Система адміністрування внесків до пенсійного фонду та фондів соціального страхування з 2011 року зазнала суттєвих змін. Замість чотирьох платежів до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань платники страхових внесків сплачують один - єдиний соціальний внесок.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати регламентує Закон України № 2464-УІ від 08 липня 2010 року "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". При цьому чинними залишаються інші соціальні закони, а саме:
• 1) Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
• 2) Закон України від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням";
• 3) Закон України від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття";
• 4) Закон України від 23.09.99 р. № 1105-ХІУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Ці закони впливають на порядок нарахування внесків і продовжують визначати порядок отримання дотацій та допомоги від фондів соціального страхування. Таким чином, усі фонди залишають за собою право контролю за своїми коштами.
Облік платників здійснюється шляхом узгодження (інформування) з фондами соціального страхування і внесення відповідних даних до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Відповідно до закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками є:
• роботодавці-юридичні особи незалежно від форм власності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах контракту або на інших умовах, передбачених законодавством;
• фізичні особи-підприємці, які використовують працю найманих осіб на умовах трудового договору (контракту);
• фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно;
• фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності тощо.
Обліком платників єдиного внеску, забезпеченням збору та веденням обліку страхових коштів, контролем за повнотою та своєчасністю їх сплати, веденням
Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування займається Міністерство доходів і зборів України. Єдиний соціальний внесок сплачується саме на його рахунки та розподіляється серед фондів соціального страхування.
За новою системою сплати єдиного соціального внеску залишилися нарахування роботодавцем на фонд оплати праці та утримання із зарплати працівників. Базу нарахування і розміри єдиного соціального внеску наведено в статтях 7 і 8 закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Розмір страхового внеску підприємства залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого належить платник за видом економічної діяльності. Оскільки класів ризику є 67, то й розмірів соціального внеску є стільки ж, але у кожного свій - починаючи з 36,76% (1-й клас) і закінчуючи 49,7% (67-й клас).
У разі, якщо страхувальник провадить свою діяльність за кількома видами економічної діяльності, віднесення підприємства до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом його економічної діяльності. При цьому, розміри єдиного соціального внеску не є остаточними, оскільки, як визначено у п. 28 ст. 8 Закону, пропозиції щодо їх змін вносяться Кабінетом Міністрів України одночасно з розглядом проекту закону про державний бюджет на наступний рік.
Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Казначейська система» автора Стоян В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціального страхування“ на сторінці 1. Приємного читання.
