• використання організаційних і технічних засобів захисту інформації. Так, реєстрація, протоколювання й аудит забезпечують отримання й аналіз інформації про стан ресурсів системи, реєстрацію дій, які можуть бути визначеними як небезпечні ситуації; - здійснення контролю за дотриманням встановленого режиму конфіденційності, тобто обмеження можливостей використання ресурсів системи програмами, процесами і користувачами згідно з політикою безпеки. Успішна реалізація політики безпеки платіжних систем можлива за умови безперервного захисту платіжних документів на всіх етапах їх обробки: підготовки, відправки каналами зв'язку, прийому та обробки документа, списання або зарахування коштів відповідно до отриманого документа тощо.
Казначейство України та його територіальні органи функціонують нині на достатньо високому рівні автоматизації з високим ступенем надійності та власною системою захисту електронних документів. У практичній діяльності органів казначейства захист інформації здійснюється за такими самостійними напрямами:
- захист інформації від несанкціонованого доступу й модифікації, що передбачає захист фінансової інформації від усіляких посягань зловмисників, що можуть завдати системі суттєвий матеріальний й нематеріальний збиток; - захист інформації у каналах зв'язку спрямований на запобігання можливості несанкціонованого доступу до конфіденційної інформації, що проходить по каналах зв'язку між різними рівнями казначейської системи, а також між органами казначейства та іншими учасниками бюджетного процесу - Національного банку, органами доходів і зборів, фінансовими органами; - захист інформації від комп'ютерних вірусів і інших небезпечних впливів по каналах поширення програм і файлів (через мережу Internet, власну поштову систему тощо).
Загалом функціонування платіжної системи забезпечують програмно-технічні засоби, які структурно складаються з АРМів, що безпосередньо забезпечують роботу з СЕП, та АРМів, які забезпечують роботу внутрішньої платіжної системи казначейства.
АРМи, які забезпечують функціонування внутрішньої платіжної системи казначейства, обслуговуються АС "Є-Казна", "Казна-Видатки Центр", "Казна-Мережа". Ці автоматизовані системи побудовані за так званою Web-технологією, що обумовлено вимогами до унеможливлення несанкціонованого доступу до інформації. Застосування Web-тexнoлoгiй дозволило відділити базу даних серверу від безпосередніх користувачів інформації: сервери баз даних розміщуються в окремих серверних кімнатах і не мають можливості взаємодіяти з СЕП.
Для забезпечення взаємодії органів казначейства із системою електронних платежів НБУ використовують АБС "Барс-Мілленіум". За допомогою цього програмного продукту відділи обслуговування операційного дня казначейства мають можливість обмінюватися інформацією із учасниками СЕП НБУ.
Тому систему захисту інформації в платіжній системі органів казначейства можна поділити на два блоки:
• 1) захист інформації при здійсненні операцій в системі електронних платежів Національного банку України;
• 2) захист інформації у локальній обчислювальній мережі та корпоративній мережі.
Захист електронних документів у внутрішній платіжній системі Державної казначейської служби України здійснюється згідно з Правилами організації захисту електронних банківських документів з використанням засобів захисту інформації Національного банку України, затвердженими постановою правління НБУ від 02.04.2007 р. № 112 та Інструкцією про порядок організації захисту електронних документів у Державному казначействі України, затвердженою наказом Державного казначейства України від 30.12.2008 р. № 565. Система захисту електронних документів складається з комплексу програмно-апаратних засобів криптографічного захисту та ключової системи до них, технологічних і організаційних заходів щодо захисту інформації у внутрішній платіжній системі казначейства.
Криптографічний захист - вид захисту, що реалізується за допомогою перетворення інформації з використанням спеціальних даних (ключових даних) з метою приховування (або відновлення) змісту інформації, підтвердження її справжності, цілісності, авторства тощо6.
Ефективність захисту платіжних систем за допомогою будь-яких криптографічних алгоритмів значною мірою залежить від безпечного розподілу ключів. Ключова система та самі ключі1 є основою криптографічного захисту, тому інформація про це має закритий характер і розголошенню не підлягає.
Побудова ключової системи виконується службою захисту інформації Національного банку згідно з діючою системою захисту. Ключова система вміщує ключі асиметричного шифрування, що генеруються в територіальних органах казначейства за допомогою наданих генераторів ключів, та ключі симетричного шифрування, що використовуються для апаратного шифрування.
Під час генерації ключів одночасно створюється ключова пара, яка складається з таємного (або особистого) і відкритого ключів. Особистий ключ представляє собою параметр криптографічного алгоритму формування електронного цифрового підпису, доступний тільки особі, яка підписує електронний документ. А відкритий ключ - параметр криптографічного алгоритму перевірки електронного цифрового підпису, доступний суб'єктам відносин у сфері використання електронного цифрового підпису
Секретний ключ використовується для накладання та перевірки електронного цифрового підпису, а відкритий ключ служить для аутентифікації користувача в системі. Таємні ключі записуються на зовнішній носій інформації. Відкриті ключі після сертифікації в центрі сертифікації вносяться в таблицю відкритих ключів, яка зберігається на жорсткому диску персональної електронно-обчислювальної машини відповідно до технології обробки інформації.
Електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа9.
Для криптографічного захисту електронних документів органів казначейства використовуються засоби апаратного шифрування.
На кожному етапі підготовки, обробки та виконання електронних документів система захисту інформації передбачає чіткий розподіл відповідальності між усіма учасниками електронного документообігу.
Для роботи із засобами криптографічного захисту призначаються такі відповідальні особи: адміністратор захисту інформації, технолог АРМ ЕЦП (автоматизоване робоче місце електронного цифрового підпису), операціоніст АС "Є-Казна" WEB, бухгалтер АС "Є-Казна" WEB, директор АС "Є-Казна" WEB. Розподіл відповідальності між зазначеними працівниками здійснюється наступним чином:
• операціоніст безпосередньо здійснює введення електронних документів в систему АС "Є-Казна" WEB, здійснює накладання свого особистого підпису за допомогою секретного ключа і несе персональну відповідальність за всі підписані ним документи;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Казначейська система» автора Стоян В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Захист інформації в системі казначейства“ на сторінці 2. Приємного читання.
