Розділ 12. Термінові конверсійні операції

Уперше торгівля фінансовими ф'ючерсами відкрилася в 1972 р. на Міжнародному валютному ринку (ІММ) в Чикаго і стала одним із найуспішніших нововведень на фінансових ринках за останні десятиріччя. Уже в 1983 р. на ІММ щоденно укладалося понад 40000 угод, а обсяги угод за найбільш популярними строковими контрактами значно перевищили аналогічні показники на основних ринках спот. 30 вересня 1982 р. біржа LIFFE ознайомила Європу з новим фінансовим інструментом - фінансовим ф'ючерсом. Найбільші у світі ф'ючерсні біржі: Лондонська міжнародна біржа фінансових ф'ючерсних угод (LIFFE); Міжнародний валютний ринок (ІММ), який є дочірнім підприємством Чиказької товарної біржі (СМЕ); Нью-Йоркська ф'ючерсна біржа; Токійська міжнародна фінансова ф'ючерсна біржа (ТІРРЕ); Ф'ючерсна біржа Торонто; Сінгапурська міжнародна валютна біржа (БІ МЕХ).

Незважаючи на активізацію роботи ф'ючерсних бірж у всьому світі, Міжнародний валютний ринок (ІММ) залишається провідним центром ф'ючерсної торгівлі. Валютні контракти ІММ відіграють важливу роль у фінансовій діяльності, адже їх широко застосовують своп-дилери, валютні дилери та інші маркет-мейкери (учасники, що створюють, або формують, ринок) у розрахунках власних котирувань, а також для хеджування свого ризику. Котирування ф'ючерсних угод на цій біржі служать орієнтиром у процесі ціноутворення позабіржових інструментів, зокрема таких, як РЯА та свопи.

В Україні торгівлю фінансовими деривативами було започатковано в 1994 р. на Придніпровській товарній біржі (м. Дніпропетровськ), де відбулися перші торги валютними ф'ючерсними контрактами. Друга спроба впровадження валютних ф'ючерсних контрактів в практичну діяльність була здійснена на товарній біржі "Єкатеринославська" (м. Дніпропетровськ), де 27 грудня 1995 р. відбулися торги ф'ючерсними контрактами на безготівковий курс карбованця до долара США.

У наступний період ф'ючерсну торгівлю було організовано на Київській універсальній біржі (КУБ). Тут провадилися торги ф'ючерсними контрактами на іноземну валюту - долар США, німецьку марку, російський рубль, а також ф'ючерсами на облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).

У грудні 1997 р. відкрилася секція строкової торгівлі на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ). На початковому етапі діяльність строкової секції УМВБ викликала значний інтерес серед професійних учасників ринку, про що свідчать більші порівняно з попередніми спробами обсяги попиту та пропонування ф'ючерсних контрактів

21 серпня 1998 р. НБУ вніс зміни до правил здійснення валютних операцій, згідно з якими тимчасово призупинялося укладення уповноваженими банками нових строкових контрактів із купівлі-продажу іноземної валюти за гривню, що фактично означало припинення роботи як біржового, так і позабіржового строкового ринку.

12.4. Опціонні операції

Опційна угода (від нім. option, лат. optio) означає вибір. Згідно ЗАКОНУ УКРАЇНИ Про оподаткування прибутку підприємств (ст. 1) м. Київ, 28 грудня 1994 року N 334/94-BP опціон - це стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

Мета опційної торгівлі (опційних угод) - уникнути ризику, пов'язаного з торгівлею ф'ючерсними контрактами. Вона дає змогу торговцю заздалегідь визначити максимальну величину свого ризику й торгувати опціонами, не виходячи за межі цього ризику.

Щоб зрозуміти суть опціонної операції наведемо приклад: фермер хоче продати 10 га землі по 1 тис. доларів за 1 га, а підприємець хоче купити цю землю за вказаною ціною, але в нього в даний момент немає грошей, щоб розрахуватись, хоча він передбачає, що через шість місяців гроші в нього будуть. Проте за ці б місяців земельна ділянка може бути продана або можуть підвищитися ціни на землю. Бажаючи застрахуватись, підприємець пропонує фермеру укласти контракт, згідно з яким фермер бере на себе зобов'язання чекати 6 місяців, а підприємець платить фермеру за чекання по 50 доларів за 1 га (всього 500 доларів) і одержує право купити землю в будь-який момент протягом шести місяців (ціна опціону дорівнює 5 % ціни землі).

Продавши опціон, фермер взяв на себе зобов'язання протягом 6 місяців землю нікому не продавати. Купивши опціон, підприємець набув права купити землю за визначеною ціною, але він не зобов'язаний це робити.

Якщо за вказаний період ціна на землю знизиться до 800 доларів а 1 га, то підприємець може відмовитись від свого права й купити землю дешевше (вона йому обійдеться в 850 доларів за 1 га). Якщо ціна підвищиться до 1500 доларів за І га, то він вимагатиме від фермера, і той зобов'язаний буде продати йому землю по 1000 доларів за 1 га. При цьому підприємець, сплативши опціон в 500 доларів, виграє (зекономить) 4500 доларів: ((1500-1000) х 10-500).

В опціонній угоді, котра укладається між двома учасниками, зазначають кількість та вид базових активів, що є предметом купівлі або продажу, дату виконання угоди чи період між двома датами, протягом якого може бути виконана угода, фіксують ціну виконання. Одна сторона купує опціон за винагороду, яка називається опціонною премією, одержує право вибору і стає власником опціону. Друга сторона продає або виписує опціон, тобто надає право вибору, за що отримує премію. Для продавця опціон є зобов'язанням виконати умови контракту, якщо покупець вирішить його реалізувати. Продавець опціону бере на себе ризик зміни ціни активу за компенсацію у вигляді опціонної премії. Покупець опціону не повністю звільняється від ризику, але обмежує його рівень розміром премії. Покупець опціону може вийти з угоди трьома способами:

- здійснити своє право і пред'явити опціон до виконання;

- продати опціон третій стороні;

- знехтувати правом, наданим опціоном.

Датою закінчення опціону називають дату, на яку опціон може бути виконаний, проданий або куплений.

Опціон може бути виконаний лише за тією ціною, яка зафіксована при укладанні угоди. Ця ціна називається ціною виконання опціону, або ціною страйк.

Премія (ціна) опціону складається з суми його внутрішньої (справжньої) й тимчасової (часової) вартості, на яку впливають нестабільність ситуацій, різниця між ціною угоди й основною ціною, відрізок часу до закінчення строку опціону.

Вартість купівлі опціону (премія) визначається як відсоток від суми опціонної угоди або як абсолютна сума за одиницю валюти. Вартість опціону є договірною величиною і залежить від обсягів купівлі-продажу валют, виду валют, поточного валютного курсу та ціни виконання опціону.