Державне запозичення здійснюється з метою:
• фінансування дефіциту державного бюджету;
• підтримки платіжного балансу та поповнення валютних резервів;
• інших цілей, встановлених чинним законодавством.
Залежно від терміну залучення коштів розрізняють:
• короткостроковий борг (з терміном погашення до одного року);
• середньостроковий (від одного до п'яти років);
• довгостроковий (понад п'ять років).
Державний борг можна поділити також на:
• капітальний, який включає всю сукупність боргових зобов'язань держави на певну дату;
• поточний, що складається з платежів за зобов'язаннями, які позичальник повинен погасити у звітному періоді.
За валютою залучення державний борг поділяється на борг у національній та іноземній валюті.
Внутрішній борг формується переважно у національній валюті. Для залучення коштів емітуються цінні папери, які розміщуються на внутрішньому фондовому ринку. Державний борг в іноземній валюті виникає в результаті запозичення коштів в іноземних банківських установах, міжнародних фінансово-кредитних організаціях, розміщення державних боргових зобов'язань на міжнародних фінансових ринках.
Порядок відображення операцій за борговими зобов'язаннями держави
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Казначейська система» автора Стоян В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ“ на сторінці 3. Приємного читання.
