У залежності від цілей, мотивів і масштабів оціночних робіт первинним об'єктом оцінки можуть виступати не тільки окремі інвентарні одиниці, виявлені та взяті на облік у процесі останньої інвентаризації майна чи безпосередньо у ході так званої роздрібної оцінки ("розсипом"), але й тим чи іншим чином скомпоновані групи інвентарних одиниць (групова оцінка), а також виробничо-технологічні комплекси взаємопов'язаних машин та обладнання (системна оцінка).
При груповій оцінці, яка частіше всього застосовується при директивних переоцінках основних фондів, внаслідок стислих строків їх проведення, виділяється об'єкт типо-представник, який найкращим чином враховує оціночні параметри машин, що включені до групи, а результати його оцінки автоматично розповсюджуються на всі об'єкти групи.
В якості первинних об'єктів, при системній оцінці, розглядаються комплекси технологічних машин та допоміжних пристроїв, поєднаних (локалізованих) в єдину систему або технологією виробництва кінцевої продукції, або місцем їх установки (дільниця, корпус, цех).
До цього ж типу відносяться комплекси обладнання виробничих модулів міні-фабрик, міні-заводів з переробки сільськогосподарської продукції, виробництву продовольчих товарів та інше.
Таким чином, об'єктом оцінки техніко-технологічного потенціалу підприємств можуть бути:
• 1) машинний чи верстатний парк підприємства в цілому та/чи його структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць тощо);
• 2) технологічні комплекси (поточні і автоматичні лінії, роботизовані комплекси, гнучкі виробничі модулі тощо);
• 3) функціонально самостійні машини, агрегати та установки.
Оціночні роботи мають на меті розрахунок та обґрунтування ринкової вартості машин та обладнання на певну дату. В окремих випадках, коли намічені комерційні угоди з продажем, купівлею та обміном обладнання розтягнуті у часі, то його оцінка може проводитися на декілька моментів. Такий підхід дозволяє враховувати зміни вартості машинної техніки в часі під впливом ринкового середовища, а також фізичного зносу, технологічного та функціонального старіння.
Цілі оцінки чи причини, що зумовлюють необхідність проведення експертизи, як правило, регламентуються національним законодавством. У цілому вони виникають у сфері правовідносин між фізичними, юридичними особами та державою, пов'язаних з володінням, розповсюдженням і використанням технічних засобів.
У кожному конкретному випадку, щоб отримати достовірні результати, оцінщик повинен знати завдання та мотиви, по яким організується оцінка. Це дозволяє йому правильно обирати потрібний методичний інструментарій, обґрунтовувати вид вартості та практичний метод оцінки. В разі необхідності замовник може поставити декілька цілей оцінки, наприклад, підприємець хоче дізнатися оціночну вартість транспортних засобів чи з метою страхування, чи з метою застави для забезпечення кредиту.
Як справедливо відзначається у літературі, обидві цілі не виключають одна одну, а окремі процедури обстеження та аналізу для них співпадають, але кінцеві значення вартості, у даному випадку страхової та ліквідаційною, будуть різними.
Досвід оціночних робіт дозволяє визначити найбільш типові ситуації, тобто конкретні обставини й умови, які зумовлюють необхідність проведення оцінки машин та обладнання.
До них належать:
• 1. Продаж зайвих для виробництва машин та обладнання.
• 2. Оформлення застави під певну частину рухомого майна з метою отримання кредитних ресурсів для реалізації комерційних угод.
• 3. Страхування машин та обладнання як майна підприємства.
• 4. Передача машин та обладнання у оренду, лізинг.
• 5. Визначення бази оподаткування (у складі основних виробничих фондів) для нарахування податку на майно.
• 6. Визначення інвестиційної вартості машин та обладнання при обгрунтуванні інвестиційних проектів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ“ на сторінці 2. Приємного читання.
