Упродовж бюджетного періоду співвідношення між надходженнями до бюджетів та здійсненими виплатами може відрізнятися. Внаслідок часового розриву (лагу) між термінами зарахування коштів на ЄКР та виплатами з нього відбувається накопичення або зменшення його залишків. Обсяг залишків ЄКР складається з коштів загального та спеціального фондів державного та місцевих бюджетів, залишків коштів розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, а також коштів на рахунках інших клієнтів, відкритих в органах казначейства.
Основні вимоги до оперативного управління бюджетними коштами передбачають не просто визначення залишків коштів на єдиному казначейському рахунку, але й зіставлення виявлених тенденцій з прогнозами динаміки грошових ресурсів, відстеження причин значних відхилень від мінімально допустимого значення. Як показує практика, динаміка наявності бюджетних коштів на єдиному казначейському рахунку (ЄКР) упродовж бюджетного періоду піддається значним коливанням. Про це свідчить інформація про залишки коштів на ЄКР від 2003 до 2012 рр., наведена у таблиці 8.1 та на рисунку 8.3.
Упродовж досліджуваного періоду має місце тенденція до накопичення грошових коштів на ЄКР в перші місяці року з подальшим їх вивільненням в економіку наприкінці року. Скорочення позитивного сальдо ЄКР на початку кожного року пов'язане з незначними податковими надходженнями, необхідністю узгодження кошторисних призначень розпорядників бюджетних коштів, а також низькою діловою активністю у зв'язку з затяжними процедурами державних закупівель, що вимагають значних затрат часу: затверджені бюджетні асигнування розпорядникам коштів залишаються на ЄКР упродовж певного періоду.
Найбільший приріст залишків на єдиному казначейському рахунку спостерігається у літні місяці. Саме в цей період здійснюється оцінка відхилень основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку та надходжень бюджету від прогнозу, врахованого при затвердженні державного бюджету. За результатами оцінки відповідності показників, вносяться зміни до бюджетних розписів та кошторисних призначень, що відповідно впливає на оперативність розподілу і використання коштів. Найбільший відтік грошей з ЄКР уже кілька років поспіль характерний для останнього кварталу року, що пояснюється завершенням бюджетного періоду і бажанням розпорядників бюджетних коштів максимально освоїти затверджені їм асигнування.
На структуру залишків єдиного казначейського рахунку суттєвий вплив спричиняють такі фактори, як: стан виконання дохідної та видаткової частин бюджетів; дефіцит бюджетів; частка доходів і видатків державного та місцевих бюджетів у зведеному бюджеті; зміни залишків коштів на рахунках розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, інших клієнтів, відкритих в органах казначейства.
Динаміка наявності бюджетних коштів на єдиному казначейському рахунку певною мірою визначається надходженнями від приватизації, і залежить від складених Фондом державного майна графіків роздержавлення. За рахунок коштів ЄКР надаються позики Пенсійному фонду для проведення пенсійних виплат, що є вагомим фактором впливу на формування його залишків. Через незбалансованість місцевих бюджетів виникає постійна необхідність надання їм протягом бюджетного періоду за рахунок ЄКР позик на покриття тимчасових касових розривів у великих обсягах.
Таблиця 8.1. Вхідне сальдо ЄКР у 2004-2013 роках (станом на початок місяця) (млн. грн.)
| 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | |
| січень | 2 205 | 4 950 | 17 015 | 9 084 | 4 378 | 7 715 | 1 055 | 2 724 | 2 062 | 458 |
| лютий | 4 005 | 6 750 | 19 480 | 11 220 | 10 015 | 7 946 | 1 835 | 6 036 | 4 255 | 4 047 |
| березень | 5 433 | 6 957 | 19 357 | 13 834 | 14 141 | 5 988 | 1 334 | 7 755 | 4 703 | 2 773 |
| квітень | 5 652 | 6 866 | 16 323 | 14 865 | 15 571 | 5 453 | 5 412 | 6 158 | 5 726 | 3 579 |
| травень | 4 749 | 5 342 | 15 053 | 14 539 | 12 361 | 3 363 | 6 312 | 9 441 | 5 640 | 3 766 |
| червень | 5 573 | 7 685 | 16 415 | 16 557 | 18 085 | 4 966 | 5 478 | 17 182 | 7 878 | 4 108 |
| липень | 9 651 | 5 549 | 13 767 | 13 680 | 14 376 | 4 134 | 7 352 | 7 797 | 5 632 | 3 754 |
| серпень | 13 194 | 7 797 | 13 338 | 15 508 | 14 212 | 2 583 | 8 713 | 8 180 | 3 644 | 3 925 |
| вересень | 15 242 | 10 270 | 16 121 | 17 121 | 19 165 | 6 576 | 13 806 | 11 053 | 6 608 | 3 990 |
| жовтень | 12 883 | 8 267 | 15 091 | 13 217 | 15 857 | 3 544 | 8 751 | 6 307 | 2 311 | 4 073 |
| листопад | 9 603 | 7 148 | 13 840 | 13 340 | 11 430 | 3 311 | 5 749 | 5 332 | 1 762 | 410 |
| грудень | 8 703 | 27 350 | 15 149 | 15 229 | 16 995 | 3 291 | 10 926 | 6 217 | 8 834 | 1 197 |
Рис. 8.3. Динаміка залишків коштів на єдиному казначейському рахунку
Залишок коштів ЄКР змінюють також операції з погашення й обслуговування внутрішнього боргу та операції із закупівлі іноземної валюти за рахунок коштів загального фонду державного бюджету з метою погашення та обслуговування зовнішнього боргу держави. Значний вплив на обсяг залишків ЄКР спричиняє розміщення тимчасово вільних залишків коштів на депозитних рахунках в установах банків або придбання цінних паперів та їх повернення, зростання витрат на соціальні програми тощо.
Наявність значних залишків бюджетних коштів на єдиному казначейському рахунку підвищує платоспроможність Казначейства, з одного боку, та засвідчує про фактичне вилучення коштів з економіки, - з іншого. Накопичення надмірних залишків, за інших рівних умов, призводить до відповідного зменшення ліквідності на грошовому ринку, що негативно впливає на функціонування банківської системи.
Тому Казначейством України на основі аналізу показників виконання державного і місцевих бюджетів попередніх років за доходами та видатками, планових бюджетних показників поточного періоду, а також аналізу руху грошових коштів на рахунках клієнтів готується прогноз динаміки ЄКР у розрізі основних видів надходжень та витрат. Крім того, фахівцями на основі постійної статистики й аналізу прогнозу майбутніх видатків здійснюється розрахунок необхідного залишку коштів (рівень мінімальної ліквідності), що в обов'язковому порядку має бути у розпорядженні казначейства для забезпечення здійснення усіх поточних платежів у короткостроковому періоді, з урахуванням оборотного залишку бюджетних коштів. Так, відповідно до ст. 14 Бюджетного кодексу оборотний залишок бюджетних коштів встановлюється у розмірі не більше двох відсотків планових видатків загального фонду бюджету і затверджується в законі про державний бюджет (рішенні про місцевий бюджет). Перевищення залишку коштів загального фонду бюджету над оборотним залишком бюджетних коштів на кінець бюджетного періоду становить вільний залишок бюджетних коштів, який використовується на здійснення витрат бюджету.
Згідно з європейськими стандартами, сума залишків коштів на рахунку казначейства повинна підтримуватися на найбільш ефективному мінімальному рівні, достатньому для підтримання платоспроможності Казначейства щодо забезпечення безперервного фінансування бюджетної сфери, обслуговування зовнішнього та внутрішнього державного боргу, своєчасної оплати рахунків суб'єктам господарювання, які виконали роботи, поставили товари чи надали послуги розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів, стимулюючи таким чином споживання й створення доданої вартості.
Практика успішного управління грошовими активами ЄКР в зарубіжних країнах показує, що необхідним є досягнення ситуації, коли моменти надходження і витрачання коштів є максимально наближеними в часі. У деяких країнах залишок коштів на ЄКР на початку і наприкінці робочого дня є близьким до нуля, хоча упродовж дня здійснюються платежі та операції з розміщення коштів на значні суми.
В умовах складного фінансового стану економіки, зниження надходжень до бюджетів й обмеженості бюджетних коштів держава вимушена шукати нові альтернативні методи мобілізації й перерозподілу фінансових ресурсів. Вагомим джерелом державних доходів є тимчасово вільні кошти державного та місцевих бюджетів і цільових фондів, закумульовані на єдиному казначейському рахунку (ЄКР). Зважаючи на короткостроковий характер коливань залишків коштів на єдиному казначейському рахунку вони мають стати дієвим інструментом оперативного втручання в економіку держави.
Відповідно до статті 16 Бюджетного кодексу Міністр фінансів за погодженням з Національним банком України (керівник місцевого фінансового органу за рішенням Верховної Ради АРК, відповідної місцевої ради) має право в межах поточного бюджетного періоду здійснювати на конкурсних засадах або шляхом проведення аукціонів розміщення тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунку та коштів валютних рахунків державного бюджету (тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів) на депозитах або шляхом придбання державних цінних паперів (цінних паперів, емітованих АР Крим, відповідною міською радою) з подальшим поверненням таких коштів до кінця поточного бюджетного періоду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2011 року № 65 затверджено порядки розміщення тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунку шляхом придбання облігацій внутрішньої державної позики і на депозитних рахунках.
Розміщення тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунку шляхом придбання облігацій внутрішньої державної позики відбувається одночасно з встановленням зобов'язань щодо їх продажу та подальшого повернення бюджетних коштів до кінця року. Рішення про придбання облігацій приймається Міністром фінансів відповідно до плану-графіку за погодженням з Національним банком та Державною казначейською службою. При цьому, Міністерством фінансів проводиться аналіз:
• графіків платежів за державним боргом;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Казначейська система» автора Стоян В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стан та перспективи розвитку єдиного казначейського рахунка“ на сторінці 1. Приємного читання.
