Метод вартості заміщення можна вважати ще однією модифікацією описаних вище витратних методик, але на відміну від методу регулювання балансу передбачає визначення вартості заміщення об'єкту оцінки. При цьому під вартістю заміщення слід розуміти мінімальну вартість аналогічного нового підприємства, ідентичного з оцінюваним за функціональними, експлуатаційними чи конструктивними параметрами, але створеного відповідно сучасних цін та нових якісних вимог.
Метод ліквідаційної вартості використовується за умови ліквідації суб'єкта господарювання, чи коли грошові потоки від його операційної діяльності несуттєві (або взагалі набувають негативного значення); при фінансуванні підприємства-боржника; при фінансуванні проектів реструктуризації чи санації тощо. Він базується на визначенні суми коштів, які можуть бути отримані за умови ліквідації (продажу) підприємства (при роздільному продажу його активів) на конкретну дату. Вважається, що ліквідаційна вартість підприємства як цілісного майнового комплексу менша, ніж при роздільному розпродажу його активів.
Виокремлюють такі види ліквідаційної вартості підприємства (бізнесу): упорядковану, примусову та кінцеву. Основне завдання оцінювача – визначення та обгрунтування виду і специфіки ліквідаційної вартості. Під упорядкованою ліквідаційною вартістю розуміють суму коштів, що може бути отримана при "розумному" розпродажу активів, тобто протягом не більше двох років зі спробою встановлення максимальної ціни. На відміну від упорядкованої, примусова ліквідаційна вартість формується за умови максимально швидкого проведення комерційних угод щодо купівлі-продажу активів підприємства, незалежно від того чи вигідно це у поточному періоді. Кінцева ліквідаційна вартість суттєво відрізняється від двох вище наведених видів і характеризує суму витрат власника (інвестора) на знищення, ліквідацію активів підприємства на місці. Як правило, вона має негативне значення, так як оцінює додаткові витрати на фізичне знищення об'єкту.
При оцінці ліквідаційної вартості підприємства слід коригувати відновну вартість його активів на суму витрат для їх ліквідації. Отримана на цій основі чиста ліквідаційна вартість об'єкту оцінки приводиться на конкретну дату оцінки за допомогою дисконтних множників.
Оцінка бізнесу методом ліквідаційної (упорядкованої) вартості включає такі етапи:
Етап 1. Розробка календарного графіку ліквідації кожного виду активів підприємства з метою максимізації капітальних прибутків (при вирахуванні усіх зобов'язань підприємства).
Етап 2. Визначення поточної вартості активів, враховуючи витрати на їх ліквідацію. Розрахунок проводиться одночасно з перевіркою балансових показників шляхом інвентаризації майна на дату оцінки.
Етап 3. Коригування поточної вартості активів, враховуючи обов'язкові платежі та державні збори (податки). Отримана таким чином вартість активів дисконтується на відповідну дату оцінки.
Етап 4. Визначення вартості зобов'язань (боргів) підприємства та її приведення на дату оцінки. Особливу увагу слід звертати на такі балансові статті як "Відстрочені податкові зобов'язання" (ряд. 460) та "Поточні зобов'язання за розрахунками".
Етап 5. Вирахування з поточної вартості активів підприємства суми витрат на ліквідацію об'єкту та приведеної вартості його боргів, а потім формування ліквідаційної вартості.
Розрахунок вартості бізнесу методом чистих активів включає декілька етапів:
Етап 1. Оцінка нерухомості підприємства по обгрунтованій ринковій вартості. Визначення ринкової вартості нерухомості може проводитися відповідно до спеціальних методів висвітлених у попередніх розділах книги.
Етап 2. Визначення обгрунтованої ринкової вартості машин та обладнання. Розрахунки можуть проводитися у розрізі окремо взятих машин, пристроїв, силових установок чи іншого обладнання; технологічно, функціонально чи експлуатаційно однорідним групам машин умовно незалежних одна від одної; цілісних виробничо-технологічних систем чи комплексів.
Етап 3. Ідентифікація та оцінка ринкової вартості нематеріальних активів підприємства включає: експертизу об'єктів інтелектуальної власності, охоронних документів і прав на нематеріальні активи; застосування спеціальних методів оцінки нематеріальних активів; формування сукупної вартості нематеріальних активів.
Етап 4. Визначення ринкової вартості короткострокових і довгострокових вкладень передбачає розрахунок поточної вартості облігацій (з плаваючим купоном, з купоном постійних виплат чи безстрокових облігацій); оцінку пакету простих і привілейованих акцій (модель постійного росту, модель двох стадійного росту тощо).
Етап 5. Визначення поточної вартості товарно-матеріальних запасів, враховуючи прийняту практику обліку (LIFO, FIFO).
Етап 6, Ринкова оцінка дебіторської заборгованості залежно від імовірності її погашення, виділяючи безнадійну, перспективну та гарантовану.
Етап 7, Оцінка витрат і доходів майбутніх періодів за умови існування реальної можливості отримання кінцевого позитивного фінансового результату.
Етап 8. Приведення зобов'язань підприємства до поточної вартості.
Етап 9. Визначення вартості власного капіталу (як вартісної оцінки бізнесу) шляхом вирахування з обґрунтованої ринкової вартості активів поточної вартості усіх зобов'язань.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ І ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ“ на сторінці 2. Приємного читання.
