Державний внутрішній борг складається із заборгованості, що виникає щорічно за новими борговими зобов'язаннями уряду (табл. 13.2). Він формується в результаті випуску державних цінних паперів, отримання кредитів та виникнення інших боргових зобов'язань. Внутрішній борг має певні переваги над зовнішнім: повернення внутрішнього боргу і виплати відсотків за ним не зменшують фінансовий потенціал держави, тоді як зовнішній борг має в своїй основі відплив капіталу з держави.
Таблиця 13.2. Динаміка державного внутрішнього боргу України млрд. грн.
| 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | |
| Внутрішній борг | 44,666 | 91,070 | 141,662 | 161,467 | 190,30 |
| в т .ч.: | |||||
| заборгованість перед юридичними особами | 33,521 | 87,631 | 138,355 | 158,292 | 187,26 |
| заборгованість перед банківськими установами | 11,144 | 3,438 | 3,306 | 3,174 | 3,04 |
Право на здійснення державних внутрішніх запозичень належить державі в особі Міністра фінансів України або особі, яка виконує його обов'язки, за дорученням Кабінету Міністрів України. Здійснювати місцеві внутрішні запозичення мають право Верховна Рада Автономної Республіки Крим та міські ради.
Внутрішній борг держави може виникати в результаті випуску цінних паперів (облігацій, казначейських зобов'язань), шляхом укладання угод про отримання позик, кредитів, кредитних ліній у фінансових установах тощо.
Облігація - цінний папір, що засвідчує внесення її власником коштів до державного бюджету і підтверджує зобов'язання уряду відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений у ньому термін із виплатою попередньо визначеного доходу, якщо це передбачається умовами випуску.
Випуск облігацій може здійснюватись у документарній формі - у вигляді сертифікатів грошових документів і в бездокументарній - у вигляді записів на рахунках у системі електронного обігу цінних паперів.
Законодавством України передбачено, що обсяг емісії облігацій визначається в межах встановленого бюджетом на поточний рік граничного розміру внутрішнього державного боргу та обсягу дефіциту державного бюджету.
Проведення операцій, пов'язаних з розміщенням облігацій внутрішніх державних позик визначається Положенням, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 248. Згідно з Положенням про порядок розміщення облігацій внутрішніх державних позик розміщення облігацій здійснюється, виходячи з поточних потреб фінансування Державного бюджету України.
Міністерство фінансів як емітент облігацій здійснює їх розміщення. Відповідно до своїх повноважень воно:
• визначає час та обсяги розміщення облігацій;
• установлює терміни обігу облігацій, дати їх погашення та сплати купонного доходу (для купонних облігацій);
• визначає форми та шляхи розміщення облігацій, етапи подання заявок на придбання облігацій;
• установлює граничний рівень дохідності облігацій, відповідно до якого задовольняються заявки учасників розміщення облігацій;
• визначає в разі потреби методику розрахунку цінових умов розміщення облігацій залежно від рівня їх дохідності;
• оприлюднює інформацію про результати розміщення облігацій;
• оформляє випуски облігацій глобальними сертифікатами;
• забезпечує своєчасне погашення облігацій та сплату доходу за ними.
Міністерство фінансів розробляє та оприлюднює орієнтовні графіки розміщення облігацій у порядку, визначеному його нормативно-правовими актами.
Національний банк виконує операції, пов'язані з розміщенням облігацій. Відповідно до своїх повноважень Національний банк:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Казначейська система» автора Стоян В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Управління внутрішнім державним боргом“ на сторінці 1. Приємного читання.
