Монетна справа та грошове господарство Ольвії

Нумізматика

Однією з найбільш характерних для ольвійського монетного карбування елліністичної доби є емісія так званих борисфенідів — бронзових монет зі зображенням на аверсі бородатого божества Борисфена, а на реверсі — скіфської зброї — горита (колчана для стріл), парадної сокири і напису "ОЛВІО", а також різноманітних монограм та символів. Серед великої кількості різновидів "борисфенідів" П. О. Каришковський виділив 17 стилістичних груп, що різняться між собою штемпельними зображеннями. Емісія цих монет тривала впродовж 300—280 рр. до н. е. під контролем міських урядовців. їх вага становила близько 6—7 г, тобто дорівнювала метрологічним показникам діхалка. Відповідно до норм аттичної монетної системи, один золотий статер обмінювався на 480 мідних монет цього номіналу. Інколи властям вдавалося домогтися зниження цього курсу. Так, у декреті на честь Протогена зазначається, що золотий статер вартував 400 "борисфенідів". Широкомасштабну емісію цих монет дослідники пов'язують з позикою у розмірі 3000 золотих статерів, яку надав Ольвії мешканець Херсонеса Аполлоній. Завдяки цьому міським властям вдалося наповнити ринок достатньою кількістю розмінної монети.

Значно менше карбувалося срібних монет. У 280—270 рр. до н. е. за аттично-евбейською монетно-ваговою системою в Ольвії випускались дідрахми (бл. 7,9 г) та драхми (бл. 4,17 г). На їх аверсі зображено голову Аполлона, а на реверсі — орла на дельфіні. У наступні десятиліття емітувалися подібні до "борисфенідів" мідні монети трьох номіналів — тетрахалк, діхалк та халк.

У середині III ст. до н. е. грошове господарство Ольвії поповнювалося незначними емісіями срібних та мідних монет, які не мали суттєвого впливу на її грошовий ринок. Серед них варто виділити серію монет — дідрахму, драхму та гемідрахму, які за метрологічними показниками відповідали родоській монетній системі.

Характерним явищем для ольвійської монетної системи було періодичне перекарбування мідних номіналів, пов'язане зі зміною вартісних співвідношень між монетними металами. З цими ж економічними процесами пов'язане явище надкарбування монет.

На початку II ст. до н. е. в Ольвії було випущено високомистецьку серію срібних монет зі зображенням голів Геракла, Аполлона та Артеміди на аверсі, палиці, кифари та лука і колчана — на реверсі. Крім того, при їх оформленні було використано нову систему позначень з літер та монограм, розміщених навколо зображення. Припускають, що автором штемпелів, використаних для їх виготовлення, був різчик херсонеського монетного двору. Ця емісія пов'язується з даниною, яку Ольвія щорічно сплачувала скіфським царям. Залишаючись незалежним полісом, місто сплачувало "дари" царю одного зі скіфських племен — сайїв — Сайтафарну. Розміри цих грошо

Ольвія. Діхалк. Мідь. 380—350 рр. до. н. е.

Ольвія. Діхалк. Мідь. 380—350 рр. до. н. е.

Ольвія. Статер (дідрахма). Срібло. Перша половина II ст. до н. е.

Ольвія. Статер (дідрахма). Срібло. Перша половина II ст. до н. е.

вих витрат були доволі значними — майже 900 золотих статерів, що було тяжкою повинністю для міської скарбниці.

В умовах зростання військової небезпеки ольвіополіти змушені були дбати про зміцнення обороноздатності свого міста. Для цього Протоген розпочав будівництво фортифікаційних споруд. Одночасно вівся пошук нових союзників, здатних стати на захист колонії. Одним з них був цар Малої Скіфії Акроса, на честь якого у 170—160 рр. до н. е. було відкарбовано мідну монету.

Серед ольвійських грошей другої половини II ст. до н. е. відомими є не лише міські номінали, а й монети з іменем скіфського царя Скілура. Відомі три їх емісії. Найбільш цікавими є три номінали другої емісії, на аверсі яких зображено голову самого царя. Тут же міститься ім'я та титул Скілура, а також назва міста "ОЛВІО". Серія царських монет Скілура, датована близько 130— 120 рр. до н. е., складалася з трьох мідних номіналів — тетрахалка, діхалка та халка. її незначні масштаби підтверджують перевагу політичних, а не економічних міркувань при її здійсненні.

Останніми ольвійськими монетними випусками елліністичного періоду були анонімні мідні халки та тетрахалки 80—70-х років до н. е. Ці монети, що нагадують подібні емісії Боспорського царства, тісно пов'язані з часами панування на цих територіях понтійського царя Мітрідата. У середині І ст. до н. е. Ольвія була розгромлена гетськими племенами на чолі з Буребістою. На цьому завершився елліністичний період ольвійської історії.

Після гетського розгрому повноцінне життя Ольвії відродилося не відразу. Затяжні війни між римлянами та гетами продовжувалися аж до початку І ст. н. е. Ольвіополіти, які перед військовою загрозою змушені були покинути місто, поволі поверталися додому. Розпочався останній — римський — період історії полісу. Про відновлення політичного та економічного становища Ольвії свідчив початок монетного карбування. Першими емісіями були мідні монети з головою Зевса на аверсі і орлом — на реверсі, а також золоті монети зі зображенням увінчаної діадемою голови царя Фарзоя на аверсі і орлом та іменем царя — на реверсі. Перші золоті монети царя Фарзоя, датовані 5 р. ольвійської ери (50/51 рр.), вказують на залежність міста від пізньоскіфських чи сарматських племен. їх емісія продовжувалася доволі довго — аж до часів панування імператора Веспасіана і припинилася бл. 76/77 рр. Після смерті Фарзоя в Ольвії карбувалися срібні монети з іменем його сина і наступника Іненсімея. На їх аверсі вміщено зображення голови царя в діадемі, навколо — кругова легенда грецькою мовою "ЦАР ІНЕНСІМЕЙ". На реверсі — голова Аполлона, по боках від неї — лук та дельфін, а також монограми, навколо — кругова легенда з назвою міста та іменем магістрате Нікерата. Вага монет близько 11,13г, що відповідало метрологічним показникам потрійного денарія. Наприкінці панування імператора Веспасіана в Ольвії було здійснено емісію денаріїв з іменем царя Іненсімея. Всі ольвійські емісії скіфських царів були незначними, що засвідчує їх донативний характер.

В останні роки правління імператора Клавдія (53/54 рр.) і впродовж усього панування Нерона (54—68 рр.) в Ольвії здійснювалося карбування мідних монет. Основними номіналами при цьому були дупондій та семіс, рідше — ассарій. Наприкінці панування Нерона було здійснено емісію срібних потрійних денаріїв. На аверсі цих монет зображена голова Аполлона, а на реверсі — орел. Характерною для цих монет є наявність монограми імені та посади першого архонта, а також монограм та символів інших посадових осіб Ольвії.

З останньої чверті І ст. н. е. основним номіналом ольвійського карбування стали тетрассарії (чотири ассарії). На аверсі цих монет зображено голову Аполлона, на реверсі — орла, який тримає у кігтях блискавку. Перші емісії цих монет припадають на кінець правління імператора Доміціана (81—96 рр.), а їх випуск продовжувався і за правління Нерви (96—98 рр.), Траяна (98—117 рр.) та Адріана (117—138 рр.). За часів римського панування в обігу часто використовувались над карбовані мідні монети. Це явище було зумовлене забороною здійснення нових монетних емісій, натомість надкарбування старих номіналів дозволялось. Найчастіше надкарбування штемпелями з різними зображеннями, наприклад, кадуцея та ін., здійснювались за імператорів Траяна, Адріана та Антоніна Пія.

Останні монетні емісії Ольвії здійснені в перші десятиліття III ст. н. е. За часів імператора Септимія Севера (193—211 рр.) було випущено дві серії монет. Перша — за часів Каллісфена, який чотири рази посідав посаду першого архонта-епоніма, складалася з чотирьох номіналів: тетрассарія, дупондія, ассарія та семіса. На монетах цієї серії містились різні зображення, наприклад, на семісах — постать Аполлона та ліра, а також позначення номіналу грецькими літерами. Дана емісія датується 193—197 рр. Монети другої серії, датовані 197—198 рр., мали вигляд провінційно-міських монет, на них містились портретні зображення імператора та членів його родини. Останні ольвійські монети — тетрассарії, потрійні ассарії, дупондії та ассарії з зображенням імператора та його матері Юлії

Ольвія. Халк. Мідь. 140—110 рр. до н. е.

Ольвія. Халк. Мідь. 140—110 рр. до н. е.

Ольвія. Дупондій. Мідь. 180—185 рр. до н. е.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Нумізматика» автора Шуст Р.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Монетна справа та грошове господарство Ольвії“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ПОЧАТКИ ОБІГУ ТА КАРБУВАННЯ МОНЕТ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО АНТИЧНОЇ ЕПОХИ

  • Монетна справа та грошове господарство Ольвії
  • Монетна справа Тіри

  • Монетне карбування Керкинітиди та Ніконію

  • Грошовий обіг та монетна справа Херсонесу

  • Особливості монетного господарства полісів Боспорського царства

  • Поширення римської монети на українських землях

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ РЕГУЛЯРНОГО ГРОШОВОГО ОБІГУ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ПЕРІОД ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТКУ КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Монетне карбування на території Київської держави у X—XI ст.

  • Виникнення та розвиток монетно-грошової системи Київської Русі

  • "Безмонетний період" в історії грошового обігу Київської Русі (кінець XI — початок XIV ст.)

  • Розділ 3. ФОРМУВАННЯ МОНЕТНИХ СИСТЕМ ТА ОСОБЛИВОСТІ ГРОШОВОГО ОБІГУ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У СКЛАДІ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ (XIV—XVIII СТ.)

  • Функціонування Львівського монетного двору у другій половині XIV — на початку XV ст.

  • Монетне карбування у Київському, Новгород-Сіверському та Подільському удільних князівствах у складі Великого князівства Литовського в XIV ст.

  • Розділ 4. РОЗВИТОК ГРОШОВОГО ГОСПОДАРСТВА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У XVI — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.

  • Розбудова грошово-монетного господарства Речі Посполитої в останній чверті XVI — першій половині XVII ст.

  • Структура грошового ринку на українських землях у XVI — першій половині XVII ст.

  • Розділ 5. НАРОСТАННЯ КРИЗОВИХ ЯВИЩ У ГРОШОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVII—XVIII ст.

  • Особливості розвитку грошового ринку Правобережної України у другій половині XVII—XVIII ст.

  • Розділ 6. ОСОБЛИВОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ ГРОШОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ МОСКОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (ДРУГА ПОЛОВИНА XVII — ПОЧАТОК XX ст.)

  • Грошова реформа Петра І та її вплив на грошове господарство українських земель

  • Грошове господарство українських земель у складі Російської імперії (XVІІІ — початок XX ст.)

  • Розділ 7. ГРОШОВИЙ ОБІГ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII — НА ПОЧАТКУ XX ст.

  • Грошова система Австрійської (Австро-Угорської) імперії в епоху срібного та золотого монометалізму

  • Розділ 8. РОЗБУДОВА МОНЕТНО-ГРОШОВОГО ГОСПОДАРСТВА В РОКИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1917—1921 pp.)

  • Становлення української національної грошової системи в період Центральної Ради

  • Розбудова фінансово-грошової системи та емісійна політика України періоду Гетьманату Павла Скоропадського

  • Грошове господарство України за часів Директорії УНР

  • Становлення фінансової системи та грошового обігу Західноукраїнської Народної Республіки

  • Грошова політика уряду радянської України

  • Обіг недержавних грошових знаків на Україні у 1914—1918 рр.

  • Розділ 9. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ МІЖ СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ (1921—1939 рр.)

  • Формування та розвиток монетно-грошових стосунків на Західній Україні

  • Грошове господарство на Закарпатті у міжвоєнне двадцятиріччя

  • Грошовий обіг на Буковині у 1918—1940 рр.

  • Розділ 10. ГРОШОВИЙ ОБІГ НА УКРАЇНІ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА В ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД (1939-1991 рр.)

  • Окупаційні грошові випуски на українських землях у 1939—1944 рр.

  • Грошові документи українського національно-визвольного руху середини XX ст.

  • Грошова система Радянського Союзу у повоєнні роки (1945—1991 рр.)

  • Розділ 11. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-МОНЕТНОЇ СИСТЕМИ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

  • Грошова реформа 1996 p.: підготовка, проведення та наслідки

  • СЛОВНИК НУМІЗМАТИЧНИХ ТЕРМІНІВ ТА ПОНЯТЬ