Розбудова грошово-монетного господарства Речі Посполитої в останній чверті XVI — першій половині XVII ст.

Нумізматика

Сигізмунд III. Орт. Срібло. 1621 р.

діяти лише коронний монетний двір у м. Бидгощ і міські монетарні у містах Торунь та Гданськ, де карбували дозволені сеймом номінали. До 1630 р. функціонував також приватний монетний двір у м. Лобженіца, де випускали найдрібніші номінали — денарії та тернарії.

На особливу увагу заслуговує емісія золотих монет Сигізмунда III, яка досягла небачених досі масштабів. Золоті дукати, їх фракції та кратні карбували у коронних та литовській монетарнях, а також у прусських торгових містах (Гданськ, Торунь), Ризі, а також у васальних володіннях польських королів (Пруссії, Курляндії). Нумізматичні матеріали та писемні пам'ятки свідчать про присутність на грошовому ринку однодукатових монет, дводукатів (дублонів), тридукатів, чотиридукатів, а також екземплярів номіналом 5 дукатів (півпортугал), 10 дукатів (португал), 20, ЗО, ... і навіть 100 дукатів. Вага останнього номіналу сягала 348 г високопробного золота. Незважаючи на високу грошову вартість цих монет, вони були доволі поширеними в шляхетському та купецькому середовищі. Так, руський воєвода Ян Миколай Данилович був власником чотирьох стодукатівок, дев'яти монет вартістю двадцять дукатів, однієї — вартістю п'ятнадцять дукатів, п'яти португалів та дев'яти півпорту галів. Великою кількістю порту галів часто володіли заможні львівські міщани.

Король, зацікавлений у відновленні монетного виробництва, неодноразово домагався відміни сеймової ухвали 1627 р. Однак шляхта, вбачаючи у надмірному карбуванні монети причину зростання цін на товари та підвищення курсів талерів і дукатів, не погоджувалась з цим.

За Владислава IV Вази (1632—1648) на території Речі Посполитої емітувалися лише повновартісні номінали. Діяли два коронних монетних двори: бидгощський та краківський. На першому з них у 1635 р. було відкарбовано пробну серію коронних монет — трояк, шостак та орт. На обох монетарнях періодично емітували півталери, талери та дукати. Бездіяльним залишався литовський монетний двір у Вільнюсі. Лише у 1639 р. тут виготовили великий золотий номінал — португал (10 дукатів). Широкомасштабною, як і в попередній період, залишалася діяльність міських моне-тарень. У Гданську карбували півталери (1639—1641, 1646), талери (1636—1648 рр.), дукати (1633—1636, 1638—1648) та дводукати (1642); у Торуні — півталери (1640, 1642), талери (1633—1648), дукати (1633— 1648); в Eльблонзі — меморіальні талери (1636).

У 1633—1634 рр. сеймова комісія підготувала проект монетної реформи. Згідно з цим проектом, король повинен був відмовитись від прибутків, що надходили від карбування монет; витрати на перекарбування гривні чистого срібла не мали перевищувати 16 грошів; усі монетні номінали повинні бути високопробними. Пропонувалось також запровадити десяткову систему грошової лічби й емітувати монету номіналом 5,10,15 грошів та 1 злотий. Однак сейм у 1634 р. з запропонованими комісією нововведеннями не погодився.

Загалом другу чверть XVII ст. можна вважати одним із найбільш стабільних періодів в історії грошового обігу на українських землях. Масова емісія розмінної монети у монетарнях Речі Посполитої та її васалів призвела до насичення нею грошового ринку і зупинила поширення на території держави неякісних дрібних номіналів іноземної продукції. Динаміка зростання цін на основні товари залишалася незначною, а курс талера та дуката — незмінним на рівні 90 та 180 польських грошів.

Сигізмунд III. 5 дукатів. Золото. 1614 р.

Сигізмунд III. 5 дукатів. Золото. 1614 р.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Нумізматика» автора Шуст Р.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розбудова грошово-монетного господарства Речі Посполитої в останній чверті XVI — першій половині XVII ст.“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ПОЧАТКИ ОБІГУ ТА КАРБУВАННЯ МОНЕТ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО АНТИЧНОЇ ЕПОХИ

  • Монетна справа та грошове господарство Ольвії

  • Монетна справа Тіри

  • Монетне карбування Керкинітиди та Ніконію

  • Грошовий обіг та монетна справа Херсонесу

  • Особливості монетного господарства полісів Боспорського царства

  • Поширення римської монети на українських землях

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ РЕГУЛЯРНОГО ГРОШОВОГО ОБІГУ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ПЕРІОД ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТКУ КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Монетне карбування на території Київської держави у X—XI ст.

  • Виникнення та розвиток монетно-грошової системи Київської Русі

  • "Безмонетний період" в історії грошового обігу Київської Русі (кінець XI — початок XIV ст.)

  • Розділ 3. ФОРМУВАННЯ МОНЕТНИХ СИСТЕМ ТА ОСОБЛИВОСТІ ГРОШОВОГО ОБІГУ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У СКЛАДІ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ (XIV—XVIII СТ.)

  • Функціонування Львівського монетного двору у другій половині XIV — на початку XV ст.

  • Монетне карбування у Київському, Новгород-Сіверському та Подільському удільних князівствах у складі Великого князівства Литовського в XIV ст.

  • Розділ 4. РОЗВИТОК ГРОШОВОГО ГОСПОДАРСТВА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У XVI — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.

  • Розбудова грошово-монетного господарства Речі Посполитої в останній чверті XVI — першій половині XVII ст.
  • Структура грошового ринку на українських землях у XVI — першій половині XVII ст.

  • Розділ 5. НАРОСТАННЯ КРИЗОВИХ ЯВИЩ У ГРОШОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVII—XVIII ст.

  • Особливості розвитку грошового ринку Правобережної України у другій половині XVII—XVIII ст.

  • Розділ 6. ОСОБЛИВОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ ГРОШОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ МОСКОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (ДРУГА ПОЛОВИНА XVII — ПОЧАТОК XX ст.)

  • Грошова реформа Петра І та її вплив на грошове господарство українських земель

  • Грошове господарство українських земель у складі Російської імперії (XVІІІ — початок XX ст.)

  • Розділ 7. ГРОШОВИЙ ОБІГ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII — НА ПОЧАТКУ XX ст.

  • Грошова система Австрійської (Австро-Угорської) імперії в епоху срібного та золотого монометалізму

  • Розділ 8. РОЗБУДОВА МОНЕТНО-ГРОШОВОГО ГОСПОДАРСТВА В РОКИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1917—1921 pp.)

  • Становлення української національної грошової системи в період Центральної Ради

  • Розбудова фінансово-грошової системи та емісійна політика України періоду Гетьманату Павла Скоропадського

  • Грошове господарство України за часів Директорії УНР

  • Становлення фінансової системи та грошового обігу Західноукраїнської Народної Республіки

  • Грошова політика уряду радянської України

  • Обіг недержавних грошових знаків на Україні у 1914—1918 рр.

  • Розділ 9. ГРОШОВЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ МІЖ СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ (1921—1939 рр.)

  • Формування та розвиток монетно-грошових стосунків на Західній Україні

  • Грошове господарство на Закарпатті у міжвоєнне двадцятиріччя

  • Грошовий обіг на Буковині у 1918—1940 рр.

  • Розділ 10. ГРОШОВИЙ ОБІГ НА УКРАЇНІ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА В ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД (1939-1991 рр.)

  • Окупаційні грошові випуски на українських землях у 1939—1944 рр.

  • Грошові документи українського національно-визвольного руху середини XX ст.

  • Грошова система Радянського Союзу у повоєнні роки (1945—1991 рр.)

  • Розділ 11. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВО-МОНЕТНОЇ СИСТЕМИ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

  • Грошова реформа 1996 p.: підготовка, проведення та наслідки

  • СЛОВНИК НУМІЗМАТИЧНИХ ТЕРМІНІВ ТА ПОНЯТЬ