Проблема тінізації економічних відносин є актуальною для всіх без винятку країн світу. Більше того, заданими іноземних експертів, у глобальному масштабі ця проблема має тенденцію до загострення. За оцінками Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), тінізація економіки за останні 5 років зростала щорічно на 6,2 %, а загальне економічне зростання становило у середньому 3,5 %. Ця негативна тенденція входить в антагоністичну суперечність з інтересами довгострокового соціально-економічного розвиту будь-якої країни.
Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей — ФАТФ (FATF — Financial Action Task Forse) оцінює реальні обсяги тіньової економіки у високорозвинутих країнах на рівні 17 % ВВП, у країнах, що розвиваються — 40 % ВВП, у країнах з перехідною економікою — понад 20 % ВВП. За даними Світового банку, у сфері світової тіньової економіки щорічно виробляється товарів і надається послуг на 8—10 трлн дол. США. Тіньова складова суттєво впливає на неекономічні сфери: політику, соціальні відносини, морально-психологічний клімат у суспільстві, громадську свідомість.
Зростаючі масштаби тіньового бізнесу, обсяги "брудних" коштів, що відмиваються через міжнародну фінансову систему, негативні наслідки загрози цього феномену об'єктивно зумовили активізацію діяльності світового співтовариства, спрямованої на боротьбу з відмиванням кримінальних доходів, привели не лише до перегляду, корегування форм і напрямків діяльності існуючих міжнародних фінансових інституцій, але й до утворення нових.
На сьогодні провідною міжнародною організацією, яка бореться з відмиванням грошей та іншого майна, нажитого кримінальним шляхом, є, безумовно, — впливовий міжурядовий орган, створений у липні 1989 р. на паризькій зустрічі глав держав "великої сімки", який об'єднує на сьогодні 31 країну і 2 міжнародні організації. Донедавна до ФАТФ входило 29 країн; на берлінський сесії в червні 2003 р. як повноправні члени до неї були прийняті Росія і Південно-Африканська Республіка, які раніше брали участь у роботі Групи як спостерігачі.
ФАТФ — це міжурядовий орган, метою роботи якого є розвиток і впровадження на міжнародному рівні заходів і стандартів із боротьби з відмиванням грошей. ФАТФ відслідковує процеси імплементації таких заходів, вивчає способи і техніку відмивання грошей, розробляє превентивні та запобіжні заходи, сприяє загальносвітовій імплементації стандартів боротьби з відмиванням грошей. Виконуючи зазначені функції, ФАТФ плідно співпрацює з багатьма міжнародними організаціями, чия діяльність також спрямована на протидію відмиванню "брудних" грошей.
На першому етапі пріоритетом цього мозкового центру зі штаб-квартирою в Парижі була боротьба з відмиванням доходів, отриманих від торгівлі наркотиками. Сьогодні діяльність ФАТФ має три головних напрямки. Перший полягає у поширенні дії прийнятих рекомендацій на всі континенти і регіони земної кут. Другий напрямок—перевірка того, як виконуються в державах-членах і як впроваджуються в інших державах заходи для боротьби з відмиванням грошей, засновані на сорока рекомендаціях ФАТФ, які є керівництвом до дії. Третій напрямок — відстеження загальносвітових методів і схем відмивання злочинно нажитих капіталів і розробка контрзаходів.
Ключовим документом ФАТФ є Сорок рекомендацій, викладених у формі звіту організації й прийнятих нею у 1990 р. та доповнених і переглянутих у 1996 та 2003 рр.
Основну сутність Сорока рекомендацій умовно можна згрупувати так:
• визнання державами відмивання грошей злочином;
• встановлення кримінальної відповідальності за такі протиправні дії, а також за неповідомлення про них;
• конфіскація отриманих злочинних доходів, а також сприяння іншим країнам у конфіскації таких доходів;
• створення спеціального органу фінансового контролю за сумнівними фінансовими операціями (так званої фінансової розвідки);
• введення обов'язкових вимог до всіх фінансових організацій стосовно ідентифікації своїх клієнтів, виявлення, обліку та повідомлення спеціального органу про сумнівні фінансові операції;
• звільнення від кримінальної відповідальності осіб за умов подання контролюючому органу інформації про сумнівні фінансові операції;
• співпраця з відповідними міжнародними органами й організаціями в боротьбі з відмиванням грошей, у тому числі видача злочинців (екстрадиція).
Одним із напрямків діяльності ФАТФ є визначення так званих "некооперативних" країн та територій і складання їх переліку, який називають "чорним списком". Хоч включення країни до "чорного списку" і не призводить до застосування санкцій з боку світового співтовариства, однак воно свідчить про ступінь довіри до неї з боку зарубіжних інвесторів. Включення чи виключення з цього списку країни відбувається на засіданнях ФАТФ відповідно до певних критеріїв, визначених цією організацією у 2000 р. і згрупованих у чотири групи:
• проблеми в регулюванні діяльності фінансових закладів;
• перепони, які виникають з інших регулятивних вимог;
• перепони міжнародному співробітництву;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-фінансові відносини» автора Боринець С.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжнародна протидія відмиванню "брудних" грошей“ на сторінці 1. Приємного читання.
