Традиційна (двостороння) концепція ефективних валютних курсів

Міжнародні валютно-кредитні відносини

геометричні:

Оскільки eft =-т-, то EER3 = EER4, а геометричний індекс "її

ефективного валютного курсу є незалежним від визначення "обмінного курсу".

Тому для конкретного набору ваг може бути три визначення поняття "ефективний валютний курс". EER1 прийнято називати "арифметичним", EER2 - "гармонійним", а EERS і EER4 - "геометричними" індексами.

Для кожного випадку змін двосторонніх обмінних курсів національної валюти певної країни і валюти її торгових партнерів три індекси будуть відрізнятися, найчастіше суттєво, один від одного. Ці розходження випливають з асиметричного підходу до девальвованих і ревальвованих валюту межах арифметичного та гармонійного індексів. І навпаки - у межах геометричного індексу підхід до девальвованих і ревальвованих валют є симетричним.

Головним недоліком арифметичного EER є його чутливість до котирування, за якою обчислюються двосторонні обмінні курси. Цього недоліку позбавлений EER$ розрахований як середнє геометричне двосторонніх курсів.

Середнє геометричне двосторонніх валютних курсів - це добуток індексів двосторонніх валютних курсів, ступенем кожного з яких є нормалізована частка відповідного торговельного партнера в обороті зовнішньої торгівлі країни.

Для розрахунку індексу ефективного валютного курсу необхідно також визначити частки експорту чи імпорту в торгівлі, тобто частку експорту конкретної країни, що направляється в країну і, wГ, де

або частку імпорту цієї країни із країни і, и>,м, де

у застосуванні відповідно до зваженого з експорту чи імпорту ефективного валютного курсу. Як правило, ці два значення ефективного валютного курсу будуть відрізнятися один від одного.

Щоб уникнути одночасного застосування зважених з експорту й імпорту індексів ефективного валютного курсу, можна взяти як ваги просте середнє арифметичне від частки експорту й імпорту, тобто1

Можна також узяти як ваги зважені середні значення часток експорту й імпорту, наприклад:

Тобто их і им є відповідно частками експорту й імпорту в загальному обсязі торгівлі країни (експорт + імпорт). Цей вибір ваг, що є узагальненням, дасть інше значення індексу ЕВК (ЕЕВ) у випадку нерівності часток експорту й імпорту.

Значну частину міжнародних угод здійснюють у вільно конвертованих валютах інших країн. Валюти торговельних партнерів можуть не обертатися на валютних ринках і не котируватися на ринках один одного. У таких випадках зіставляють їх котирування до міжнародних валют, а багатосторонній курс національної валюти країни може бути обчислений як співвідношення курсів валют торговельних партнерів до третьої валюти. Такий курс має назву "багатосторонній крос-курс".

На практиці багатосторонній ефективний валютний курс розраховується лише відносно валют країн із частками у зовнішньоторговому обороті певної країни. Валютні курси країн з невеликими торговими значеннями під час обчислення ЕЕЯ не враховуються. Тому при розрахунку ЕЕЯ торговельні частки нормалізуються: сума часток основних торговельних партнерів береться за одиницю, тобто частки кожного з них перераховуються відносно суми їх часток у загальному товарообороті країни:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-кредитні відносини» автора Патика Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Традиційна (двостороння) концепція ефективних валютних курсів“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Модуль I. Розвиток міжнародних валютних відносин

  • Основні елементи міжнародної валютної системи

  • Міжнародна ліквідність

  • Валютні ринки

  • Міжнародні валютно-фінансові організації

  • Тема 2. Еволюція міжнародної валютної системи

  • Бреттон-Вудська валютна система

  • Ямайська валютна система

  • Переваги та недоліки Ямайської валютної системи

  • Тема 3. Європейська валютна система

  • Механізм роботи Європейської валютної системи

  • Впровадження єдиної європейської валюти - євро

  • Переваги та недоліки євро

  • Модуль ІІ. Валютні курси та валютні операції

  • Структура платіжного балансу

  • Рахунок операцій із капіталом і фінансовими інструментами

  • Макроекономічна роль платіжного балансу

  • Фактори, які впливають на платіжний баланс

  • Основні тенденції в динаміці показників платіжного балансу України

  • Поточний рахунок

  • Послуги

  • Кредити та облігації

  • Можливі шляхи врегулювання платіжного балансу

  • Тема 5. Валютний ринок

  • Учасники валютного ринку

  • Попит, пропозиція на валютному ринку і рівноважний обмінний курс

  • Тема 6. Валютні курси

  • Традиційна (двостороння) концепція ефективних валютних курсів
  • Реальний валютний курс

  • Ефективний (багатосторонній) реальний обмінний курс

  • Відхилення від паритету купівельної спроможності

  • Недоліки ПКС і проблеми, що виникають під час його використання

  • Очікувані зміни валютного курсу

  • Тема 7. Валютні операції

  • Курси обміну валют за нульової вартості угоди

  • Форвардні валютні операції

  • Методика розрахунку форвардного курсу (метод swap - ставок)

  • Своп-операції

  • Поняття ф'ючерсного валютного контракту

  • Загальна характеристика опціонних контрактів

  • Валютний арбітраж

  • Хеджування

  • Операції із золотовалютним резервом Національного банку України

  • Операції із золотом

  • Модуль ІІІ. Системи регулювання валютно-кредитних відносин. Міжнародні фінансові організації. Співпраця України з МФО

  • Система курсоутворення

  • Золотовалютні резерви Національного банку України

  • Валютні обмеження

  • Тема 9. Сучасні міжнародні фінансово-кредитні відносини

  • Сутність і функції кредиту

  • Форми міжнародного кредиту

  • Прямі іноземні інвестиції

  • Тема 10. Міжнародні фінансові організації

  • Класифікація міжнародних фінансових організацій

  • Основні форми співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями

  • Тема 11. Глобальні міжнародні фінансові організації

  • Міжнародний валютний фонд

  • Міжнародний банк реконструкції та розвитку

  • Міжнародна асоціація розвитку

  • Міжнародна фінансова корпорація

  • Багатостороння агенція гарантування інвестицій

  • Тема 12. Регіональні міжнародні фінансові організації

  • Підписний капітал регіональних МФО

  • Облігаційні позики регіональних МФО

  • Європейський банк реконструкції та розвитку

  • Чорноморський банк торгівлі та розвитку

  • Міжамериканський банк розвитку

  • Міжамериканська інвестиційна корпорація

  • Ісламський банк розвитку

  • Список використаної літератури