Серед зовнішніх фінансових джерел для України найбільш привабливими є такі міжнародні фінансові інституції, як Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк (СБ) та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), завдяки пільгам, порівняно низькій вартості запозичень, які вони надають, а також авторитетності їхніх оцінок і дій для інших потенційних кредитів та інвесторів. Адже співпраця з такими міжнародними фінансовими інституціями розглядається світовою фінансовою спільнотою як акт довіри, підтвердження кредитоспроможності держави.
Фінансова допомога Україні з боку МВФ надається у трьох основних формах:
• за Програмою системної трансформаційної позики (STF) для підтримки платіжного балансу;
• за програмою "Stand by" для підтримки курсу національної валюти і фінансування дефіциту платіжного балансу;
• за Програмою розширеного фінансування (EFF) для сприяння економічній стабілізації.
Залежно від завдань, які стояли перед Україною, у її співпраці з МВФ можна умовно виділити три етапи.
На першому етапі (1994—1995), зважаючи на труднощі з платіжним балансом України, які виникли внаслідок загострення економічної кризи і змін у структурі та цінових умовах зовнішньої торгівлі, основною з яких був перехід до світових цін на енергоносії, МВФ надав Україні кредитів за програмою STF у сумі 742 млн. дол. США для підтримки платіжного балансу України.
Основною проблемою другого етапу (1995— 1998) для України стала необхідність підтримання курсу гривні та фінансування дефіциту платіжного балансу. Надання МВФ своєчасної допомоги Україні дало змогу здійснити поступову девальвацію гривні й уникнути її обвалу з непередбачуваними для банківської системи наслідками. Крім того, основним компенсаційним джерелом фінансування масового відпливу капіталу з другої половини 1997 р. стали валютні резерви НБУ, формування яких забезпечувалося саме за рахунок фінансової допомоги МВФ. Слід зазначити, що рівень валютних резервів НБУ за 1993 р. зменшився майже на 2 млрд. дол. США (з 2,34 млрд. дол. на кінець 1997 р. до 0,76 млрд. дол. на кінець 1998 р.).
Завдяки реалізації двох програм "Stand by" (Із затверджених трьох в обсязі 2185,5 млн. дол. США) наша держава отримала доступ на світові ринки капіталу, а за третьою програмою в серпні 1997 р. було відкрито кредитну лінію терміном на один рік на загальну суму 542 млн. дол. США. Але Україна отримала за цією програмою лише 242,2 млн. дол., оскільки у березні 1996 р. МВФ відмовив у наданні чергових траншів через порушення нашим урядом окремих показників Меморандуму економічної політики, зокрема дефіциту державного бюджету.
Головною метою третього етапу (з 1998 р.) є сприяння макроекономічній стабілізації в Україні та виходу на позитивну економічну динаміку, забезпечення протягом 2001—2005 pp. щорічних темпів зростання з реального ВВП на рівні не менш як 4—5 %. З вересня 1998 р. запроваджено трирічну Програму розширеного фінансування (EFF), якою передбачено надання позики загальною сумою 2,226 млрд. дол. На 1 січня 2001 р. у рамках цієї програми отримано понад 1 млрд. дол. СІНА. Загалом за період співпраці з МВФ наша держава отримала від нього кредитів на загальну суму 3529,1 мли дол. США(табл. 19.1).
Основним джерелом інвестиційного фінансування є Світовий банк, який надає Україні системні позики й інвестиційні кредити.
Таблиця 19.1. Фінансування України у рамках кредитних угод з Міжнародним валютним фондом, млн. дол. США
| Рік | Затверджено | Фактично | |||
| Всього | 3 них | отримано | |||
| STF | Standby | EFF | |||
| 1994 | 371,0 | 371,0 | — | - | 323,6 |
| 1995 | 1150,6 | 371,0 | 779,6 | — | 1022,7 |
| 1996 | 865,9 | — | 865,9 | — | 695,7 |
| 1997 | 206,0 | — | 206,0 | — | 269,9 |
| 1998 | 591,0 | — | 334,0 | 257,0 | 365,8 |
| 1999 | 184,0 | — | — | 184,0 | 605,6 |
| 2000 | 0,0 | — | — | 246,7 | |
| Разом | 3368,5 | 742,0 | 2185,5 | 441,0 | 3529,1 |
1. Наведені дані базуються на діючому курсі долара США щодо спеціальних прав запозичення (СПЗ).
Системні позики надаються під реформування окремих секторів економіки зі спрямуванням їх траншами безпосередньо до державного бюджету України. Ці кошти можуть використовуватися на фінансування дефіциту державного бюджету та підтримання платіжного балансу.
Головною установою Світового банку — Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР)
на покриття дефіциту бюджету за п'ять років (1994— 1999) було надано Україні системних позик у сумі 1,8 млрд. дол. США. Це забезпечило певні позитивні результати в розвитку ринкової інфраструктури, зокрема банківської системи.
Інвестиційні кредити з погляду перспективних економічних Інвесторів України е більш ефективною формою зовнішнього фінансування. Адже фінансування дефіциту державного бюджету за рахунок системних позик є фактичним їх "проїданням", невиправданим і нелогічним, перш за все виходячи з перспектив національної економіки. Тому на порядку денному — ширше залучення інвестиційних кредитів Світового банку.
За рахунок інвестиційних кредитів, що надаються Україні, реалізуються 16 проектів на загальну суму близько 2,9 млрд. дол. США. Крім того, у проектному портфелі СБ перебуває 18 інвестиційних і по два гарантійних і грантових проекти, сума позик за якими становить 1065,8 млн. дол. СІНА. Стан фінансування України групою Світового банку відображено в табл. 19.2.
Співробітництво України зі Світовим банком також можна умовно поділити на декілька етапів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-фінансові відносини» автора Боринець С.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стан і перспективи співробітництва України з міжнародними фінансовими інституціями“ на сторінці 1. Приємного читання.
