Грошова реформа 1996 p.: підготовка, проведення та наслідки

Нумізматика

Василь Лопата

в ході здійснення грошової реформи 1996 р. віддруковані банкноти зразка 1992 р. (1, 2, б, 10, 20 гривень), 1 гривня зразка 1994 р., а також 50 та 100 гривень були введені в обіг. Гривневі купюри зразка 1992 р. різняться між собою вміщеними на них підписами голів Правління Національного банку України. Спочатку канадському виробнику українських банкнот було надіслано факсиміле підпису тодішнього голови Правління НБУ Володимира Матвієнка, який займав цю посаду з 1 липня 1991 р. до березня 1992 р. Даний підпис мав бути вміщений на купюрах вартістю 1, 2 та 5 гривень. Після його відставки Канада отримала факсиміле підпису його наступника на посаді голови Правління НВУ Вадима Гетьмана, який очолював цю установу до 26 січня 1993 р., а згодом — факсиміле підпису Віктора Ющенка, який керував Національним банком України до 22 грудня 1999 р., коли його було призначено Прем'єр-міністром України. В процесі виготовлення банкнот на них вміщувалися підписи також голів НБУ: 1 гривня — Гетьмана та Ющенка, 2 гривні — Матвієнка, Гетьмана та Ющенка, 5 гривень — Матвієнка, Гетьмана та Ющенка, 10 гривень — Гетьмана та Ющенка, 20 гривень — Гетьмана та Ющенка, 60 гривень — Гетьмана та Ющенка, 100 гривень — Гетьмана та Ющенка, 200 гривень Гетьмана та Ющенка. За період проведення грошової реформи з 1 по 16 вересня 1996 р. Національний банк України випустив у готівковий обіг банкнот на суму 3132,5 млн гривень.

Грошова реформа 1996 р., результатом якої стало впровадження в обіг національної грошової одиниці — гривні, є однією з найуспішніших з-поміж аналогічних реформ, проведених на пострадянському просторі. Завдяки їй вдалось утримати економічну стабільність у країні. Інфляційні процеси сповільнили своє зростання і з серпня по грудень 1996 р. рівень інфляції знизився з 5,7 до 0,8 %. Дана тенденція зберігалася і в наступні місяці. Національному банку України вдалося утримати стабільний курс гривні щодо іноземних валют. Зокрема, курс гривні до американського долара, встановлений 2 вересня 1996 р. на рівні 176 гривень за 100 доларів США, без значних відхилень утримувався до фінансової кризи, пов'язаної з російським дефолтом у серпні 1998 р. Проведення реформи прискорило рух грошей і сприяло поліпшенню стану кредитно-грошової системи в країні. На грошовому ринку зменшилась кількість готівки, збільшилась кількість коштів на депозитах у комерційних банках. Важливу роль у цьому відігравав безконфіскаційний характер грошової реформи, який посилив довіру населення до держави та сприяв залученню іноземних інвестицій в економіку України,

Кабінет Міністрів України та Правління Національного банку України поставили за мету створити власну базу для друкування банкнот. Як і у випадку карбування монет, тут також довелося все розпочинати з нуля. На Україні не було необхідної сировинної та технологічної бази для виробництва банкнотного паперу із водяними знаками, обладнання для друкування високоякісних грошових купюр з достатнім захистом від підробок, підготованих висококваліфікованих фахівців. Незважаючи на все це, керівництво держави та Національного банку прийняло рішення про будівництво Банкнотно-монетного двору у Києві. Проектні роботи було доручено виконати Дніпровському проектному інституту та ДніпроНДІполіграфу, а будівництво — фірмі "Київінвест". При цьому широко використовувався найсучасніший світовий досвід у цій галузі. У травні 1993 р. Національний банк уклав контракт з англійською фірмою "Thomas De La Rue Company Limited" на постачання обладнання, технологій та навчання спеціалістів. Тільки з технології виготовлення банкнот було підготовано понад ЗО фахівців. У червні було завершено проектно-пошукові роботи та укладено угоди з будівельно-монтажними організаціями на виконання робіт. Наприкінці 1993 р. приміщення колишнього заводу "Алмаз" передали під монтаж технологічного обладнання.

Будівельно-монтажні роботи були виконані швидко та якісно, і вже 22 березня 1994 р. запрацювала перша друкарська лінія — відбулося урочисте відкриття Банкнотної фабрики. Відтоді друкування за кордоном перехідної української валюти — карбованців, а також банкнот з позначенням номіналу у гривнях було припинено. З часом розбудова банкнотного виробництва продовжувалася. У 1994 — першій половині 1995 pp. тривав монтаж технологічного обладнання, в результаті чого в експлуатацію введено ще три друкарських лінії та дві лінії автоматичної обробки банкнот. Важливою подією у створенні завершеного циклу вітчизняного виготовлення грошей стало відкриття 1 квітня 1997 p. у м. Малині на Житомирщині Фабрики банкнотного паперу Національного банку України. Сучасне технологічне обладнання для неї закуплене в Італії, а реалізацією проекту займалася фірма "Fabiano11. Якість паперу, який тут виготовляють, відповідає світовим стандартам як за друкарсько-технічними показниками, так і якістю водяних знаків. Саме вони, а також дві захисні стрічки на одній купюрі є основними засобами захисту банкнот від підробок. Якісне виготовлення банкнот значною мірою залежить також від якості друкарських фарб, до складу яких повинні входити компоненти, необхідні для забезпечення друкарсько-технічних властивостей зображення, а також елементи контролю, що забезпечують магнітні, флуоресцентні або оптичні ефекти. Усі фарби, що використовуються при виготовленні українських грошових знаків, виробляються на фарбовому відділенні Банкнотно-монетного двору.

Створивши власну виробничу базу для виготовлення банкнот, Національний банк розпочав емісію гривневих купюр нового зразка. 14 серпня 1997 р. Правління банку прийняло постанову, згідно з якою, з метою створення умов для рекламування на міжнародному ринку технічних можливостей

Банкнотно-монетного двору (виготовлення банкнот на рівні кращих світових стандартів із застосуванням на банкнотах нових сучасних елементів захисту), а 1 вересня 1997 р. в обіг вводились банкноти номіналом 1 та 2 гривні зразка 1995 р., 5 та 10 гривень зразка 1994 р., а також 20 гривень зразка 1995 р. з локальним багатотоновим водяним знаком. У наступні роки Національний банк здійснив і запровадив у обіг ще декілька емісій банкнот. З 1 вересня 1998 р. — 5 гривень зразка 1997 р. (підпис В. Ющенка); 8 листопада 2000 р.— 10 гривень зразка 2000 р., 20 листопада 2000 р. — 20 гривень зразка 2000 р., 5 березня 2001 р. — 5 гривень зразка

2001 р., 6 липня 2001 р. — 2 гривні зразка 2001 р. (на всіх — підпис голови Національного банку В. Стельмаха). З 22 серпня 2001 р. в обіг було запроваджено купюру вартістю 200 гривень, а з вересня 2006 р. — банкноту найвищого номіналу — 500 гривень. Наприкінці 2003 р. керівництво Національного банку України (голова Сергій Тигипко) розпочало випуск серії гривневих купюр нового зразка — 1 (з 1 грудня 2004 р.), 2 (з 28 вересня 2004 р.), 5 (з 14 червня 2004 р.), 10 (з 1 листопада 2004 р.), 20 (з 1 грудня 2003 р.) та 50 (з 29 березня 2004 р.), а згодом і 100 гривень. Змінились розміри купюр, їх колір та зображення. Суттєво поліпшився захист банкнот від фальшування. Після відставки з посади голови НБУ Віктора Ющенка (грудень 1999 р.) на банкнотах вміщувався підпис його наступника на цій посаді — Володимира Стельмаха, після його усунення — нового голови НБУ Сергія Тигипка, а з 16 грудня 2004 р. — знову Володимира Стельмаха.

Завершивши цикл робіт, пов'язаних з виготовленням в Україні власних паперових грошових знаків, Правління Національного банку зайнялося створенням Українського монетного двору. Його будівництво, розпочате ще 1994 р., продовжував Австрійський монетний двір — переможець тендеру на його спорудження. На початку 1997 р. будівельні роботи було завершено, і розпочався монтаж обладнання, а згодом і технічні експерименти. У листопаді цього ж року вступила в дію перша черга виробництва монет. 23 квітня 1998 р. відбулося офіційне відкриття Монетного двору, в якому взяли участь Президент України Леонід Кучма та федеральний канцлер Австрійської республіки Віктор Кліма. Україна отримала надсучасне підприємство, здатне щорічно виготовляти понад 1,5 млрд обігових монет, близько 900 тис. ювілейних та пам'ятних монет, 200 тис. орденів та медалей. Воно має всі ланки, необхідні для забезпечення повного циклу виготовлення продукції. Першою в цьому ланцюжку і однією з головних є макетувальна майстерня, в якій розробляється ескіз і виготовляється макет монети. На конкурсній основі розглядається декілька проектів, запропонованих кількома художниками. Після затвердження ескізу відбувається складний та тривалий (понад три місяці) процес втілення художнього задуму в металі. Наступна ланка технологічного ланцюжка — складний процес виготовлення штемпелів для карбування монет. На дільниці інструментального виробництва за допомогою редукційного верстата зображення з моделі переноситься на метал. Після цього металева заготовка потрапляє на дільницю токарної обробки, де машина надає заготовці потрібної форми. Після відповідної термічної обробки заготовки та її гартування холодом завершений екземпляр передають на дільницю тиражування карбувального інструмента. Тут під потужним пресом мотив монети витискується за допомогою редукції-позитива на робочих інструментах — штемпелях, які після токарної та термічної обробки, а також спеціального покриття поверхні передають у карбувальне виробництво. Залежно від якості створюваного карбувального інструменту, технологічний ланцюг розгалужується: одну його гілку становить процес виготовлення колекційних та інвестиційних монет, другу — карбування монет для масового обігу. Схема роботи карбувального цеху побудована з урахуванням найновіших світових технічних досягнень у цій галузі. Вона забезпечує автоматичну доставку заготовок, їх рахування, ідентифікацію готової продукції та відправку її до сховища, яке налічує 1200 комірок для контейнерів з монетами. Карбування монет масового обігу повністю автоматизоване. Для їх виготовлення використовуються сучасні високо швидкісні прес-автомати механічного типу. За секунду такий прес може відкарбувати 10— 12 монет, за хвилину — близько 700. Складовими цього виробництва є сучасна система автоматизованого управління виробничими процесами та автоматизований складський комплекс. Монетний двір оснащено також новим карбувальним автоматом для виробництва монет типу „біколор", які складаються з двох частин — кільця та серцевини, виготовлених зі сплавів різного кольору, здебільшого жовтого й білого. За технологічним рівнем, ступенем організації виробництва та професіоналізму працівників Монетний двір Національного банку України є одним із провідних світових виробників монетної продукції. Разом з тим це не лише технологічний центр із виробництва грошей, а й активний співтворець монетної політики центрального банку держави.

Після проведення грошової реформи 1996 р., на замовлення Національного банку, за кордоном продовжувалося карбування українських пам'ятних та ювілейних монет. Першою —16 вересня 1996 р. — в обіг була запроваджена двогривнева монета, присвячена 200-річчю від часу заснування Уманського дендрологічного парку "Софіївка". її відкарбовано з мідно-нікелевого сплаву накладом 30 тис. шт. на Кремиіцькому монетному дворі у Словаччині. Регулярною стала емісія срібних монет номіналом 20 гривень, першу

Україна. 10 гривень. Срібло. ¡996 р.

Україна. 10 гривень. Срібло. ¡996 р.

з яких було випущено 26 листопада 1996 р. до 1000-ліття спорудження Десятинної церкви у Києві. Наклад цієї монети, що важить 33,62 г — б тис. шт., виготовлена вона зі срібла 925-ї проби. У 1996 р. випущено також срібну 10-гривневу монету з нагоди 400-річного ювілею відомого просвітителя митрополита Петра Могили.

12 березня 1997 р. на грошовому ринку держави з'явилася перша українська золота монета новітньої доби. Відкарбовано її на честь видатного українського поета Тараса Шевченка (1814—1861). її номінал — 200 гривень, наклад — 10 тис. шт., вміст чистого золота — 15,5 г, проба монетного сплаву — 900-та. Перша частина накладу — 2 тис. шт. — відкарбована у 1996 р. на Австрійському монетному дворі у Відні. 10 квітня 1997 р. в обіг запроваджено наступну золоту монету, яка присвячена видатній історико-архітектурній пам'ятці України — Києво-Печерській Лаврі. її метрологічні показники аналогічні попередній золотій монеті, наклад — 20 тис. шт. 28 липня 1998 р. Національний банк випустив серію перших інвестиційних золотих монет. Серія під назвою "Оранта" складається з чотирьох номіналів — 50, 125, 250 та 500 гривень. Відкарбовані вони з золота 999,9-ї проби і мають вагу відповідно 3,11 г, 7,78 г, 15,55 г та 31,1 г, що дорівнює 1/10, 1/4, 1/2 та 1 тройській унції. Наклад монет даної серії незначний, він становить 2000, 4000, 3000 та 1000 шт., а її назва походить від вміщеного на реверсі номінального ряду мозаїчного зображення Богоматері — так званої "Оранти", що міститься у Софійському соборі в Києві.

З 1998 р. запрацював Монетний двір Національного банку України. Першою відкарбованою на його виробничих потужностях стала золота монета вартістю 100 гривень, присвячена видатній пам'ятці давньоукраїнського книгописання — Київському псалтирю. Тоді ж розпочалася активна розбудова низки серій монет, що випускаються з різних металів і увіковічують найважливіші сторінки багатогранної історії України. Серед них виділяються "Княжа Україна", "Герої козацької доби", "Видатні діячі України", "Пам'ятки давніх культур", "Події національної історії", "Флора і фауна", "Стародавні міста України", "Шедеври української архітектури" та ін. У першій з них представлено галерею портретів славних володарів Київської Русі — легендарного засновника міста Києва — Кия, мудрої княгині Ольги, хрестителя Русі Володимира Великого, творця "Руської правди" — найдавнішого збірника законів Київської держави — Ярослава Мудрого та інших князів. Всі ці монети мають номінал 10 гривень, наклад — 10 тис. шт., відкарбовані вони зі срібла 925-ї проби, а вага чистого дорогоцінного металу, вміщеного в них, відповідає одній тройській унції (31,1г).

Серед постатей, увіковічнених на монетах серії "Герої козацької доби", засновник Запорізької Січі князь Дмитро Вишневецький, гетьман українського козацтва, громадсько-політичний та культурний діяч Петро Конашевич-Сагайдачний, запорізький кошовий отаман Іван Сірко та ін. Номінал цих монет — 10 гривень, метрологічні показники аналогічні випускам попередньої серії, але їх наклад значно менший — в середньому 3 тис. шт.

На відміну від двох попередніх серій, монети з серії "Видатні діячі України" карбуються, як правило, з мідно-нікелевого сплаву і мають номінал 2 гривні. Вони є найбільш популярними серед колекціонерів та найбільш поширеними серед населення. Цьому сприяють значні масштаби їх емісії — 20—50 тис. шт. Кількість монет, віднесених до даної серії, також є чи не найбільшою — за 1995—2004 рр. їх понад ЗО. Вони вшановують пам'ять поета Володимира Сосюри, письменників Панаса Мирного і Олеся Гончара, співаків Анатолія Солов'яненка та Івана Козловського, археолога Вікентія Хвойку та кобзаря Остапа Вересая, народну майстриню Катерину Білокур та байкаря Леоніда Глібова, політичного діяча В'ячеслава Чорновола, першого президента Всеукраїнської Академії Наук Володимира Вернадського та багатьох інших синів та дочок української землі, які прославили її серед інших народів світу. Окремі монети цієї серії мають номінал 1 млн карбованців або 10 гривень і виготовлені зі срібла. Деякі з них відкарбовані ще до проведення грошової реформи 1996 р. і запровадження гривневої валюти. Насамперед, це монети, присвячені поетесі Лесі Українці, мислителю і філософу Григорію Сковороді та ін.

Цікавим й оригінальним є задум монет серії "Пам'ятки давніх культур". У 2000—2001рр. випущено 5 біметалічних (зовнішнє кільце — срібло, вставка — золото) монет номінальною вартістю 20 гривень. Вони присвячені таким темам: "Палеоліт", "Трипілля", "Ольвія", "Скіфія" та "Київська Русь". Наклад перших трьох монет— 3 тис. шт., двох останніх — 2 тис. шт.

Чимало монетних випусків різних номіналів присвячено подіям славного минулого нашої Батьківщини — від сивої давнини і до наших днів. Так, у 1998 р. запроваджено в обіг двогривневі мідно-нікелеві монети, виготовлені з нагоди 80-річчя бою під Кругами та 80-річчю проголошення незалежності України. Наклад цих пам'ятних монет чи не найбільший з-поміж відкарбованих в сучасній Україні — по 200 тис. шт. кожна. Значно менше двогривневих монет — 20 тис. — випущено у 1997 р. до першої річниці прийняття Конституції України. І ще менше — лише 1 тис. шт. — двад-цятигривневих монет Національний банк випустив у 2001 р. з нагоди 10-річчя проголошення незалежності України. Ці монети є надзвичайно рідкісними і високо цінуються серед колекціонерів.

Упродовж усього періоду українського монетного карбування новітньої доби важливе місце посідають спортивні випуски. Одними з перших були емісії з нагоди 100-ліття Олімпійських ігор сучасності та першої участі у них України (1996 р.). Відтоді у тематиці монетних випусків постійно присутня спортивна тематика. Карбуються монети з нагоди літніх та зимових Олімпіад, чемпіонатів світу та Європи з окремих видів спорту. Наприклад, у 2004 р. побачила світ 20-гривнева срібна монета, присвячена літнім Олімпійським іграм, які відбувалися в Афінах. її вага в чистоті — 62,2 г (2 тройські унції).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Нумізматика» автора Шуст Р.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Грошова реформа 1996 p.: підготовка, проведення та наслідки“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ПОЧАТКИ ОБІГУ ТА КАРБУВАННЯ МОНЕТ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО АНТИЧНОЇ ЕПОХИ

  • Монетна справа та грошове господарство Ольвії

  • Монетна справа Тіри

  • Монетне карбування Керкинітиди та Ніконію

  • Грошовий обіг та монетна справа Херсонесу

  • Особливості монетного господарства полісів Боспорського царства

  • Поширення римської монети на українських землях

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ РЕГУЛЯРНОГО ГРОШОВОГО ОБІГУ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ПЕРІОД ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТКУ КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Монетне карбування на території Київської держави у X—XI ст.

  • Виникнення та розвиток монетно-грошової системи Київської Русі

  • "Безмонетний період" в історії грошового обігу Київської Русі (кінець XI — початок XIV ст.)

  • Розділ 3. ФОРМУВАННЯ МОНЕТНИХ СИСТЕМ ТА ОСОБЛИВОСТІ ГРОШОВОГО ОБІГУ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У СКЛАДІ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ (XIV—XVIII СТ.)

  • Функціонування Львівського монетного двору у другій половині XIV — на початку XV ст.

  • Монетне карбування у Київському, Новгород-Сіверському та Подільському удільних князівствах у складі Великого князівства Литовського в XIV ст.

  • Розділ 4. РОЗВИТОК ГРОШОВОГО ГОСПОДАРСТВА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У XVI — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.

  • Розбудова грошово-монетного господарства Речі Посполитої в останній чверті XVI — першій половині XVII ст.

  • Структура грошового ринку на українських землях у XVI — першій половині XVII ст.

  • Розділ 5. НАРОСТАННЯ КРИЗОВИХ ЯВИЩ У ГРОШОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVII—XVIII ст.

  • Особливості розвитку грошового ринку Правобережної України у другій половині XVII—XVIII ст.

  • Розділ 6. ОСОБЛИВОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ ГРОШОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ МОСКОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (ДРУГА ПОЛОВИНА XVII — ПОЧАТОК XX ст.)

  • Грошова реформа Петра І та її вплив на грошове господарство українських земель

  • Грошове господарство українських земель у складі Російської імперії (XVІІІ — початок XX ст.)

  • Розділ 7. ГРОШОВИЙ ОБІГ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII — НА ПОЧАТКУ XX ст.

  • Грошова система Австрійської (Австро-Угорської) імперії в епоху срібного та золотого монометалізму

  • Розділ 8. РОЗБУДОВА МОНЕТНО-ГРОШОВОГО ГОСПОДАРСТВА В РОКИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1917—1921 pp.)

  • Становлення української національної грошової системи в період Центральної Ради

  • Розбудова фінансово-грошової системи та емісійна політика України періоду Гетьманату Павла Скоропадського

  • Грошове господарство України за часів Директорії УНР

  • Становлення фінансової системи та грошового обігу Західноукраїнської Народної Республіки

  • Грошова політика уряду радянської України

  • Обіг недержавних грошових знаків на Україні у 1914—1918 рр.

  • Розділ 9. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ МІЖ СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ (1921—1939 рр.)

  • Формування та розвиток монетно-грошових стосунків на Західній Україні

  • Грошове господарство на Закарпатті у міжвоєнне двадцятиріччя

  • Грошовий обіг на Буковині у 1918—1940 рр.

  • Розділ 10. ГРОШОВИЙ ОБІГ НА УКРАЇНІ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА В ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД (1939-1991 рр.)

  • Окупаційні грошові випуски на українських землях у 1939—1944 рр.

  • Грошові документи українського національно-визвольного руху середини XX ст.

  • Грошова система Радянського Союзу у повоєнні роки (1945—1991 рр.)

  • Розділ 11. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-МОНЕТНОЇ СИСТЕМИ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

  • Грошова реформа 1996 p.: підготовка, проведення та наслідки
  • СЛОВНИК НУМІЗМАТИЧНИХ ТЕРМІНІВ ТА ПОНЯТЬ