Розділ «ЧАСТИНА V. СВІТОВА ФІЛОСОФІЯ XIX ст.»

ТРЕНДЕЛЕНБУРҐ ФРІДРІХ АДОЛЬФ

ТРИВАЛІСТЬ

(франц.) — ключове поняття філософії А. Берґсона, що характеризує дійсність як таку, яка не має ні просторових, ні кількісних вимірів, яка являє собою "чисту тривалість" й абсолютно відрізняється від часу і простору. Т. може бути сприйнята не розсудком, здатним лише розчленовувати, аналізувати, вимірювати і рахувати, а за допомогою інтуїції. Згодом Берґсон переносить Т. на Всесвіт як ціле: Всесвіт триває.

УЯВЛЕННЯ

ФАЙГІНҐЕР (VAIHINGER) ГАНС

ФЕХНЕР (FECHNER) ҐУСТАВ ТЕОДОР

ФІКЦІОНАЛІЗМ

(від лат. fictio - вигадка, ілюзія) - філософська концепція, створена в 2-й пол. XIX ст. послідовником Канта Г. Файгінґером, який розвинув Кантову думку про необхідність розгляду "ідей розуму" (душа, світ, Бог) як таких, предмет яких "нібито" ("als ob") й справді існує. Ця ідея базується на факті нетотожності нашої думки дзеркальній копії наявного стану речей. Тому ми повинні враховувати при аналізі співвідношення змісту нашого мислення і змісту реальності лише практичну ефективність результатів пізнання. Файгінґер прямо підкреслює, що фундаментальні поняття науки (типу "ідеального газу", "абсолютно твердого тіла" і т. п.) є "за визначенням" фікціями (а не буквальними "копіями" реальних речей), причому — "чим більш фіктивним є наше поняття, тим ефективнішим воно виявляється у практичному його використанні".

І. В. Бичко

ФІЛОСОФІЯ ЖИТТЯ

ФІЛОСОФСЬКИЙ СВІТОГЛЯД

Одне з ключових понять філософії життя В.Дільтея, орієнтація філософії на світоглядну проблематику. За визначенням Дільтея, Ф. с. за своєю структурою повинен суттєво відрізнятися від релігійного і поетичного світогляду. На відмиту від релігійного, він універсальний і загальнозначущий. На відміну від поетичного світогляду, він являє собою силу, яка прагне благотворно впливати на життя. Він розвивається на широкій основі, спираючись на емпіричну свідомість, досвід і дослідні науки, згідно законам формування, основа яких - об'єктивація переживань у поняттєвому мисленні.

ФІШЕР (FISCHER) КУНО

ФОҐГ (VOGT) КАРЛ

ФОРМИ СИМВОЛІЧНІ

ФОРМУЛА ЕВОЛЮЦІЇ

ЦЕЛЛЕР (ZELLER) ЕДУАРД

ЦІННІСТЬ КУЛЬТУРНА

(нім. Kulturwerte) - ключове поняття філософії цінностей Г.Ріккерта, яке означує цінності, що визначають в історії вибір суттєвого, перетворюють частини дійсності в об'єкти культури і вирізняють їх тим самим із природи. За Ріккертом, "про цінності не можна говорити, що вони існують або не існують; вони лише значать (gelten) або не мають значущості. Культурна цінність або фактично визнається загальнозначущою, або ж її значущість постулюється хоча б однією культурною людиною. При цьому, якщо мати на увазі культуру у вищому смислі цього слова, тут мова повинна йти не про об'єкти простого бажання, а про блага, до оцінки яких або до роботи над якими ми почуваємо себе більш-менш морально зобов'язаними в інтересах того суспільного цілого, в якому ми живемо, або згідно з будь-якою іншою підставою. Цим ми відділяємо об'єкти культури як від того, що оцінюється і бажається лише інстинктивно, так і від того, що має цінність блага, якщо й не на основі одного тільки інстинкту, то завдяки примхам настрою".

ЦІННОСТЕЙ ТЕОРІЯ