Хома Євлевич
Останнім ректором Київської братської школи був Хома Євлевич. Білорус за походженням, він народився в Могильові на Дніпрі, дата народження невідома. Освіту отримав у Краківській академії, яку закінчив в 1625 р. Рід занять до 1628 р. не встановлено, однак відомо, що з 1628 до 1632 р. обіймав посаду ректора Київської братської школи. Це засвідчується М. Максимовичем з посиланням на Межигірські акти 1632 р. Після об'єднання Київської братської і Лаврської вищої школи звільнився з ректорства, повернувся до Могильова. Подальша доля X. Євлевича невідома. Він є автором праці "Лабіринт, або заплутана дорога, де красна Мудрість з повильності своєї панам могилянам і ще декому в заходах своїх подібному, коротшу і далеко кращу дорогу показує" (Краків, 1625). Примірник її знаходиться в Центральному державному архіві давніх актів у Москві (оп. № 404). В 1984 р. В. Крекотень включив її до збірки "Українська література XVI— XVIII ст. та інші слов'янські літератури" (К., 1984. — С. 253—286), а в 1988 р. вона ввійшла до "Пам'яток братських шкіл на Україні" (К., 1988. — С. 513—530).
Основним змістом "Лабіринту..." X. Євлевича є прославлення мудрості, яка постає як персоніфікація філософії, наук і мистецтва, на відміну від давньоруської традиції, де мудрість ототожнювалася з божественною премудрістю, Софією, що створювала світ як організуюче начало. У Євлевича мудрість — це земна, світська мудрість, яка діє в контексті всесвітньої історії, окремих народів, різних станів і людських особистостей:
Я — Мудрість, на руках у світ своїх пістую
Його я ширю, множу, багачу, рятую
Я правлю за твердиню краям і суспільствам
За поруку славетним усім добродійствам.
(Лабіринт... // Пам'ятки братських шкіл на Україні. — С. 514).
Звертаючись до "зацного руського народу", насамперед до молоді, Євлевич закликає до навчання, здобування знань, з розвитком яких пов'язується стан держави, суспільства, політичних і військових справ, показуючи це на прикладах Олександра Македонського, учня Арістотеля, фактах того, що колись, бувало, задарма фортеці без "примінення" зброї брали, мудрою головою відчиняючи брами. В дусі ренесансного гуманізму він звертався не тільки до історії античності, а передусім до історії Русі, її славного минулого, прославляючи його, закликаючи до відновлення її величі і мужності. Глибоким патріотизмом сповнені слова Євлевича:
Хочеш шгнути оком на честь знамениту,
Котрі пращури наші прийняли от світу?
І на море замерзле і берег Ядранський
Опирався державою народ цний слов'янський.
То ж славна Росія, йдучи за дідами,
Прославляли у світі зацними ділами,
Серцем хоробра, віру плекаючи щиру,
Завжди доріг шукала до дружби і миру.
(Там же. — С. 514).
В історії Русі він особливе місце відводив Києву, який "завжди вабив люд до себе", вболівав за Галич, його занепад у той час, коли від нього залишилася лише тінь колишньої слави:
...Міста, усі інші, що звелись на Русі
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософської думки в Україні» автора Огородник І.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2. КИЇВСЬКІ БРАТСТВО ТА ЙОГО РОЛЬ У РОЗВИТКУ ГУМАНІСТИЧНИХ І РЕФОРМАЦІЙНИХ ІДЕЙ В УКРАЇНІ“ на сторінці 3. Приємного читання.