Проблему органічного поєднання політики економічного зростання та стабільної грошової одиниці, на жаль, донедавна не вдавалося розв'язати. Так, у 2000 р. зростання ВВП становило 5,9 %, а ціни збільшилися на 25,8 %. Внаслідок цього реальна заробітна плата підвищилася всього на 3,6 %.
Яка маса грошей потрібна в обігу, щоб створити сприятливі монетарні передумови економічного зростання і водночас забезпечити надійну стійкість грошової одиниці? Для стандартної економіки це питання не є проблемним. На основі багатолітнього досвіду напрацьовано стандартні матриці емісійного процесу, за якими пропозиція грошей з урахуванням швидкості їх обертання коригується сумою цін та кількістю товарів і послуг, що прогнозується на відповідний період. Однак зазначена залежність не дів в умовах перехідної економіки. Тому Рада НБУ, за участю наукових експертів, виробила принципово нову модель, яка передбачала, з одного боку, відчутне перевищення пропозиції грошей (зростання основних монетарних агрегатів) щодо очікуваних темпів зростання ВВП та інфляції, а з іншого — використання курсового якоря як одного з визначальних інструментів цінової стабілізації. Для цього було запроваджено режим не просто плаваючого, а керованого плаваючого валютного курсу і забезпечення на цій основі надійної номінальної курсової стабільності гривні. Водночас було проголошено необхідність здійснення політики інтенсивного нарощування обсягів міжнародних валютних резервів НБУ.
Про те, що для НБУ це були непрості рішення, свідчить той факт, що вони мали не лише прибічників, а й серйозних супротивників, зокрема й з боку експертів МВФ. Саме тому їх утвердженню передували численні наукові дискусії, "круглі столи" та конференції, які ініціювалися Радою НБУ. Національний банк України виходив з того, що після придушення гіперінфляції жорсткими монетарними заходами з'явилася можливість надати відчутних імпульсів економічній динаміці. Це вимагало суттєвого прискорення темпів монетизації української економіки. У 2000 р. рівень монетизації (співвідношення М3 до ВВП) становив лише 15,9 %, тоді як у Польщі — 47, Угорщині — 42, Чехії — 80, Литві —111%.
Інша об'єктивна обставина, яка також бралася до уваги, — незавершеність процесу ринкової трансформації національної грошової системи, її неадекватність принципам ринкової економіки. За наявності відповідних інституціональних атрибутів грошово-кредитна система України ще не набула рис сталої системи ринкового типу, зберігає ознаки перехідної структури, де не діють і поки що не можуть діяти класичні принципи ринкового саморегулювання. На шляху розвитку грошово-кредитної системи ми ще не вийшли на стандартну модель, де інфляція завжди має монетарну природу, а в самій системі є пряма кореляція цінової динаміки та пропозиції грошей, тісна залежність між обліковою ставкою Національного банку і відсотковими ставками за кредитами комерційних банків. Новація грошово-кредитної політики 2001—2003 рр., яка здійснювалася на основі конструктивного консенсусу Ради та Правління НБУ, полягала в тому, що оцінивши реальний стан розвитку грошово-кредитної системи, НБУ свідомо відійшов від пропонованих раніше матриць стандартної ринкової економіки, якої у нас просто ще не було і якої немає й дотепер.
У результаті рівень монетизації за три роки збільшився майже удвічі — з 15,9 до 29,9 % на 1 серпня 2003 р. Значно зросла пропозиція грошей (агрегат М3) — з 32,1 млрд. грн. у 2000 р. до 64,5 млрд. — у 2002 р. і 80,1 млрд. на 1 серпня 2003 р. Поліпшилася структура грошей: у 2000 р. частка строкових депозитів (а це основний інвестиційний ресурс економіки) становила 33,25, нині — 40,7 %. Якщо у 2000 р. вклади населення в банках становили 6,6 млрд. грн., то нині — 25,6 млрд. Відчутно зменшилася частка грошей, що обертаються поза банками. Вражаючою є стійкість валютної позиції гривні: її офіційний обмінний курс щодо долара у 2000 р. становив 5,44, 2001 р. — 5,37, 2002 р. — 5,33, нині — близько 5,00 грн. за дол. США.
Контрольні запитання і завдання
• 1. У чому специфіка наявної в Україні системи валютного регулювання і валютного контролю?
• 2. Які пріоритетні напрями розвитку експортного сектору в Україні?
• 3. Що перешкоджає активному залученню іноземних інвестицій в українську економіку?
• 4. У чому причина приховування валютної виручки за кордоном окремими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності?
• 5. Наскільки ефективні заходи держави щодо повернення в Україну валютних цінностей із-за кордону?
• 6. Які суб'єкти входять до валютного ринку України?
• 7. Які основні функції Національного банку України?
• 8. Яка причина зменшення кількості малих і середніх комерційних банків в Україні?
• 9. Який, на вашу думку, можливий найбільш ефективний режим валютного курсу гривні?
• 10. За яких умов можлива вільна конвертованість гривні?
• 11. У чому полягає принципово нова модель монетарних передумов економічного зростання, запропонована Радою НБУ на початку нинішнього століття?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-фінансові відносини» автора Боринець С.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сучасні проблеми функціонування гривні“ на сторінці 7. Приємного читання.
