Види лізингу

Міжнародні валютно-фінансові відносини

Відповідно до територіального принципу лізинг буває внутрішній, міжнародний, змішаний (поєднання внутрішнього і міжнародного), експортний, імпортний і транзитний.

Внутрішній лізинг — фінансова операція, за якої суб'єкти лізингу знаходяться на території однієї країни.

Міжнародний лізинг — це договір оренди на міжнародні цінності та майно між суб'єктами лізингу, які знаходяться в різних країнах. Він застосовується і в тому випадку, коли орендодавець і орендатор знаходяться в одній країні, а використовують матеріальні цінності з іншої країни.

Експортний лізинг — придбання лізинговою компанією обладнання, машини у національної фірми-виробника, а потім передання їх за кордон іноземному користувачеві (орендареві).

Імпортний лізинг — фінансова операція, за якої виробник знаходиться на території іноземної держави, а лізингодавець у цій країні і бере об'єкт для лізингу, або з правом сублізингу.

Міжнародний транзитний лізинг — фінансова операція, за якої всі суб'єкти лізингу (виробник, лізингодавець і лізинго-користувач) перебувають на території різних держав.

Специфічний вид міжнародного лізингу використовується для орендарів, які не мають надходжень іноземної валюти: тоді оплата зобов'язань з лізингу забезпечується поставкою продукції, яка отримана на іноземному обладнанні — об'єкті лізингу. На весь термін дії міжнародної лізингової угоди право власності на об'єкт лізингу залишається у держави-лізингодавця.

За строками експлуатації та періодом амортизації майна лізинг поділяють на оперативний і фінансовий.

Оперативний лізинг — форма лізингу, за якої лізингова компанія (орендодавець) надає лізингоко-ристувачу (підприємству, фірмі) послуги з утримання та ремонту орендованого устаткування. Тут йдеться, як правило, про надання в оренду майна на термін менший, ніж строк його повної амортизації.

Оперативний (поточний) лізинг передбачає надання в оренду заздалегідь придбаних орендодавцем товарів на певний термін за встановлену в орендному договорі орендну плату або на основі прейскурантних орендних ставок.

Згідно із Законом України "Про лізинг" (п. 1, ст. 4), оперативний лізинг визначається як "договір лізингу, в результаті укладання якого лізинго-одержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90 % вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору".

Після закінчення строку договору оперативного лізингу він може бути продовжений або об'єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцю і може бути повторно переданий у користування іншому лізинго-користувачу за договором лізингу.

Термін орендного договору за поточними лізинговими операціями може становити від 2 до 10 років. Орендодавець може повторно здавати предмет оренди аж до повного використання його ресурсів. Терміни оренди тут, як правило, значно менші за терміни фізичного і морального зносу обладнання. Ризик псування або втрати майна звичайно лежить на орендодавцеві. Він здійснює технічне обслуговування, поточний ремонт, надає послуги з догляду за предметом оренди.

Мета оперативного лізингу — задовольнити тимчасові потреби орендаря в орендному майні (одноразове або сезонне користування суднами, літаками, будівельною технікою). У поточному лізингу орендні ставки зазвичай вищі, ніж у лізингу, що фінансується. Тут орендодавець бере на себе ризики: комерційні, морального старіння обладнання, зниження рентабельності, а також інші прямі та непрямі непродуктивні витрати, що зумовлюються ремонтом або простоєм техніки. За поточної оренди важливою перевагою є те, що в умовах швидкого науково-технічного прогресу вона допомагає споживачам, особливо дрібним і середнім фірмам, застрахувати себе від надзвичайно швидкого морального старіння обладнання. Велику роль має і та обставина, що оренда дає можливість фірмам отримувати в експлуатацію найсучасніше обладнання і машини без великих первинних витрат капіталу.

Оренда вигідна споживачу, оскільки сплата первинного внеску в цьому випадку відбувається вже після початку експлуатації предмета оренди, що дає змогу орендарю розраховуватися з орендодавцем прибутком, отриманим від використання предмета оренди. Вона зручна за сезонного або короткочасного збільшення попиту на обладнання у зв'язку з виконанням будь-якого великого замовлення. Первинний внесок лізингового платежу, що виражається у відсотках, нижчий, ніж ставки банківських кредитів. Виплата лізингового платежу, заснованого на твердо фіксованих ставках в умовах інфляції та знецінення грошей, стає за збігом часу більш вигідною для лізинго-одержувача, фінансовий лізинг є засобом скорочення термінів поставки. Він є доступним для будь-якої компанії.

На відміну від оперативного, фінансовий лізинг передбачає виплату орендодавцю впродовж терміну дії договору суми, що дорівнює повній амортизації устаткування та частки прибутків від його використання, а лізинго-користувач набуває права викупу устаткування за залишковою вартістю або повернення його чи укладання нового договору.

На міжнародному ринку лізингових послуг найпоширенішим є фінансовий лізинг як різновид довгострокового кредитування, що за своїми результатами рівнозначний продажу товару в розстрочку. Однак лізинг як особлива форма руху позичкового капіталу передбачає в першу чергу кредит, а потім уже право наступної купівлі майна.

Фінансовий лізинг здійснюється, як правило, під час придбання дорогих машин і обладнання. Основна частина вартості машин і обладнання, які здаються в оренду, береться у третьої сторони (зазвичай у банку) в кредит. У цій операції бере участь низка осіб з боку лізингокористувача, лізингодавця і позикодавця. Строк оренди тут значний і, як правило, амортизується вся вартість майна.

Згідно з рекомендацією лізингових операцій (IAS 17) Комітету з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, за наявності хоча б однієї з чотирьох ознак, договір повинен бути визнаний договором фінансового лізингу:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-фінансові відносини» автора Боринець С.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Види лізингу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Частина І. МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ СИСТЕМИ ТА РЕГІОНАЛЬНІ УГРУПОВАННЯ

  • Паризька система золотомонетного стандарту. Генуезька система золотодевізного стандарту

  • Бреттон-Вудська та Кінгстонська валютно-фінансові системи

  • Розділ 2. РЕГІОНАЛЬНІ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ УГРУПОВАННЯ

  • Валютні зони

  • Валютний союз ЄС

  • Частина ІІ. МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ ІНСТИТУЦІЇ ТА ЕКОНОМІЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

  • Світовий банк. Банк міжнародних розрахунків

  • Регіональні фінансово-кредитні установи

  • Розділ 4. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК СУБ'ЄКТИ МІЖНАРОДНИХ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН

  • Міжнародні та регіональні економічні структури

  • Особливості функціонування фінансової системи ЄС

  • Частина ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВОГО РИНКУ

  • Операції на девізних ринках

  • Міжнародні розрахункові операції

  • Розділ 6. РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОГО РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • Міжнародний ринок акцій

  • Міжнародний ринок облігацій. Євроринок

  • Діяльність фондових бірж на міжнародному ринку цінних паперів

  • Розділ 7. ФУНКЦІОНУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО РИНКУ КРЕДИТНИХ РЕСУРСІВ

  • Зовнішній борг і проблеми його обслуговування

  • Платоспроможність країни та її складові

  • Частина IV. МІЖНАРОДНИЙ ФІНАНСОВИЙ ЛІЗИНГ

  • Види лізингу
  • Умови лізингового договору та його суб'єкти

  • Розділ 9. МІЖНАРОДНІ ЛІЗИНГОВІ ОПЕРАЦІЇ

  • Суб'єкти міжнародних лізингових операцій

  • Частина V. ГРОШІ ЯК ОСНОВА СВІТОВИХ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ

  • Стійкість грошового обігу. Інфляція

  • Рух грошових потоків у сфері міжнародних фінансів

  • Розділ 11. "БРУДНІ" ГРОШІ В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСІВ І ПРОТИДІЯ ЇХ ВІДМИВАННЮ

  • Міжнародна протидія відмиванню "брудних" грошей

  • Україна в боротьбі з відмиванням "брудних" грошей

  • Частина VI. КОНВЕРТОВАНІСТЬ ВАЛЮТ. ВАЛЮТНИЙ КУРС

  • Внутрішня і зовнішня конвертованість

  • Умови повної конвертованості валют

  • Розділ 13. ВАЛЮТНИЙ КУРС

  • Методика визначення валютних курсів

  • Частина VII. ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС ЯК ПІДСУМКОВИЙ ПОКАЗНИК СВІТОГОСПОДАРСЬКИХ ЗВ'ЯЗКІВ КРАЇНИ

  • Дефіцит і профіцит платіжного балансу. Концепція резидентності

  • Економічна рівновага платіжного балансу

  • Розділ 15. СТРУКТУРА ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ

  • Загальне сальдо платіжного балансу

  • Чинники, які впливають на стан платіжного балансу

  • Частина VIII. РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН

  • Валютні обмеження та валютні ризики

  • Спеціальні (вільні) економічні зони. Офшорні центри

  • Розділ 17. УДОСКОНАЛЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ СИСТЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ СВІТОВИХ ФІНАНСІВ

  • Удосконалення діяльності міжнародних валютно-фінансових інституцій

  • Паризький та Лондонський клуби

  • Частина IX. ФІНАНСОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ

  • Становлення валютного і фінансового ринків України

  • Сучасні проблеми функціонування гривні

  • Розділ 19. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВХОДЖЕННЯ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНУ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВУ СИСТЕМУ

  • Стан і перспективи співробітництва України з міжнародними фінансовими інституціями

  • Зміцнення міжнародної платоспроможності України

  • Частина Х. УКРАЇНА І ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  • Методичні та довідкові видання