Розділ «ЧАСТИНА VI. РОЗВИТОК СУЧАСНОЇ СВІТОВОЇ ФІЛОСОФІЇ»

Т. М. Заваженко

БАРТ (BARTH) КАРЛ

БАРТ РОЛАН

БАТАЙ (BATAILLE) ЖОРЖ

(1897-1962) - франц. філософ, літературознавець, критик, мистецтвознавець та етнограф. Представник франц. структуралізму. Один із попередників філософів-постмодерністів. У процесі свого філософського розвитку зазнав впливу з боку Геґеля, К. Маркса, Л. Шестова, Ф. Ніцше та З. Фройда. Осн. твори: "Внутрішньої досвід" (1943), "Література і зло" (1957).

Творчість Б., в якій знайшла відображення франц. стилістика філософування, обумовлена своєрідною рецепцією філософського вчення Ніцше. Вона знаходиться на перетині літературного та філософського дискурсів, це переплетення філософсько-літературних проблем. Б. не лише не визнавав жодних філософських інституцій, але й не вважав себе філософом.

Намагався виявити в людському "я" рівень чистого існування, позбавленого будь-яких атрибутів.

О. П. Варениця

БІЛЬШОВИЗМ

БІНСВАНҐЕР (BINSWANGER) ЛЮДВИҐ

БЛАНШО МОРІС

БОДРІЙЯР ЖАН

(1929-2007). - відомий та популярний франц. філософ, соціолог, культуролог, якого вважають одним із теоретиків філософії постмодерну. Навчався у Сорбонні, за освітою філолог, тому значне місце у його творчості належить літературно-критичним есе та перекладам. З 1972 - проф. ун-ту Париж. Також читав лекції в ун-тах Європи, США, Австралії.

Осн. філософські праці: "Система речей" (1968), "Суспільство споживання: його міфи, його структури" (1970), "До критики політичної економії знака" (1972), "Дзеркало виробництва" (1973), "Символічний обмін та смерть" (1976), "Забути Фуко" (1977), "Про зваблення" (1979), "Симулякри та симуляція" (1981), "У затінку мовчазної більшості, або Кінець соціального" (1982), "Фатальні стратегії" (1983), "Екстаз комунікації" (1983), "Америка" (1983), "Холодні спомини" (1987), "Прозорість Зла" (1990), "Ілюзія кінця, або Припинення шулій" (1992), "Довершений злочин" (1995), "У затінку Тисячоліття, або Призупинення року 2000" (1998).

Філософську методологію Б. визначають як "гіперкритицизм", "радикальне мислення", "тотальну над критичну7 критику". Палітра визнання філософських ідей Б. різнобарвна — від абсолютного захоплення і визнання "гуру постмодерну", "теоретика суспільства споживання" до оголошення "філософським маргіналом".

Сфера наукових інтересів: від критичного переосмислення марксизму (ранній період) і оголошення його "виразником буржуазного погляду на світ" ("Дзеркало виробництва") до розробки власної теорії знака, символічних об'єктів та комунікації ("Символічний обмін та смерть"), побудови власної оригінальної концепції, яка розкриває процес походження капіталізму із докапіталістичного способу соціальних відносин, яка на відміну від історичного матеріалізму, домінантою капіталізму визначає дарування і обмін, а виробництво оголошує другорядним елементом. Головне завдання працівника - не виробляти, а включитися у мережу суспільних знаків, соціалізуватися.

Б. належить авторство популярних у західній філософії понять: гіперреальність, симуляція, симулякр, завдяки яким розкривається віртуальний характер сучасної реальності. Значна увага у творчості Б. приділялась засобам масової комунікації та інформації, визначенню їх ролі у формуванні картини світу та громадської думки.

С. В. Куцепал

БОЗАНКЕТ БЕРНАРД

БОЛЬНОВ (BOLLNOW) OТТО ФРІДРІХ