– коригуючі параметричні коефіцієнти, що враховують відмінності технічних параметрів у об'єкта оцінки та аналога; даний коефіцієнт розраховується: 1) при відмінності параметрів не більше 20% за формулою:
(11.2)
при відмінності параметрів більше ніж 20% за формулою:
(11.3)
де та
– значення і-го параметра об'єкту оцінки та аналогу;
n – показник степеня, що характеризує силу впливу і-го параметру на ціну об'єкту (коефіцієнт гальмування ціни);
- коефіцієнт відмінності комерційної привабливості, який характеризує співвідношення якісних властивостей у порівнюваних об'єктів (визначається експертним шляхом за допомогою балів);
– ціна додаткових пристроїв на момент оцінки, наявність яких відрізняє порівнювані об'єкти;
- ціна товарного (фірмового) знаку (наприклад, для комп'ютерів компаній Packard Bell вище у два рази за аналогічні комп'ютери IBM).
Поряд з уніфікованим, серійно виготовлюваним обладнанням, техніко-технологічний потенціал підприємства формується з багатьох нестандартних спеціальних технологічних і допоміжних видів обладнання, що не мають близьких
аналогів. Така ситуація суттєво знижує можливості застосування методу прямого рахунку.
За відсутності близьких аналогів, але наявності сукупності конструктивно подібних об'єктів, достатньо надійні результати можна отримати за допомогою метода статистичного моделювання ціни. Особливість цього методу грунтується на тому, що оцінюваний вид обладнання виступає в якості представника певної сукупності однорідних об'єктів (параметричного ряду, класу машин) з відомою ціною. На основі інструментарію теорії статистики, параметричної та цінової інформації про об'єкти, що формують однорідну сукупність, розробляється математична модель залежності ціни від одного чи декількох параметрів. На базі сформованої моделі розраховують середньостатистичну ціну об'єкту оцінки, до якої вносяться поправочні коригування, пов'язані з наявністю додаткових пристроїв і/або товарного знаку.
Залежно від побудованих математичних моделей, розрахунки проводяться за питомими ціновими показниками і кореляційними моделями.
Метод розрахунку за питомими ціновими показниками базується на припущенні щодо наявності пропорційної залежності між вартістю об'єкту і його основними характеристиками. Розрахункова вартість (ціна) об'єкту (ЦР) визначається за формулою:
(11.4)
де – показник питомої цінової ваги, тобто ціна нового об'єкту, яка припадає на одиницю головного параметру (продуктивність, потужність, розмір деталі, час обробки тощо);
– значення головного параметру об'єкту оцінки.
Різновидом цього методу є масо-габаритний метод, згідно якого основним параметром вважається об'єм по габаритним розмірам. Простота та наочність розрахунків сприяли широкому розповсюдженню даного методу. Відповідно до цього методу на основі ринкової інформації розраховують питому ціну однієї тони чи одного м3 габаритного об'єму для окремої номенклатурної групи машин і обладнання, а потім такі усереднені показники коригують враховуючи складності конструкції, точності обробки, рівня автоматизації та інших особливостей об'єкту оцінки.
Розрахунки на базі кореляційних моделей проводять на основі кореляційних залежностей (причинно-наслідкових зв'язків) між вартістю об'єктів і його технічними, функціональними та експлуатаційними параметрами. По статистичним даним щодо цін та параметрів декількох однотипних об'єктів проводиться кореляційний аналіз, за результатами якого розробляються чи проста (однофакторна) модель залежності вартості об'єкту від основного (провідного) параметра, чи складна (багатофакторна) модель, яка одночасно враховує вплив на вартість декількох параметрів-факторів. До складу кореляційних моделей, поряд з вище названими характеристиками, можуть включатися показники екологічності, ергономічності, естетичності тощо, визначені експертним шляхом.
Найбільш детально методика кореляційного аналізу, при проведені оціночних робіт, описана у навчальному посібнику А.П. Ковальова "Оценка стоимости активной части основных фондов".
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методичні особливості оцінки машин та обладнання“ на сторінці 3. Приємного читання.
