На спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкриті в органах казначейства, зараховуються надходження, як відкриті (виділені) асигнування по інших коштах спеціального фонду, а також доходи по власних надходженнях бюджетних установ.
До інших коштів спеціального фонду відносяться кошти цього фонду (за винятком власних надходжень), які мають цільове призначення і віднесені до доходів та видатків спеціального фонду відповідного бюджету згідно з законом про Державний бюджет України та рішень про місцеві бюджети. Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право здійснювати їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень цього фонду.
Всі операції з іншими коштами спеціального фонду в особових картках розпорядників та одержувачів коштів відображаються аналогічними бухгалтерськими проведеннями як і операції з коштами загального фонду державного та місцевих бюджетів. Тобто, в особових картках установ і організацій по інших коштах спеціального фонду відображаються розписи асигнувань, кошториси бюджетних установ, ведеться облік зобов'язань, відкриття (виділення) бюджетних асигнувань, здійснення видатків. Різниця полягає тільки в тому, що операції відображаються на інших балансових рахунках відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів.
Власні надходження бюджетних установ - це кошти, отримані як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації продукції чи майна (іншої діяльності). За умови недостатності асигнувань, які виділяються з відповідних бюджетів, вони є додатковим джерелом фінансування бюджетних установ. За їх наявності у бюджетної установи з'являється можливість зміцнити свою матеріально-технічну базу, вдосконалити систему оплати праці працівників, розширити сферу своєї діяльності.
Кошти, які бюджетні установи отримують понад асигнування, що виділяються їм з державного чи місцевих бюджетів, раніше називали позабюджетними. Вживання цього терміну було цілком виправданим, оскільки позабюджетні кошти не входили до складу відповідних бюджетів. Однак, закон "Про Державний бюджет України на 2000 рік" передбачив поділ бюджету на загальний і спеціальний фонди. Тому, починаючи з 1 січня 2000 року всі позабюджетні кошти установ та організацій, що утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, включаються до спеціального фонду відповідного бюджету як власні надходження цих установ і використовуються на проведення відповідних видатків. Таким чином, позабюджетні кошти бюджетних установ стали бюджетними і враховуються у складі спеціального фонду державного та місцевих бюджетів. Відтак доцільніше говорити про кошти спеціального фонду бюджету.
Для посилення контролю за надходженням та витрачанням коштів спеціального фонду установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, їх переведено на казначейське обслуговування. Акумуляція коштів спеціального фонду на рахунках, відкритих в органах казначейства, дозволила значно прискорити проходження коштів спеціального фонду, підвищити ефективність контролю за їх рухом.
Питома вага коштів спеціального фонду в частині власних надходжень у кошторисі окремих бюджетних установ є достатньо вагомою, тому велике значення має організація ведення бухгалтерського обліку цих коштів. Правильно організований облік коштів спеціального фонду дозволяє:
• здійснювати контроль за повним і своєчасним надходженням коштів спеціального фонду;
• проводити контроль за витрачанням коштів спецфонду згідно з затвердженим кошторисом;
• забезпечувати всі рівні управління інформацією про рух коштів спеціального фонду.
Власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.
Відповідно до статті 13 Бюджетного кодексу власні надходження бюджетних установ поділяються на дві групи, кожна з яких формується за типами та видами надходжень, а саме:
• надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами;
• інші джерела власних надходжень бюджетних установ.
Першу групу утворюють надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законами та нормативно-правовими актами. Такі надходження мають постійний характер і обов'язково плануються при формуванні відповідних бюджетів. До цієї групи відносяться:
• 1) плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх функціональними повноваженнями. Тобто це кошти, що надійшли бюджетним установам як плата за послуги, надання яких пов'язане з виконанням їх основних функцій та завдань;
• 2) надходження бюджетних установ від господарської чи виробничої діяльності допоміжних підприємств, господарств, майстерень тощо; квартирна плата та плата за гуртожиток; від працевлаштування спецконтингенту; відрахування від заробітку або іншого доходу спецконтингенту за харчування, речове майно, комунально-побутові та інші надані йому послуги тощо. У разі створення для провадження господарської діяльності госпрозрахункових підрозділів, які мають статус юридичної особи, їх доходи та видатки не є власними надходженнями бюджетної установи і не включаються до спеціального фонду бюджету;
• 3) плата за оренду майна бюджетних установ, що їм належить;
• 4) надходження бюджетних установ від реалізації майна: від реалізації необоротних активів (крім нерухомого майна), за здані як брухт і відходи чорні, кольорові, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння у розмірах, що згідно із законодавством залишаються у розпорядженні установи.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Казначейська система» автора Стоян В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Проведення операцій на спеціальних реєстраційних рахунках“ на сторінці 1. Приємного читання.
