• лінійно-функціональним – вибори і призначення на посаду (майстер, бригадир);
• соціальним – перехід на інженерно-технічну роботу (після закінчення навчального закладу).
Професійно-кваліфікаційне просування тісно пов'язане з впровадженням нової техніки, технології та з вимогами до робочих місць, структури вакантних місць, інтересу працівників до професійної кар'єри, а також з профпереорієнтацією і профдобором кадрів. Для професійно-кваліфікаційного просування повинні бути певні передумови: широкий діапазон професій і робіт за рівнем складності, розвинута система підготовки й перепідготовки кадрів, підвищення кваліфікації, розвиток колективних форм праці та її стимулювання.
Щоб забезпечити гарантію просування працівника, його потрібно вести цілеспрямовано на основі річних і перспективних планів, які будуються за схемою – "бригада-цех-підприємство" і затверджуються керівником. У планах визначається потреба в працівниках за професіями і розрядами як на поточний період, так і на перспективу; прогноз на перспективу дефіцитних професій у зв'язку зі зміною зовнішнього середовища, розвитком НТП, визначаються джерела забезпечення працівниками в розрізі професії та рівня кваліфікації, в тому числі за рахунок підприємства, розробка плану і схем просування за професіями в цехах, розробка вимог до кандидатів за рівнями; розробка схем професійного просування кожного працівника і контроль за виконанням плану просування працівників.
Методом планування загальної кількості переміщення працівників є комплексний баланс кваліфікованих працівників, який дозволяє виявити додаткову потребу у кваліфікованих працівниках різних професій і пов'язати цю потребу з внутрішнім і зовнішнім ринком, з акцентом на внутрішній, заміщення вибуваючих працівників різних причин планується за рахунок працівників своєї організації. Досить часто підприємства наймають нових працівників тільки на такі робочі місця, що передбачають можливість подальшого просування тільки після певного стажу роботи.
У типових рішеннях відображаються:
• типові схеми просування у даній професії;
• відповідні форми професійно-кваліфікаційної підготовки;
• умови просування на наступні сходинки трудової кар'єри;
• форми матеріального і морального стимулювання;
• метод адаптації, профорієнтації та профдобору.
Варіанти типового рішення розробляються окремо для тих, хто закінчив ПТУ, і для осіб, які навчались на робочих місцях.
План індивідуального просування працівника складається на основі:
• особистих інтересів працівників;
• загальноосвітнього рівня і професійної підготовки;
• рекомендації про професійну здатність;
• наявності вакантних місць і рекомендації безпосереднього керівника.
Підбір кандидатів на просування передбачає співбесіду з працівником, з'ясування інтересів і наявність вакантних місць. Навчання включає такі види робіт: формування груп, підготовка програм, навчання, підбиття підсумків (екзамени), підготовка працівників дефіцитних професій.
Слід зазначити, що "професійно-кваліфікаційне просування" і "кар'єра" є близькими, але не тотожними. Під "професійно-кваліфікаційним просуванням" розуміють запропоновану організацією послідовність різних сходинок – робочих місць, становиша у колективі – які працівник може пройти. "Кар'єра" ж – це фактична послідовність просування по службі.
Завдання менеджера з персоналу полягає в управлінні просуванням усіх працівників підприємства, враховуючи як потреби підприємства, так і їх бажання, з метою визначення майбутніх призначень.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація професійно-кваліфікаційного просування виробничого персоналу“ на сторінці 2. Приємного читання.
