних схилах Бразильського плоскогір'я і в зимовий період багато опадів.

На клімат узбережжя Тихого океану від ЗО до 5° пд. ш. впливають холодна Перуанська течія і пасати. Тут формується клімат тропічних пустель. У розташованій на узбережжі пустелі Атакама кілька років поспіль не випадає дощу.

Частина материка між 30 і 37° пд. ш. лежить у субтропічному поясі. На сході зима тепла, а літо жарке, опадів тут достатньо. Поблизу східних схилів Анд клімат сухий. Це пояснюється підвітряним положенням цих територій щодо переважних узимку західних і південно-західних вітрів, а також тим, що повітряні маси, які проникають сюди влітку з Атлантичного океану, втрачають вологу на шляху до Анд. На Тихоокеанському узбережжі клімат середземноморський із сухим літом і вологою зимою, як на північному заході й південному сході Африки.

На південь від 37° пд. ш. знаходиться помірний кліматичний пояс, в якому тепле літо вже змінюється холодною зимою.

На схили Анд, звернуті до Тихого океану, постійні західні вітри помірних широт приносять багато опадів протягом усього року, а надто взимку. Річна амплітуда температур тут невелика. Такий клімат називають помірним морським. Формується він під постійним впливом морських повітряних мас, які надходять з океану.

У східній частині поясу, куди опади з західними вітрами не проникають (їх затримують

Анди), клімат сухий, з холоднішою зимою і теплим літом. Такий клімат називають помірним континентальним. Узимку тут бувають морози та снігові хуртовини.

Клімат гірських областей Анд. Оскільки повітря нагрівається від земної поверхні, то нижні шари тропосфери прогріваються краше, ніж верхні. Нагріте повітря, піднімаючись, охолоджується; із зміною висоти в горах змінюється й кількість опадів. Тому в гірських районах, крім географічної широти, на клімат впливає і висота місцевості. Зміна клімату, спричинена різною висотою місцевості на тих самих широтах, називається висотною кліматичною поясністю.

В Андах зміна кліматичних поясів залежить як від географічної широти, так і від висоти місцевості над рівнем моря. Біля східного підніжжя Анд, у районі екватора, клімат екваторіальний, тоді як на вершині вулкана Котопахі цілорічно лежить сніг. У нижній частині гір, як і на рівнинах екваторіального поясу, відмінності в кліматі за сезонами не виражені, а на значній висоті різниця температур дня і ночі дуже велика. Навіть удень на осонні тепло, а в тіні холодно.

У тропічному поясі на всіх висотах клімат характеризується надзвичайною сухістю та великою амплітудою добових температур. У субтропічному й помірному поясах добре виражені сезонні відмінності.

Внутрішні води. Річки та озера. Кліматичні умови і рельєф сприяють утворенню в Південній Америці великих і повноводних річок. Анди, що простяглися вздовж західного узбережжя, є вододілом між басейнами Атлантичного і Тихого океанів. Усі великі річки несуть свої води в Атлантичний океан.

У річок Південної Америки живлення переважно дощове. В екваторіальному поясі річки повноводні цілорічно, а ті, що течуть у районах сезонного випадання дощів, узимку міліють, а влітку, розливаючись, виходять із берегів.

Амазонка — найбільша за площею басейну (понад 7 млн. км2) і найбагатоводніша річка не тільки Південної Америки, а й усієї земної кулі. Якщо порівняти Амазонку за водністю з іншими великими річками світу, то однакову з нею кількість води несуть в океан Конго (Заїр), Міссісіпі, Янцзи та Об разом узяті. За довжиною — 6400 км (з головним витоком річкою Мараньйон) Амазонка — друга річка у світі після Нілу. Тече вона в основному дуже рівною місцевістю з незначним похилом. На своєму шляху річка приймає понад 500 приток. Оскільки у правих приток повінь настає в жовтні — березні, а в лівих—у квітні — жовтні, Амазонка буває повноводною протягом усього року. Максимальний розлив випадає на кінець літа Південної півкулі (березень — квітень), бо праві притоки більші й багатоводніші, ніж ліві. Оцій порі рівень води в річці піднімається на 10— 15 м, вона виходить з берегів, широко розливаючись долиною. У середній течії ширина річки 5 км, а в нижній перевищує 20 км. Повільна течія сприяє утворенню безлічі великих і дрібних островів, проток і стариць, особливо в гирлі річки. Глибоке русло дає можливість навіть океанським суднам підніматися вгору річкою до міста Манауса. У нижній течії під час морського припливу висока хвиля (до 4 м), яку місцеве населення називає "поророкою", із сильним гуркотом і великою швидкістю мчить угору річкою. Місцевою говіркою слово "амазуну" означає "гримлива вода".

Парана та Оріноко — теж великі й повноводні річки. Парана збирає води з південних схилів Бразильського плоскогір'я і внутрішніх рівнин. Північні схили Гвіанського плоскогір'я й Орінокська низовина належать до басейну Оріноко. У середній та нижній течії ці річки течуть рівнинами і зручні для судноплавства. На відміну від Амазонки в них є періоди повноводдя і спаду води.

Стікаючи з Анд, Бразильського і Гвіанського плоскогір'їв, річки та їхні притоки утворюють водоспади. На одній із приток Оріноко водоспад Анхель сягає висоти 1054 м — це найвищий водоспаду світі. Річки Південної Америки багаті на запаси водної енергії, але вони поки що майже не використовуються.

Озер у Південній Америці мало. Найбільше озеро Центральних Анд Тітікака лежить у глибокій западині на висоті 3812 м. З-поміж великих озер світу це найбільш високогірне.

Природні зони. Вологі екваторіальні ліси. У Південній Америці, як і в Африці, обабіч екватора простерлася зона вологих екваторіальних лісів. Ці ліси — у Південній Америці їх називають сельвою (португальською мовою — ліс) — ростуть на Амазонській низовині та прилеглих до неї схилах Анд, а також у північній частині Тихоокеанського узбережжя. Вони обіймають більшу площу, ніж такі самі ліси в Африці. За різноманітністю видового складу і щільністю рослинного покриву вони ведуть перед на земній кулі. Тут переважають червоно-жовті фералітні ґрунти.

Дерева в сельві ростуть кількома ярусами. Високо вгору підносять свої крони сейба, різні пальми. Спираючись на міцне дошкоподібне коріння, сейба досягає висоти 80 м, в діаметрі — 4 м. Плоди її дають волокно, а насіння — рослинну олію. У нижчих ярусах ростуть різні каучуконосні дерева (гевея), шоколадне дерево (какао), динне, червоне. Виткі ліани обвивають стовбури дерев. На деревах безліч епіфітів, серед них гарні орхідеї з дивовижними квітками. У трав'яному покриві багато папоротей. У тихих заводях річок росте велетенське латаття — вікторія-регія, листя цієї рослини досягає 2 м у діаметрі.

Добре пристосувалися до життя в лісі різні звірі. Багато їх живе на деревах. Дуже численні й різноманітні чіпкохвості мавпи, наприклад, ревуни, завбільшки з великого собаку, які вранці й увечері виповнюють ліс гучними криками. На гілках висять мляві лінивці, які живляться листям і пагонами дерев. Плямисте забарвлення ягуара — небезпечного хижака майже непомітне серед густої зелені л icy. Своєрідна тварина сельви — мурахоїд, який з допомогою довгого й липкого язика ловить мурах і термітів. У густих заростях річок і боліт водяться тапіри — травоїдні копитні тварини.

Скрізь — сила-силен на яскраво забарвлених птахів, зокрема великі папуги ара, крихітні колібрі, що живляться квітковим нектаром. Серед кажанів — нічних мешканців лісу — є кровососні. Дуже багато великих різнобарвних метеликів, павуків, жуків, шо світяться. У річках водяться черепахи й крокодили, які розмірами поступаються африканським, багато змій. Водяний удав анаконда досягає завдовжки 10 м.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Географія» автора Я.Б.Олійник на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „9. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЧАСТИН СВІТУ ТА МАТЕРИКІВ“ на сторінці 20. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЗЕМНОЇ КУЛІ

  • 2. ГЕОГРАФІЧНА КАРТА

  • 3. ФОРМА І РУХ ЗЕМЛІ

  • 4. ЛІТОСФЕРА І РЕЛЬЄФ

  • 4.5. Внутрішні сили, що зумовлюють зміни земної кори

  • 4.6. Утворення материків та океанів

  • 4.7. Форми земної поверхні: рівнини, низовини, плоскогір'я, гори і нагір'я

  • 4.8. Гори складчасті, брилові, складчасто-брилові

  • 4.9. Поняття про річкову долину

  • 4.10. Значення рельєфу в господарській діяльності людини

  • 4.11. Мінерали і гірські породи, що складають земну кору

  • 4.12. Надра та їх охорона

  • 5. АТМОСФЕРА

  • 6. ГІДРОСФЕРА

  • 6.6. Температура і солоність води

  • 6.7. Рух води у Світовому океані. Морські течії

  • 6.8. Господарське значення морів

  • 6.9. Розчленованість берегової лінії

  • 6.10. Підземні води. Джерела

  • 6.11. Використання підземних вод і джерел

  • 6.12. Річка та її частини. Живлення річок

  • 6.13. Басейни і вододіли

  • 6.14. Канали та водосховища

  • 6.15. Використання річок у господарській діяльності людини

  • 6.16. Озера, типи озерних улоговин та їх господарське використання

  • 6.17. Болота та їх використання

  • 6.18. Льодовики

  • 7. БІОСФЕРА

  • 8. ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА

  • 9. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЧАСТИН СВІТУ ТА МАТЕРИКІВ
  • 9.5. Австралія

  • 9.6. Антарктида

  • ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • 10.3. Джерела географічної інформації

  • 11. РЕЛЬЄФ, ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА І КОРИСНІ КОПАЛИНИ

  • 12. КЛІМАТ І КЛІМАТИЧНІ РЕСУРСИ

  • 13. ВНУТРІШНІ ВОДИ

  • 14. ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ, ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ

  • 15. РОСЛИННІСТЬ І ТВАРИННИЙ СВІТ

  • 16. ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

  • 16.2. Зміни ландшафтів України за історичний час

  • 16.3. Класифікація ландшафтів

  • 16.4. Фізико-географічне районування України, його наукове і практичне значення

  • 16.5. Природно-господарська характеристика природних зон України

  • 16.6. Природні комплекси морів, що омивають Україну. Проблеми використання і охорони їхніх вод

  • ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • 18. НАСЕЛЕННЯ І ТРУДОВІ РЕСУРСИ

  • 19. ФОРМУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ ТА ЙОГО СТРУКТУРА

  • 20. ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • 21. ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС

  • 22. МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМПЛЕКС

  • 23. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС

  • 24. ХІМІЧНИЙ КОМПЛЕКС

  • 25. ЛІСОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • 26. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • 27. СОЦІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • 28. АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК)

  • 29. ТРАНСПОРТНИЙ КОМПЛЕКС І МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ

  • 30. УКРАЇНА І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • 31. ЕКОНОМІЧНІ РАЙОНИ

  • 32. РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА ЇХ ОХОРОНА

  • 33. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА ТА ЇХ ПРОЯВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

  • 34. ГЕОГРАФІЯ СВОЄЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

  • ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

  • 35.6.1. Європа

  • 35.6.2. Азія

  • 35.6.3. Африка

  • 35.6.4. Америка

  • 36. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ

  • 37. ГЕОГРАФІЯ СВІТОВИХ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

  • 37.2.1. Мінеральні ресурси

  • 37.2.2. Земельні ресурси

  • 37.2.3. Лісові ресурси

  • 37.2.4. Водні ресурси

  • 37.2.5. Природні ресурси Світового океану

  • 38. ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ СВІТУ

  • 39. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • 40. ГЕОГРАФІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ СВІТУ

  • 41. ГЕОГРАФІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

  • 42. ГЕОГРАФІЯ ТРАНСПОРТУ

  • 42.2.1. Залізничний транспорт

  • 42.2.2. Автомобільний транспорт

  • 42.2.3. Розвиток і розміщення морського транспорту

  • 43. ЗОВНІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ

  • 44. МІЖНАРОДНИЙ ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ

  • 45. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА

  • 45.2.1. Демографічна проблема

  • 45.2.2. Екологічна проблема

  • 45.2.3. Енергетична проблема

  • 45.2.4. Продовольча проблема

  • 45.2.5. Проблема війни і миру

  • 45.2.6. Проблеми освоєння ресурсів океану та способи їх вирішення

  • 46. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ

  • ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • 48.8.1. Природні зони

  • 48.8.2. Моря

  • 49. НАСЕЛЕННЯ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ

  • 50. ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

  • 51. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА КРАЇНИ

  • ГЕОГРАФІЯ МІЖГАЛУЗЕВИХ КОМПЛЕКСІВ

  • ПРОГРАМА З ГЕОГРАФІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  • ПРО АВТОРІВ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи