• бухгалтер АС "Є-Казна" WEB перевіряє підпис операціоніста на електронному документі і після перевірки накладає власний підпис. З моменту підписання документа даною особою відповідальність переходить до неї;
• директор АС "Є-Казна" WEB перевіряє підпис бухгалтера та накладає власний цифровий підпис за допомогою особистого секретного ключа. Після цього формується пакет електронних документів для відправки в систему електронних платежів Національного банку України. На даному етапі відповідальність несе керівник;
• технолог АРМ ЕЦП слідкує за наявністю в системі сформованих пакетів документів та за допомогою власного секретного ключа накладає підпис, після чого здійснює відправку пакета документів у систему електронних платежів НБУ;
• адміністратор захисту інформації здійснює перевірки дотримання відповідальними особами правил організації захисту електронних документів.
Що стосується захисту інформації від несанкціонованого доступу у локальній обчислювальній мережі та корпоративній мережі, то його організація базується на таких програмно-технічних засобах: протокол Secure Socket Layer (SSL), Fírewall (FW), віртуальні приватні мережі (VPN). Вони забезпечують необхідний захист мережі Державної казначейської служби, включаючи периметр між корпоративною мережею та Internet і мережами головних управлінь і управлінь (відділень) казначейства, визначення переліку виконуваних функцій в АС "Є-Казна" за логіном та паролем.
Протокол SSL (Secure Socket Layer - протокол захищених сокетів) призначений для приватного та надійного обміну інформацією між головними управліннями казначейства та управліннями (відділеннями), і є найпоширенішим засобом захисту інформації у Intranet/Internet. Він представляє собою протокол шифрування інформації з відкритим ключем. Для ініціалізації з'єднання за цим протоколом створюється гіперпосилання з використанням HTTPS (Hyper Text Transmission Protocol Secure - протокол захищеного передавання гіпертексту) в якості ідентифікатора протоколу. HTTPS ініціює взаємодію між клієнтом та сервером за протоколом SSL.
Конфіденційність інформації, що передається через встановлене захищене з'єднання, забезпечується шляхом шифрування інформації на сформованому відкритому ключі з використанням симетричних криптографічних алгоритмів. Контроль за цілісністю блоків даних, що передаються, здійснюється за допомогою кодів автентифікації повідомлень (Message Autentification Code - MAC).
Взаємодія сторін захищеного з'єднання з використанням протоколу SSL здійснюється в два етапи:
• 1) встановлення SSL-ceciï (або інакше-процедура рукостискання);
• 2) захист потоку даних.
На першому етапі взаємодії (рукостискання) здійснюється аутентифікація (підтвердження справжності) сервера та клієнта. Перед початком роботи сторони погоджують алгоритми шифрування та формують загальні криптографічні ключі для подальшого захисту з'єднання.
На другому етапі інформація шифрується і відправляється стороні, що її приймає, де перевіряються коди автентифікації повідомлень, інформація дешифрується і передається для подальшого використання. Інформація надсилається клієнтові у вигляді цифрових сертифікатів, виданих сертифікаційними авторитетами. Захищені цифровим підписом сертифікаційних авторитетів сертифікати забезпечують надійний захист інформації, виключає можливість її спотворення чи підміни.
Технічною підсистемою, яка забезпечує захист інформації від несанкціонованого доступу є Firewall-сервер. Він виконує функцію захисту системи від несанкціонованого доступу з боку мережі Internet та створення віртуальної приватної мережі для управлінь казначейства, що використовують як віддалений доступ мережу Internet.
У спеціальній літературі поняття "Firewall" визначають як апаратний або програмний пристрій, призначений для захисту мережі від несанкціонованого доступу з іншої мережі, шляхом регулювання потоку інформації, який проходить через маршрутизатор, що з'єднує ці мережі10. Ізолюючи комп'ютери і мережі від несанкціонованого доступу й автоматично протоколюючи всі спроби з'єднання, Firewall забезпечує можливість визначати й підтримувати рівень захисту, необхідний для Казначейства України. Для стандартних протоколів Firewall досліджується інформація на предмет порушення системи безпеки.
Даний засіб захисту інформації дозволяє чи забороняє будь-яку спробу з'єднання, ґрунтуючись на певних правилах авторизації й методах розпізнавання, здатний відстежувати великі обсяги інформації, включаючи статистику підключень, кількість спроб підключення, розмір інформаційного потоку та інші характеристики. Тобто діє як Ргоху-сервер, який виступає посередником між клієнтом та сервером. З'єднання відбувається безпосередньо з комп'ютерами клієнтів, і на внутрішньому сервері зберігаються адреси цих клієнтів аналізує кожен пакет, що надійшов до мережі і тільки пакети, що є відповіддю на певні запити, пересилаються далі.
Для забезпечення контролю за виконанням вимог щодо захисту інформації у системі казначейства створені служби захисту інформації. Основним завданням цих служб є налагодження та впровадження відповідних систем захисту інформації від несанкціонованого доступу до інформаційно-обчислювальної мережі та платіжних систем. Вони також проводять перевірки органів казначейства, що використовують засоби захисту інформації, на предмет дотримання працівниками правил захисту інформації. Для надійного та безперебійного функціонування системи захисту цими структурами проводиться постійний аналіз стану захищеності локальних мереж системи казначейства.
Таким чином формується політика безпечної обробки електронної інформації шляхом захисту її від несанкціонованого доступу й модифікації, комп'ютерних вірусів та інших небезпечних впливів. Створення та запровадження у казначейську практику високоефективної комп'ютерної техніки та програмних продуктів вимагає подальшого розвитку та вдосконалення системи захисту інформації, що дозволить значно підвищити її безпеку, надійність і достовірність, а відтак приймати виважені й обґрунтовані управлінські рішення у бюджетній сфері.
З розширенням функціональних повноважень органів казначейства, з ускладненням завдань, що стоять перед ними в процесі виконання бюджетів усіх рівнів, потрібно модернізувати програмні комплекси та й усю технологічну платформу системи казначейства. Впровадження нових інформаційних технологій дозволить своєчасно реагувати на нові завдання, що постають перед органами казначейства відповідно до потреб суспільного розвитку, гнучкіше адаптуватись до змін у законодавстві та нормативній базі. А це в свою чергу збільшить функціональність та забезпечить безперебійну роботу всієї системи казначейства, підвищить ступінь достовірності інформації й оперативність її опрацювання для прийняття виважених рішень щодо управління державними фінансами.
Висновки до розділу
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Казначейська система» автора Стоян В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Захист інформації в системі казначейства“ на сторінці 3. Приємного читання.
