Розділ 12. Термінові конверсійні операції

5. У день виконання ф'ючерс був закритий за курсом котирування на УМВБ 7,4900 грн. за долар США.

6. Прибуток брокера, який купив ф'ючерс:

маржа - (7,4900-7,4000) х 1000 = +90 грн.

7. Повернута застава - 740 грн.

8. Збиток брокера, який продав ф'ючерс:

(7,4000-7,4900) х 1000 = -90 грн.

9. Повернута застава - 650 грн (740-90).

Зараз приватному інвестору достатньо один раз відвідати брокера для оформлення необхідних документів та отримання доступу до торгів, і потім здійснювати угоди, торгуючи через інтернет за допомогою систем інтернет-трейдингу.

Інтернет-трейдинг (internet trading) - це спосіб доступу до торгів на фондовій біржі з використанням інтернету, як засоби зв'язку. В останні десятиліття такий спосіб торгівлі отримав дуже широке поширення. Інтернет-трейдинг виник відносно недавно.

Як правило, доступ до торгів надається онлайн-брокером. Онлайн-брокер надає своїм клієнтам програмне забезпечення для зв'язку з біржею для проведення торгів і здійснює технічну підтримку даної діяльності. У цьому ланцюжку взаємодій онлайн-брокер являється невід'ємною ланкою, саме він надає доступ для здійснення торгів на торговому майданчику, тобто на біржі.

На ринку ф'ючерсів учасники торгів укладають між собою взаємні операції виключно на біржі, де торгується конкретний контракт. Ні сама біржа, ні брокери не мають доходу від збиткових операцій клієнтів. Коли клієнт купує ф'ючерс, наприклад, по валютній парі євро/долар, а курс євро падає, то даний спекулянт буде в збитку, але, при цьому, інший клієнт, що продав першому даний ф'ючерс, отримає такого ж розміру прибуток.

Котирування ф'ючерсів формуються самими клієнтами в процесі висновку операцій. Кожна біржа на своєму Інтернет-сайті розмішує котирування за підсумками останньої закритої торгової сесії. Тому в торгових терміналах всіх учасників ринку ф'ючерсів відображаються одні і ті ж котирування.

При електронній торгівлі ф'ючерсними контрактами укладення оборудки займає секунди часу, адже термінал клієнта має безпосередній зв'язок по Інтернету з сервером свого біржового брокера, який, у свою чергу, має доступ до електронної мережі біржі. Клієнт передає брокерові наказ на здійснення операції через свій торговий термінал, брокер транслює цей наказ на біржу, біржа проводить стиковку цієї операції з протилежно направленою операцією іншого учасника торгів, після цього операція клієнта відображається в його терміналі як відкрита.

Як сама біржа, так і брокери заробляють лише на невеликих комісійних з кожної досконалої операції, а оскільки число операцій велике, то декілька доларів з кожного спекулянта приносять в сумі непоганий дохід. Таким чином, чим більше операцій зроблять клієнти, тим більший дохід матимуть біржа і брокери. Тому і біржі і брокери безпосередньо зацікавлені в успіху торгових операцій своїх клієнтів, і всіляко цьому сприяють.

Крім того, сама організація біржової торгівлі не дає можливості брокерові працювати в збиток клієнтові. Це неможливо фізично, адже котирування валют формуються на біржі, як результат торгових операцій всіх учасників ринку, так, до того ж, працювати в збиток клієнтові брокерові немає резону - клієнти зроблять менше операцій і понизять дохід брокера.

При торгівлі ф'ючерсами не існує фіксованого спреда, як на валютному ринку. Існує лише плаваюча різниця між ціною покупки і продажу, який формується учасниками торгів і визначається виставленими клієнтами ордерами. Ліквідні електронні ф'ючерси мають, як правило, мінімальну різницю розміром в один тик. Іноді різниця буває і більше, а іноді нульова. Існує, окрім цього, комісія брокера, що призначається кожному клієнтові в індивідуальному порядку і залежна від кількості операцій, що укладаються. Якщо операцій полягає небагато, то комісія часто співпадає із спредом по даній валютній парі на ринку Форекс, якщо операцій багато, то комісія знижується.

Завдяки системі електронного клірингу, ф'ючерсні біржі майже миттєво "стикують" між собою клієнтські операції, чого не скажеш про роботу дилера, якому для подібної операції потрібний значно більше часу, оскільки їм доводиться проводити стиковку протилежно направлених операцій через банк. Тому достатньо ліквідні електронні ф'ючерси дозволяють вести скальпери саме завдяки малому часу стиковки операцій електронною кліринговою системою біржі.

Скальпери з великою кількістю операцій на ф'ючерсах користуються низькими комісійними, які помітно менше спреда на Forex. Брокер зацікавлений в тому, щоб клієнт здійснював більше операцій, тому такому клієнтові встановлюються низькі комісійні. Для клієнтів, ведучих внутрішньовенну торгівлю, по укладених операціях встановлюється маржа удвічі нижче стандартною. А деякі, найбільш ліквідні, ф'ючерсні контракти маржа буває ще нижчою.

Електронні ф'ючерси не передбачають яких-небудь обмежень на відстань від поточного котирування при установці відкладених ордерів. Відкладений ордер може мати будь-яке значення ціни.

Нині на біржах найактивніша торгівля відбувається такими типами ф'ючерсів, як євродоларовий ф'ючерсний контракт (ІММ, LIFFE), ф'ючерсний контракт на 90-денний казначейський вексель уряду США (ІММ), ф'ючерсний контракт на стерлінговий тримісячний депозит (LIFFE). Кожний тип контрактів має стандартну номінальну вартість, яка становить: 1000000 дол. США - для євродоларових ф'ючерсів та ф'ючерсів на 90-денні казначейські векселі, 250000 фунтів стерлінгів - для ф'ючерсів на стерлінгові депозити. В основу кожного типу ф'ючерсних контрактів покладено відповідний фінансовий інструмент, дохідність якого формує ціну ф'ючерсів. Євродоларові ф'ючерсні контракти грунтуються на євродоларових тримісячних строкових депозитах, контракти на казначейський вексель - на 90-денних казначейських векселях уряду США, ф'ючерси на стерлінгові депозити - на тримісячній строкових депозитах у фунтах стерлінгів [22].