Розділ «Післямова УКРАЇНЦІ — НАЦІЯ ГЕРОЇВ»

А ми наполягаємо, що є мирною нацією гречкосіїв.

Е-е, ні, кажуть вони. Бо знають, що це від нашої скромності такі занижені оцінки.

Бо це ми, а не вони забули запах згарищ Умані та сотень інших зажидівлених й польських містечок і сіл, самовільно, без дозволу розкиданих по нашій Україні.

Ми їм снимося. Хмельницький, гонта і Петлюра регулярно приходять до них уві сні. І Бандера теж! І Шухевич!

Хмельницький з шаблею, Бандера з удавкою.

Вороги кричать зі страху. І мають рацію.

Вони від своїх неспокійних снів піднімають всесвітній ґвалт.

Вони не перебільшують. Вони бояться нас! Вони нагадують нам, що українці — сила, страшна сила. Якщо її вивести з рівноваги.

Так, ми нація — погромників! Грубих і нещадних зарізяк. І ми тільки почали роботу!

Нагадую переляканим: погроми ми робили тільки на своїй землі. Не у панській Варшаві, не в Стамбулі, не в Тель-Авіві. Чи вошивій Московії.

То в чому справа?! Чому такий ґвалт? Чому протести?!

Невже ми не маємо право зарізати того, хто в нашій хаті нас не хоче?!

Ах, права людини! Це серйозний аргумент. Для Сполучених Штатів Америки.

Які постали на кістках аборигенів-індіанців. Для Росії. Яка знищила десятки племен і націй. Яка сьогодні спеціалізується у знищенні чеченських дітей і жінок.

Права людини — це серйозно. Коли мова не про українську людину. А про іншу, яка хоче бур'яном прорости на нашому подвір'ї.

То яка ж філософія українців?

Згадати хто ми є. Яких батьків діти. Яких дідів онуки.

Згадати про свою силу. Відчути себе сильними. Освіжити почуття наших ворогів. Дати їм нові аргументи нашої сили. Нові жахливі приклади.

Дати їм нові прізвища наших героїв, які звучатимуть аж до Тихого океану.

До Нью-Йорку. До Тель-Авіву.