Характеристика державних цільових фондів
Основним централізованим фондом фінансових ресурсів держави є бюджет. Кошти бюджету є знеособленими і забезпечують реалізацію її функцій. Однак бюджетних коштів не завжди достатньо для гарантованого фінансового забезпечення всіх суспільних потреб. З цією метою держава створює фонди цільового призначення. Особливої актуальності формування державних цільових фондів набуло з переходом до ринкових засад ведення економіки та загостренням демографічної ситуації у державі.
За своєю економічною сутністю державні цільові фонди - це форма мобілізації фінансових ресурсів органами центральної та місцевої влади та їх використання для фінансування розширеного відтворення суспільства, задоволення соціально-культурних потреб населення, розвитку науково-технічного потенціалу держави.
Фонди створюються центральними органами влади та органами місцевого самоврядування для задоволення конкретних цілей і мають, як правило, тимчасовий характер. З виконанням поставлених завдань певні фонди припиняють свою діяльність, натомість створюються нові фонди з чітко окресленими цілями.
На відміну від бюджетних ресурсів кошти фондів завжди мають цільове спрямування, яке втілюється у чітко визначених джерелах їх утворення та напрямах можливого використання. Основне призначення державних цільових фондів полягає у:
• забезпеченні соціального захисту населення шляхом виплати субсидій, пенсій, фінансування соціальної інфраструктури;
• сприянні економічного піднесення держави через фінансування, субсидування, кредитування вітчизняних підприємств;
• фінансуванні природоохоронних заходів; - наданні позик, кредитів.
Джерелами формування доходів державних цільових фондів є: - бюджетне фінансування;
• обов'язкові відрахування юридичних та фізичних осіб; - доходи від інвестування власних коштів;
• добровільні внески й пожертвування громадян, підприємств, установ;
• позики, кредити;
• інші джерела згідно з законодавством.
Державні цільові фонди поділяють на цільові бюджетні фонди (фонди, що входять до складу бюджету) і державні та місцеві позабюджетні фонди (фонди, що не входять до складу бюджету).
Під цільовими бюджетними фондами слід розуміти фонди грошових коштів, що утворюються у складі бюджету держави за рахунок цільових джерел засобів і використовуються на фінансування певних державних чи місцевих витрат під контролем фіскальних органів держави. Наприклад, платежі до Фонду соціального захисту інвалідів, збір за забруднення навколишнього природного середовища, цільові фонди, утворені Верховною Радою АР Крим, органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади.
Реформування системи фінансів України на початку 90-х років призвело до появи нової ланки загальнодержавної системи фінансів - позабюджетних фондів.
Позабюджетні фонди - грошові фонди, що формуються з метою цільового фінансування видатків, не передбачених бюджетом. Особливе значення серед них мають соціальні позабюджетні фонди: Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Специфікою позабюджетних фондів є чітке закріплення дохідних джерел і, відповідно, суворе цільове їх використання. Джерелами формування позабюджетних фондів є: спеціальні податки і збори, спеціальні позики, добровільні поступлення. Поступлення можуть формуватися також від капіталізації частини тимчасово вільних коштів позабюджетних фондів, як наприклад, покупка цінних паперів, інвестування тощо.
В управлінні та контролі за використанням коштів бюджетних та позабюджетних фондів є певні відмінності:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Казначейська система» автора Стоян В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КАЗНАЧЕЙСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ДЕРЖАВНИХ ЦІЛЬОВИХ ФОНДІВ“ на сторінці 1. Приємного читання.
