Щодо України, то на перше півріччя 1998 р. курсовий (валютний) коридор було визначено у межах: 1 долар США = 1,75—1,95 грн. Це стало наслідком цілого комплексу негативних явищ в економіці, які зберігалися протягом 1997 р.
За цих несприятливих умов Національний банк України вимушений був піти на захист своїх валютних резервів шляхом більш-менш плавної девальвації гривні.
Згодом було переглянуто курсовий (валютний) коридор і введено новий, у межах: 1 долар США = 1,80—2,25 грн, без визначення часових обмежень. Однак події липня 1998 р. змусили НБУ встановити новий валютний коридор: 1 долар США = 2,5—3,5 грн. На 1999 р. НБУ встановив курсовий коридор у межах: 1 долар США = 3,4—4,6 грн. Останні параметри валютного коридору можна вважати найоптимальнішими на весь 1999 р., оскільки саме на них ґрунтувався бюджет - 99, розрахований на базі: 1 долар США = 4,1 грн. Це дало змогу значно скоротити падіння рівня валютних резервів НБУ на підтримку гривні. Так, якщо за вісім місяців 1998 р. вони зменшилися на 900 млн. дол. США, то в І кварталі 1999 р. їх зменшення не перевищило 90 млн.
Проте такий сценарій розвитку подій створював певні передумови для формування в Україні економічної кон'юнктури на зразок стагфляції, яка характеризується, з одного боку, наявністю ознак депресії (стагнації економіки), а з іншого, хоч і незначною, але наявною інфляцією.
Світовий господарський досвід виробив певні сценарії здійснення економічної і соціальної політики за умов стагфляції. Один із них був розроблений відомим англійським економістом А. Філліпсом, який сформулював закономірність існування оберненої залежності між рівнем безробіття та динамікою цін, що відома в економічній літературі як "крива Філліпса". Крива показує, яку економічну політику необхідно проводити, щоб забезпечити оптимальне балансування між розмірами безробіття та помірними темпами інфляції.
На сучасному етапі в Україні "криву Філліпса" можна враховувати в економічній політиці лише частково.
По-перше, знижувати рівень інфляції шляхом збільшення числа безробітних неможливо, оскільки сьогодні багато людей офіційно не мають роботи. Ще більшим є приховане безробіття, яке в окремих галузях сягає 80 %.
По-друге, скоротити кількість "зайвих людей" можна було б, застосувавши модель стимулювання сукупного попиту, що включає:
• збільшення державних інвестицій;
• скорочення розмірів податків на доходи підприємців, прибуткових податків з громадян;
• розширення товарного експорту.
Проте якщо активізувати ці фактори сукупного попиту й стимулювання виробництва, то скорочення рівня безробіття, як показує світовий досвід, можна досягти ціною зростання цін, тобто зростанням рівня інфляції.
Отже, збільшення меж валютного коридору було саме по собі ринковим актом, спрямованим на дерегуляцію валютних відносин. Однак за відповідних умов, що склалися в тогочасній економіці України, цей акт міг у свою чергу викликати нові явища у валютно-фінансовій сфері держави, до появи яких як виконавчій, так і законодавчій владі України треба було завчасно підготуватися.
Ставало дедалі очевиднішим, що з моменту запровадження гривні нашій країні було нав'язано схему надто жорсткого монетаризму, який за тривалістю і механізмом здійснення не мав аналогів у світовій практиці. Державною економічною ідеологією стало стримування інфляції будь-якою ціною в умовах економічного спаду і зростання безробіття. Про те, що стримування інфляції дійсно відбувається, красномовно свідчить той факт, що погоджений з Міжнародним валютним фондом показник інфляції на 1997 р. (планувався на рівні 12,6 %) фактично становив 10,1 %.
Цього було досягнуто ціною граничного загострення проблеми заборгованості із заробітної плати й інших соціальних виплат, ціною фактичної втрати сенсу внутрішніх інвестицій тощо.
Як показує практика економічного розвитку деяких країн СНД (з певною, звичайно, припустимістю), можлива й інша схема, яку умовно можна назвати "економічним зростанням, скороченням безробіття і помірною інфляцією", за якої економічне зростання і зниження безробіття цілком можуть компенсувати вади помірної інфляції. Так, за даними Міжнародного статистичного комітету СНД, при падінні валового внутрішнього продукту в Україні аналогічний показник водночас зростав у Киргизії, Грузії, Білорусі більше ніж на 10 %.
У Верховній Раді України часто і сьогодні дискутується думка про те, що можлива контрольована, тобто чітко зорієнтована, емісія, цільова емісія, що здійснюється в обмеженому обсязі й під конкретні програми, виконання яких треба контролювати належним чином.
Постійний та ефективний контроль з боку держави за обмеженою цілеспрямованою грошовою емісією, на думку деяких народних депутатів, може стати надійною гарантією, з одного боку, недопущення надмірної інфляції, а з іншого — справжньої підтримки власного товаровиробника шляхом вирішення проблеми гострої нестачі обігових коштів підприємств і розширення за рахунок цього джерел для наповнення бюджету.
Але за сучасних умов, коли тіньовий сектор, за деякими даними, вже перевищив 50 % загального виробництва товарів і послуг, а численні пільги "з'їдають" майже 40 % доходів державного бюджету, бути повністю впевненим, що емісія буде цільовою, не можливо. Ніхто не дасть гарантії, що емісійні кошти підуть у реальну економіку на поповнення обігових коштів, а не осядуть у численних посередників, не підуть на створення чергової піраміди ОВДП, нарешті, не зникнуть у тіні.
Виступаючи на науково-економічній конференції в Пущі-Озерній 4 березня 1999 р., колишній Президент України Л.Д. Кучма підкреслив, що у проведенні економічної політики Україна повинна й надалі дотримуватися принципу пріоритетності грошової та фінансової стабілізації. Економічне зростання має забезпечуватися максимально можливим зміцненням національної грошової одиниці, її надійністю та стабільністю. За будь-яких умов Україна не піде шляхом інфляційного розвитку своєї економіки. Інша річ: грошова політика має бути більш гнучкою, здійснюватися не за принципом "чим менше грошей тим менше клопоту", а відповідно до наявних умов економічного розвитку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-фінансові відносини» автора Боринець С.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сучасні проблеми функціонування гривні“ на сторінці 6. Приємного читання.
