Розділ 8. СУТНІСТЬ ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ
Лізинг як економічна категорія
Лізинговий кредит як економічна категорія — це економічні відносини між юридично самостійними суб'єктами з приводу передачі в оренду засобів праці, а також фінансування, придбання рухомого і нерухомого майна на певний термін. Лізинговий кредит є специфічною формою майнового (товарного) кредиту.
Закон України "Про лізинг" від 16 грудня 1997 р. визначає це поняття так.
Лізинг — це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізинго-одержувачу майна, що є власністю лізинго-давця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізинго-одержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізинго-одержувачем періодичних лізингових платежів.
Об'єктом лізингу може бути будь-яке рухоме (машини, обладнання, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, засоби інформатики та ін.) і нерухоме (будівлі, споруди, системи телекомунікаційні та ін.) майно, яке належить до основних фондів і є предметом купівлі-продажу.
Суб'єктами лізингу можуть бути:
• лізингодавець — суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі банківська або небанківська фінансова установа, який передає в користування об'єкти лізингу за договором лізингу;
• лізинго-одержувач —суб'єкт підприємницької діяльності, який отримує в користування об'єкти лізингу за договором лізингу;
• продавець лізингового майна — суб'єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно (машини, устаткування тощо) та/або продає власне майно, яке є суб'єктом лізингу.
Лізингодавець за договором лізингу зобов'язується придбати у власність зазначене лізинго-одержувачем майно у визначеного ним продавця і надати лізинго-одержувачу це майну за плату у тимчасове користування для підприємницьких цілей. При цьому він не несе відповідальності за вибір предмета лізингу і продавця.
Лізингодавець, купуючи майно для лізинго-одержувача, повинен повідомити продавця про те, що майно призначене для передачі його у фінансову оренду певній особі.
Ризик випадкової загибелі або випадкового псування орендованого майна переходить до лізинго-одержувача в момент передачі йому орендованого майна, якщо інше не передбачене договором лізингу.
Лізинго-одержувач має право пред'явити безпосередньо продавцю майна, що є предметом договору, вимоги, що випливають з договору купівлі-продажу, укладеного між продавцем і лізингодавцем, зокрема щодо якості і комплектності майна, термінів його поставки та в інших випадках невиконання договору продавцем належним чином. Однак лізинго-одержувач не може розірвати договір купівлі-продажу з продавцем без згоди лізингодавця.
У відносинах із продавцем лізингодавець і лізинго-одержувач є солідарними кредиторами, тобто будь-який з них має право пред'явити продавцю вимогу в повному обсязі. До пред'явлення одним із солідних кредиторів продавець має право виконувати зобов'язання будь-якому з них на власний розсуд.
Лізингодавець не відповідає перед лізинго-одержувачем за виконання продавцем вимог, що випливають з договору купівлі-продажу, крім випадків, коли відповідальність за вибір продавця лежить на лізингодавцю, якщо інше не передбачене договором. Якщо ж відповідальність за вибір продавця лежала на лізингодавцю, то лізинго-одержувач може на власний розсуд пред'явити вимоги, які випливають з договору купівлі-продажу як безпосередньо продавцю майна, так і лізингодавцю, які несуть солідарну відповідальність.
Таким чином, лізинг — це специфічний вид майнових відносин, за якого одна сторона (лізингодавець) на замовлення іншої сторони (лізинго-одержувач) зобов'язується набути у власність і передати лізинго-одержувачу у тимчасове користування за періодичну платню певне майно з подальшою можливістю переходу права власності до лізинго-одержувача (опціон на купівлю).
Термін лізинг походить від англійського дієслова to lease — наймати, брати в оренду. Можливість лізингу пояснюється "роздвоєнням" функції власності, тобто відокремленням володіння майном (власника) від користування ним (користувач) і використанням спеціальної системи фінансування. Світовий банк визначає лізинг як контрактні відносини між двома сторонами, які дають змогу одній стороні використовувати майно, що є власністю іншої сторони, в обмін на обумовлені контрактом періодичні платежі.
Поняття "лізинг" має майже 4000-річну історію. Орендні відносини були відомі ще в давній державі Шумер (бл. 2000 р. до н. е.). У ті часи в оренду здавалися сільськогосподарські тварини та знаряддя праці, земля, водні джерела. Орендарями були місцеві фермери, орендодавцями — священики. Оренду землі та тварин використовували й народи таких давніх держав, як Єгипет і Греція. Давні фінікійці здавали в оренду судна.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-фінансові відносини» автора Боринець С.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина IV. МІЖНАРОДНИЙ ФІНАНСОВИЙ ЛІЗИНГ“ на сторінці 1. Приємного читання.
