Фінансовий контроль має різноманітні зовнішні прояви, здійснюється у різних формах, а тому його можна класифікувати залежно від обраного критерію. Традиційно фінансовий контроль класифікують за критеріями часу та місця проведення контролю, джерел інформації та методики виконання й цільової спрямованості контрольних дій тощо.
Успішне та ефективне проведення фінансового контролю залежить від рівня організації і видів контролю, форм і методів його проведення.
Вид контролю - це його складова, яка виражає зміст цілого, і відрізняється від інших частин суб'єктами і об'єктами контролю, що, в свою чергу, визначає відмінності в методах здійснення контрольних дій. Розрізняють декілька видів фінансового контролю залежно від різних класифікаційних ознак (рис.16.1).
Залежно від суб'єктів, що здійснюють фінансовий контроль та характеру контрольної діяльності, розрізняють такі його види:
• Державний фінансовий контроль здійснюють державні органи влади й управління. Головна його мета - забезпечити інтереси держави і суспільства щодо надходження доходів і витрачання державних коштів. Від його організації багато в чому залежать напрями економічного розвитку держави, рівень добробуту населення, масштаби тіньової економіки й економічних злочинів.
• Відомчий фінансовий контроль (контроль власника) застосовується тільки до підвідомчих підприємств і організацій. Він здійснюється підрозділами внутрішнього аудиту та контролю в органах державної влади й охоплює діяльність підзвітних їм підприємств, установ і організацій. Останнім часом в процесі адміністративної реформи у зв'язку з ліквідацією великої кількості міністерств та появою підприємств нових форм власності масштаби відомчого контролю значно скоротилися. Тому появився новий вид фінансового контролю - муніципальний. Суб'єктами муніципального фінансового контролю є контрольні комісії, що створюються представницькими органами місцевого самоврядування. Об'єктами - фінансові відносини між окремими рівнями та суб'єктами місцевого самоврядування, органами державної влади і управління щодо формування і використання фінансових ресурсів для задоволення соціально-економічних потреб окремих регіонів і територіальних громад.
• Незалежний (громадський, суспільний) фінансовий контроль здійснюють відносно незалежні від органів державної влади й місцевого самоврядування громадські організації (партії, рухи, профспілкові організації тощо) та спеціальні контролюючі інститути - аудиторські фірми, незалежні аудитори, тимчасові контрольні групи, ревізійні комісії, метою яких є захист фінансових інтересів членів громадянського суспільства. Об'єктами незалежного контролю є акумулювання та використання фінансових ресурсів громадян та їх об'єднань з метою розв'язання власних фінансових проблем.
• Залежно від джерел інформації й методики виконання контрольних дій фінансовий контроль поділяють на документальний і фактичний. Поділ за цією ознакою є певною мірою умовним, тому що в основу його розмежування покладено лише різні джерела даних, що використовуються при здійсненні контрольних дій. Так, джерелами інформації для документального контролю є первинні документи, бухгалтерська, статистична звітність, нормативи та інша документація. Фактичний контроль ґрунтується на вивченні фактичних даних про об'єкт контролю за даними їх перевірки в натуральному вираженні. А тому він не може бути всеохоплюючим з огляду на безперервний характер фінансово-господарських операцій.
Залежно від цільової спрямованості контрольних дій виділяють тактичний і стратегічний контроль. Стратегічний фінансовий контроль спрямовується на розв'язання стратегічних питань розвитку підприємства у майбутньому, тактичний - вирішує поточні питання їхньої фінансової діяльності.
Рис. 16.1. Класифікація видів фінансового контролю
Залежно від місця здійснення фінансового контролю виділяють такі його види як контроль на місцях, коли суб'єкт виконує контрольні дії безпосередньо на підконтрольному об'єкті, та дистанційний контроль, при якому суб'єкт контролює віддалений від нього об'єкт за допомогою інформації, яка передається за допомогою телекомунікаційних засобів.
Виходячи з поділу контролюючих суб'єктів на ініціаторів і виконавців виділяють: прямий (безпосередній) контроль, який здійснюють його ініціатори; представницький (опосередкований) - контроль, делегований ініціаторами іншим суб'єктам, що є виконавцями контролю.
Залежно від характеру взаємовідносин суб'єкта і об'єкта контролю виділяють внутрішній і зовнішній контроль. Обидва види контролю доповнюють один одного і між ними існує тісний зв'язок. Лише в оптимальному поєднанні цих двох видів контролю можна досягти їх повної віддачі та ефективності.
Зовнішній контроль - контрольні заходи, які здійснюються ззовні та охоплюють усю систему державних органів, а тому можуть сприйматися як макрозаходи.
Здійснення зовнішнього контролю розпочинається з вироблення макроекономічної політики, визначення допустимого рівня видатків і дефіциту. На підставі цих загальних завдань складаються плани використання коштів, формується бюджет, який у свою чергу є необхідною законодавчою й адміністративною основою щорічного бюджетного циклу. Центральні органи виконавчої влади мають можливість виконувати відповідні функції регулювання - вони визначають правила використання внутрішніх систем обліку, цільового виділення коштів, норми та принципи здійснення видатків, а також види і форми звітності та періодичності її подання.
Внутрішній контроль - комплекс заходів, що застосовуються керівником для забезпечення дотримання законності та ефективності використання коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності установи та її підвідомчих установ. Він доповнює макроекономічну стратегію, розроблену центральними органами, і спрямований на досягнення поставлених цілей.
Внутрішній контроль проводяться самою установою і дозволяє контролювати стан справ у сфері її діяльності. Організація самостійно проводить стратегічний аналіз напрямків власної фінансової діяльності та підготовки відповідних фінансових планів і бюджетів. Після складання та затвердження планів доходів і витрат основну увагу організації приділяють проблемам управління й оперативного фінансового контролю.
Важливою ознакою класифікації фінансового контролю є форма його здійснення як засіб вираження змісту об'єкта контролю. Формами фінансового контролю є певні сторони виявлення змісту фінансового контролю залежно від часу здійснення контрольних дій. Виділяють такі форми фінансового контролю: попередній, поточний, наступний (рис. 16.2).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Казначейська система» автора Стоян В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Види, форми та методи фінансового контролю“ на сторінці 1. Приємного читання.
