Поезія, висновує П. Рікер, являє нам те, чого проза не помічає, а отже, поетична мова сприяє "переописові" реального.
Варто також особливо наголосити на ролі Ж. Деріди у формулюванні вищезгаданої тези, оскільки його методика аналізу філософського тексту виявилася також цілком придатною для аналізу літературного тексту. Ж. Деріда, зовсім не намагаючися довести перевагу літератури над філософією, прагнув "перевернути" традиційну ієрархію літератури "поважної" (філософії, історії, науки тощо) та літератури заздалегідь "легковажної", базованої на "фіктивності" й вигадці. Сам принцип поділу між поважною та легковажною мовами здається хибним, а це підважує необхідність дослідження різновидів дискурсу та феномену наратшу, який слід розглядати як спільну, неподільну між лінгвістами, філософами, соціологами та іншими фахівцями, царину дослідження.
Насамкінець зазначимо, що так само, як переказування міфу є його життям, так і трансляція культурних цінностей (текстів культури) є значуща сама в собі. Аналіз наративної функції культури передбачає розуміння тексту як дикурсивної одиниці, що визначається наявністю внутрішньої наративної структури і співвідношенням з іншими текстовими варіантами певного дискурсу (інтертекстуальними трансформаціями).
Універсум культури як інтертекст
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія культури» автора Гатальська С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Наративна функція культури“ на сторінці 3. Приємного читання.
