Бюджетний процес у Франції є доволі тривалим і клопітким. Період від початку підготовки проекту бюджету до складання звіту про його виконання займає понад три роки.
Франція використовує програмно-цільовий метод розробки бюджету, який отримав назву "раціоналізація вибору бюджетних рішень". Кожне міністерство і відомство, керуючись інструкціями і контрольними цифрами, складає свій кошторис.
Законом "Про програмування суспільних фінансів" від 2008 року закладено правове підґрунтя для середньострокового бюджетного планування. На його основі було складено трирічні програми видатків загального бюджету (трирічні бюджети на 2009-2011 рр. та 2011-2013 рр.), де визначено загальні межі державних витрат та граничні обсяги фінансування кожної місії бюджету. За показниками трирічних бюджетів здійснюється складання проекту щорічного бюджету країни.
Робота зі складання проекту бюджету починається за 14 місяців до початку нового бюджетного року. Міністерство економіки та фінансів Франції під керівництвом прем'єр-міністра розробляє проект закону про державний бюджет на відповідний рік і подає його на розгляд до фінансової комісії парламенту. До нього додаються:
• розрахунок доходів і видатків бюджету, а також розподіл асигнувань на поточні видатки та інвестиційні асигнування;
• пояснювальний додаток з аналізом прогнозу з кожного виду доходів бюджету та з обґрунтуванням фіскальних видатків;
• пояснювальні додатки, де описується розмір виділених у поточному році асигнувань та порядок їх зміни порівняно з фактичними видатками за минулий рік та з урахуванням їх можливого збільшення за рахунок коштів, що переносяться з минулого року;
• пояснювальні додатки, що містять по кожному приєднаному бюджету і спеціальному рахунку інформацію про розмір непокритого залишку або доходів і асигнувань для виконання цільових програм.
Вище названі пояснювальні документи призначені для інформування парламенту і проведення з його боку контрольно-аналітичної діяльності.
Разом з тим протягом останнього кварталу чергової сесії парламенту Уряд подає доповідь про стан і перспективи економічного, соціального і фінансового розвитку нації. Доповідь включає аналіз основних напрямків розвитку національної економіки та державних фінансів з урахуванням європейських зобов'язань Франції, обґрунтування показників, на основі яких розроблено проект закону про бюджет.
Після схвалення урядом проект закону разом з пояснювальними додатками підлягає розгляду у парламенті, який у Франції представлений двома палатами: Національними зборами (асамблеєю) - нижня палата і Сенатом - верхня палата.
Поданий до парламенту проект бюджету розглядається у фінансовій комісії кожної палати. Спочатку проект закону про державний бюджет обговорюється у нижній палаті (Національних зборах), яка зобов'язана розглянути його у першому читанні упродовж сорока днів з дня його подачі. Далі він передається у верхню палату (Сенат), де відбувається його обговорення упродовж двадцяти днів.
Якщо Національні збори в установлений термін не приймуть у першому читанні законопроект, уряд направляє його з внесеними урядом та зборами змінами до Сенату, який зобов'язаний його розглянути упродовж п'ятнадцяти днів після його поступлення.
У разі неприйняття Сенатом у зазначені терміни законопроекту, Уряд повторно направляє його Національним зборам з внесенням до нього змін, включених Сенатом та прийнятих Урядом. У такому випадку проект закону розглядається в екстреному порядку.
Уряд має право запропонувати Національним зборам до 11 грудня року, що передує наступному фінансовому року, прийняти окремим голосуванням першу частину закону про державний бюджет, яка містить положення, що стосуються мобілізації та оцінки кожного виду доходів бюджету.
У випадку, якщо така пропозиція не була виконана або виявилась безрезультатною, уряд до 19 грудня подає Національним зборам спеціальний законопроект, який дає їм право на стягнення встановлених податків до прийняття закону про державний бюджет на відповідний рік.
Після оприлюднення першої частини закону про державний бюджет або отримання дозволу на продовження адміністрування податків Уряд видає декрети, відповідно до яких виділяються асигнування на затверджені статті видатків, які є необхідними і яких повинно бути достатньо для продовження функціонування державних установ. При цьому їх сума не повинна перевищувати розмір коштів, виділених попереднім законом про бюджет. Слід зазначити, що опублікування декретів не перериває процедури обговорення проекту закону про держбюджет.
Після оприлюднення закону про державний бюджет на відповідний рік або закону про внесення змін до нього уряд видає декрети, відповідно до яких виділяються асигнування під кожну задачу та програму.
Декрети та постанови публікуються в офіційній газеті. Опублікуванню підлягають також доповіді про стан і перспективи економічного, соціального та фінансового розвитку нації, які включають гіпотези, методи й результати розрахунків, на підставі яких розроблено проект закону про бюджет. Виняток складають питання секретного характеру, що мають відношення до національної оборони, внутрішньої і зовнішньої безпеки держави, зовнішньоекономічної діяльності.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Казначейська система» автора Стоян В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Бюджетний процес на загальнодержавному рівні“ на сторінці 1. Приємного читання.
