При плануванні враховуються показники за результатами діяльності підконтрольних об'єктів до 3-ох років (за сумарними показниками звітності та/або станом на відповідну дату звітного періоду залежно від ризику).
Процедура ризикоорієнтованого відбору підконтрольних об'єктів здійснюється на підставі двох основних показників:
• ступеня ризику, який оцінюється за трирівневою шкалою: низький (1 бал), середній (2 бали) та високий (3 бали);
• суттєвості ризику, що є сталою величиною і визначає рівень пріоритетності самих ризиків: ризики найвищого рівня (3 бали), ризики середнього рівня (2 бали), ризики найнижчого рівня (1 бал).
По кожному об'єкту аудиту визначається загальна сума балів шляхом додавання добутків ступеня ризику та суттєвості ризику.
Об'єкти аудиту, які за результатами ризикоорієнтованого відбору набрали максимальну кількість балів, вважаються найбільш пріоритетними для відбору до плану внутрішнього аудиту.
При однаковій сумі балів перевага для включення до плану надається тому об'єкту, де кількість ризиків високого ступеня є найбільшою.
До плану не включаються внутрішні аудити за тією самою темою (з тих самих питань), за якою вже проведено внутрішній аудит підрозділом аудиту або здійснено виїзний контрольний захід органами державної фінансової інспекції, її територіальними органами, та з моменту проведення яких пройшло менше ніж один календарний рік.
Відбір об'єктів до плану діяльності з внутрішнього аудиту підрозділами аудиту територіальних органів казначейства здійснюється за місяць до дати подання плану до Казначейства України.
Піврічний план діяльності з внутрішнього аудиту повинен містити: напрям і тему внутрішнього аудиту; найменування і місцезнаходження органу казначейства, в якому проводиться внутрішній аудит; період діяльності, за який він проводиться (для фінансового аудиту, аудиту відповідності); період проведення (півріччя, у якому планується початок та завершення) внутрішнього аудиту.
Піврічні плани діяльності з внутрішнього аудиту територіальних органів подаються до Казначейства України в термін до 10 листопада та 10 травня поточного року. Разом з планами діяльності з внутрішнього аудиту надається перелік ризиків, які стали підставою для включення об'єкта аудиту до плану діяльності з внутрішнього аудиту.
Про результати погодження та затвердження планів діяльності з внутрішнього аудиту Казначейство України повідомляє територіальні органи казначейства.
Перед поданням для погодження та затвердження піврічного плану внутрішнього аудиту керівник підрозділу аудиту подає на затвердження керівнику органу Казначейства інформацію про ресурси, необхідні для його виконання, у тому числі повідомляє про істотні зміни в планах, які мали місце впродовж звітного періоду.
Зміни до піврічних планів вносяться в порядку їх затвердження не пізніше ніж за 15 календарних днів до завершення року чи півріччя відповідно.
Організація внутрішнього аудиту передбачає розподіл трудових ресурсів, планування внутрішнього аудиту та складання за його результатами програми.
Керівник підрозділу внутрішнього аудиту призначає керівника та визначає склад аудиторської групи, який повинен відповідати характеру й ступеню складності аудиту, а також обмеження в термінах і трудових ресурсах. Працівники підрозділу внутрішнього аудиту забезпечують об'єктивність висновків в офіційній документації, а керівник аудиторської групи - загальну якість результатів роботи аудиторської групи.
На цьому етапі діяльності працівники підрозділу внутрішнього аудиту вивчають питання, пов'язані з об'єктом внутрішнього аудиту:
• завдання і цілі, визначені у стратегічних та річних планах;
• бюджетні програми, які ним виконуються;
• використання установою інформаційних технологій;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Казначейська система» автора Стоян В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Проведення внутрішнього аудиту в органах казначейства“ на сторінці 2. Приємного читання.
