• розпорядники коштів нижчого рівня та одержувачі коштів державного бюджету, які виконують бюджетні програми в системі головного розпорядника коштів.
Відповідального виконавця визначає головний розпорядник за погодженням із фінансовим органом у процесі формування проекту державного бюджету на наступний рік.
Важливе значення для планування бюджетних програм має розробка показників результативності, що характеризують успішність виконання програми. Виділяють такі типи показників результативності:
• показники затрат або вхідних ресурсів - визначають обсяги та структуру ресурсів, що забезпечують виконання бюджетної програми (наприклад, кількість штатних одиниць, кількість установ тощо);
• показники обсягу робіт - показують обсяг робіт, який має бути виконаний у процесі реалізації програми (наприклад, довжина трубопроводу, який планується спорудити, кількість хворих, який передбачається обслужити);
• показники продукту (обсяг виконаних робіт) - використовуються для оцінки досягнення поставлених цілей. Показниками продукту, зокрема, є кількість споживачів товарів (робіт, послуг) вироблених у процесі виконання бюджетної програми (наприклад, кількість підготовлених спеціалістів, вилікуваних хворих, відвідувачів бібліотек, музеїв тощо);
• показники ефективності (рентабельності) - визначаються як відношення кількості вироблених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) до їх вартості. Ці показники визначають вартість (у грошах або робочих годинах) одиниці продукції, витрати ресурсів на одиницю показника продукту (наприклад, кількість студентів на одного викладача, вартість підготовки одного студента);
• показники якості (або отримані ефекти від виконання програми) - відображають ступінь якості вироблених товарів (виконаних робіт, наданих послуг). Вони показують користь від здійснення заходів бюджетної програми (наприклад, зниження захворюваності на туберкульоз на 2% порівняно з минулим періодом).
Застосування показників результативності дає змогу чітко бачити віддачу від використаних бюджетних коштів, співвідношення досягнутих результатів і витрат; підтвердити необхідність бюджетних програм та їх відповідність поставленій меті, а також порівнювати результати виконання аналогічних програм у динаміці за роками в розрізі головних розпорядників, що, зрештою, дозволить відбирати найефективніші бюджетні програми при розподілі обмежених бюджетних ресурсів.
Бюджетні програми, що довели свою успішність можуть розраховувати на більші бюджетні призначення у наступні бюджетні періоди. Це створює стимули до більш ефективного та гнучкого управління програмами. Структура програмного бюджету наведена на рисунку 2.2.
Невід'ємним компонентом формування бюджету є аналіз бюджетних програм. Він проводиться з метою покращення процесу прийняття рішень та розподілу бюджетних ресурсів шляхом надання відповідної інформації про наслідки здійснюваної політики та впровадження бюджетних програм.
Важливим фактором для формування показників проекту бюджету на наступний рік є аналіз і оцінка виконання бюджету. Аналізуючи надходження до доходної частини бюджету, а також здійснення видатків на затверджені програми, можна відстежувати основні тенденції виконання запланованих показників щодо обсягів доходів і видатків у бюджеті поточного року.
Рис. 2.2. Структура коду класифікації по програмному бюджету
У процесі аналізу визначають перелік проблемних питань, що їх бюджетний фахівець повинен дослідити при розгляді програм та напрямів діяльності. Комбінація та доцільність питань залежать від специфіки кожної окремої бюджетної програми. Кінцевим результатом аналізу є низка рекомендацій щодо обсягу видатків на виконання програми або управління програмою. Вони можуть надаватися у формі аналітичного огляду бюджету разом із супровідними матеріалами, такими як таблиці вартості програми у довгостроковому вимірі та рекомендації.
Таким чином, програмно-цільовий метод є доволі перспективним методом бюджетування, поширеним у розвинутих державах, який дає можливість більш раціонально та ефективно управляти бюджетними ресурсами й приймати виважені рішення щодо використання бюджетних коштів.
Запорукою успіху бюджетної політики є її прозорість, відкритість і зрозумілість як для органів державної влади і місцевого самоврядування, так і для населення держави, її публічна підтримка. Лише за умови чітко налагодженої централізованої координації державної бюджетної політики на всіх рівнях можна досягти збалансованості фінансових ресурсів й ефективно управляти ними, здійснюючи поточний контроль за дотриманням фінансової дисципліни.
У кінцевому результаті бюджетна політика, яка опирається на об'єктивні економічні закони суспільного розвитку, враховує конкретні історичні умови, закономірності та специфіку розвитку суспільства, реальні політичні, економічні та фінансові можливості держави, призведе до економічного зростання на засадах соціальної справедливості, підвищення фінансової стійкості і незалежності держави. Цього можна досягти шляхом забезпечення допустимого рівня дефіциту бюджету, стабілізації національної грошової одиниці, подолання інфляційних процесів, зменшення зовнішнього та внутрішнього державних боргів, ефективного управління міжбюджетними відносинами.
Бюджетна політика держави буде дієвою, якщо вона опиратиметься на добре організоване бюджетне планування та прогнозування.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Казначейська система» автора Стоян В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „БЮДЖЕТНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ“ на сторінці 4. Приємного читання.
