Відповідно до ст. 217 Бюджетного кодексу виконання бюджетів усіх рівнів бюджетної системи Російської Федерації здійснюється уповноваженими виконавчими органами на основі бюджетного розпису. Бюджетні розписи складаються відповідно до бюджетних асигнувань і лімітів бюджетних зобов'язань.
Порядок складання та ведення зведеного бюджетного розпису встановлюється відповідним фінансовим органом. Затвердження зведеного бюджетного розпису та внесення змін до нього здійснюється керівником фінансового органу.
Затверджені показники зведеного бюджетного розпису повинні відповідати закону (рішенню) про бюджет. У разі прийняття закону (рішення) про внесення змін до закону (рішення) про бюджет керівник фінансового органу (органу управління державним позабюджетним фондом) затверджує відповідні зміни в зведений бюджетний розпис.
При складанні та веденні зведеного бюджетного розпису федерального бюджету його показники затверджуються по головних розпорядниках коштів федерального бюджету, розділах, підрозділах, цільових статтях (державних програмах Російської Федерації і непрограмних напрямках діяльності), групах видів витрат класифікації видатків федерального бюджету.
Зведений бюджетний розпис федерального бюджету складає Міністерство фінансів Російської Федерації. Затверджений розпис передається на виконання Федеральному казначейству і надсилається для інформації до Федеральних зборів і Рахункової палати Російської Федерації.
На підставі зведеного бюджетного розпису федерального бюджету і асигнувань із федерального бюджету, орган, що виконує бюджет, доводить обсяги бюджетних асигнувань із федерального бюджету до нижчестоящих розпорядників і одержувачів коштів через органи Федерального казначейства.
Виділення коштів з федерального бюджету здійснюється після перевірки відповідності складених платіжних та інших документів, необхідних для здійснення видатків, затвердженим кошторисам бюджетних установ і доведеним лімітам бюджетних зобов'язань.
Виконання федерального бюджету за видатками здійснюється з використанням особових рахунків, що відкриваються у Федеральному казначействі або фінансовому органі суб'єкта Російської Федерації (муніципального утворення).
Процедура касового виконання бюджету полягає у списанні бюджетних коштів із рахунка органу Федерального казначейства з відображенням цієї операції на особовому рахунку розпорядника коштів. Таким чином, розпорядник коштів бюджету втрачає можливість змінити напрямок фінансування, визначений федеральним бюджетом і вищестоящими розпорядниками бюджетних асигнувань.
Виконання бюджету за видатками здійснюється в порядку, встановленому відповідним фінансовим органом, і охоплює низку послідовних етапів:
1. Прийняття бюджетних зобов'язань. Отримувач бюджетних коштів приймає зобов'язання в межах доведених до нього лімітів бюджетних зобов'язань. Бюджетні зобов'язання приймаються шляхом укладання державних (муніципальних) контрактів, договорів, угод з фізичними та юридичними особами.
Розподіл бюджетних зобов'язань між розпорядниками і одержувачами коштів федерального бюджету затверджується головними розпорядниками коштів. Затверджені ліміти бюджетних коштів доводяться до нижчестоящих розпорядників через Федеральне казначейство у формі повідомлень про ліміти бюджетних зобов'язань.
Розпорядники коштів федерального бюджету зобов'язані представити до управлінь казначейства розподіл лімітів фінансування по підвідомчих установах і організаціях. Управління формують реєстри фінансування за розпорядниками коштів і направляють їх для виконання до відділень на своїй території і до управлінь на території інших суб'єктів.
Отриманий органами казначейства реєстр ще не підтверджує факту фінансування. Ліміти, вказані у реєстрі, необхідно забезпечити грошовими засобами, зарахованими на особові рахунки органів федерального казначейства. Це досягається або за рахунок доходів даної території, або з єдиного рахунка федерального казначейства.
• 2. Підтвердження грошових зобов'язань. Одержувач бюджетних коштів підтверджує обов'язок сплатити за рахунок коштів бюджету грошові зобов'язання згідно з платіжними та іншими документами, необхідними для санкціонування їх оплати, а у випадках, пов'язаних з виконанням оперативно-розшукових заходів та здійсненням заходів безпеки щодо потерпілих, свідків та інших учасників кримінального судочинства, згідно з платіжними документами.
• 3. Санкціонування оплати грошових зобов'язань здійснюється у формі вчинення дозвільного надпису (акцепту) після перевірки наявності документів, передбачених порядком санкціонування оплати грошових зобов'язань, встановленим фінансовим органом.
• 4. Підтвердження виконання грошових зобов'язань здійснюється на підставі платіжних документів, що підтверджують списання грошових коштів з єдиного рахунка бюджету на користь фізичних чи юридичних осіб, бюджетів бюджетної системи Російської Федерації, суб'єктів міжнародного права, а також перевірки інших документів, що підтверджують проведення негрошових операцій з виконання грошових зобов'язань отримувачів бюджетних коштів.
Для отримання бюджетних коштів бюджетні установи у встановленому порядку відкривають в органах казначейства особові рахунки, на які зараховуються виділені їм кошти федерального бюджету. Кожному розпоряднику може бути відкрито декілька особових рахунків, на які зараховуються кошти за статтями економічної класифікації видатків.
Для здійснення видатків розпорядник коштів оформляє розрахунково-платіжні документи та подає їх до територіального органу федерального казначейства. Бюджетні установи здійснюють витрачання коштів винятково в межах, визначених вищестоящим розпорядником бюджетних асигнувань лімітів фінансування, що сформовані, виходячи із затвердженого розпису доходів і видатків федерального бюджету, а також із реального забезпечення видатків грошовими коштами.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Казначейська система» автора Стоян В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація казначейського обслуговування федерального бюджету за видатками“ на сторінці 1. Приємного читання.
