Зарубіжний досвід переконує, що перспективною є діяльність щодо випуску казначейством власних цінних паперів - казначейських зобов'язань із пропонованим терміном погашення до 3-5 років. Для цього в структурі Казначейства має бути створений спеціальний структурний підрозділ (наприклад, інвестиційно-фондовий відділ), який займатиметься випуском, розміщенням та управлінням фондовим портфелем казначейства, формуватиме попит та пропозицію на власні цінні папери. Фінансові менеджери казначейства визначатимуть допустиму частку фінансових ресурсів у бюджетних залишках, яку можна випустити на ринок цінних паперів для підтримки ліквідності ринку за рахунок можливого постійного чи періодичного викупу казначейських зобов'язань.
Займаючись розміщенням казначейських зобов'язань, Казначейство зможе забезпечити надходження коштів, що будуть значно дешевшими, ніж іноземні запозичення чи банківські кредити. Вилучені кошти Казначейство зможе використати не тільки для покриття тимчасових касових розривів, а й на вкладення у перспективні інвестиційні державні проекти та високотехнологічні підприємства. Відплив бюджетних коштів у виробничу сферу приведе до здешевлення кредитних ресурсів, дасть імпульс для розвитку економіки й збільшення податкових надходжень до бюджету.
Стратегічним напрямком діяльності Казначейства має стати розміщення тимчасово вільних залишків коштів на міжбанківському кредитному ринку. Це повинні бути банки з великим ступенем фінансової стійкості й надійності, що мають достатньо активів, зокрема в державних цінних паперах. Залежно від стратегії розміщення бюджетних коштів це може бути розміщення на термін від кількох днів до кількох місяців.
Разом з тим слід пам'ятати, що працюючи на фінансовому ринку з бюджетними коштами ми піддаємо їх фінансовим ризикам. Для зведення ризиків до мінімуму необхідні гарантовані механізми повернення коштів. Тому казначейству необхідно мати змогу на паритетних умовах взаємодіяти зі суб'єктами фінансового ринку, зокрема з Національним банком.
За підтримки Національного банку Казначейство має змогу спрямувати вільні бюджетні кошти на рефінансування кредитів банківських установ. Це допоможе банківським установам залучати дешевші короткотермінові позики для надання кредитів клієнтам. У разі виникнення проблем із поверненням боржником коштів Національний банк із коррахунку банку-позичальника почне перераховувати кошти на погашення заборгованості перед органом казначейства. Разом із Міністерством фінансів Казначейство може викуповувати облігації внутрішньої позики (ОВДП), заощаджуючи у такий спосіб на обслуговуванні державного боргу. У межах бюджетного законодавства можна здійснювати операції з кредитування суб'єктів господарювання під заставу тих самих ОВДП.
Розміщуючи тимчасово вільні залишки бюджетних коштів на фінансовому ринку, казначейство матиме змогу реалізувати й інші державні програми. Зокрема, воно може надавати гарантійні зобов'язання за розпорядників бюджетних коштів, які здійснюють закупівлі для технічного переоснащення або будівництва нових об'єктів. Гарантійним фондом, з якого оплачуватиметься гарантія, мають бути кошти, зосереджені у залишках на єдиному казначейському рахунку і доступні для надання гарантій у будь-який час.
Законодавство не передбачає отримання кредитів бюджетними установами в банках, і вони здійснюють свою функціональну діяльність у межах асигнувань, виділених на бюджетний період. Залучення органів казначейства до надання гарантій розпорядникам бюджетних коштів дасть їм змогу здійснити технічне переоснащення з погашенням зобов'язань за наданими гарантіями за рахунок асигнувань майбутніх періодів. Органи казначейства мають усі інструменти контролю за наданими гарантіями, оскільки володіють достовірною інформацією про сферу діяльності та фінансовий стан розпорядників бюджетних коштів, а також дієві важелі для забезпечення повернення наданих коштів.
Казначейство, оперуючи вільними залишками бюджетних коштів, може також здійснювати пільгове кредитування вітчизняного експорту. Для цього на основі відбору (конкурсних торгів) визначають уповноважені банки, з якими укладають договір про рефінансування торгових кредитів із пільговими ставками для експортерів. Така фінансова підтримка вітчизняного експортера сприятиме розвитку експорту, зміцненню позицій українського виробника на світових ринках, а це поліпшить платіжний баланс й активізує надходження іноземної валюти до держави.
Забезпечити ефективну діяльність Казначейства на фінансовому ринку можна лише вносячи зміни та поправки до Бюджетного кодексу й законодавчо-нормативних документів, що регламентують діяльність фінансового ринку і бюджетної сфери, з дотриманням міжнародних принципів та вимог щодо протікання бюджетного процесу. Переймаючи зарубіжний досвід розміщення тимчасово вільних залишків бюджетних коштів на фінансовому ринку, треба глибоко осмислити й науково обґрунтувати доцільність його використання у вітчизняній практиці з урахуванням особливостей української економіки.
Управління єдиним казначейським рахунком
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Казначейська система» автора Стоян В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стан та перспективи розвитку єдиного казначейського рахунка“ на сторінці 3. Приємного читання.
