• координувати дії всіх учасників і постійно контролювати хід виконання заходів і їхніх результатів.
Очевидно, що немає особливої необхідності глибоко розглядати дану проблему, а варто обмежитися лише основними поняттями. Насамперед, відзначимо, що функціональні методи управління базуються на звичайних планах діяльності підприємства. Ситуаційні антикризові методи управління спираються на адаптивні плани, що враховують можливість появи проблемних ситуацій, передбачення їх, заходи для їхнього запобігання й управління виробництвом з появою кризових і надзвичайних обставин.
Антикризові плани й антикризове управління за ними виробляється безпосередньо з появою кризових чи надзвичайних обставин. Інакше кажучи, планування здійснюється в період початку, розгортання, настання проблемних ситуацій і пов'язане з їхньою ліквідацією чи переходом у новий стан. Однак, при цьому адаптивні плани розробляються в обов'язковому порядку. При цьому можливі ситуації негативної властивості обов'язково прогнозуються, а наслідки – аналізуються й оцінюються.
Таким чином, складання адаптивних планів стає доцільною і необхідною дією, що знаходиться в компетенції керівника.
Адаптивні плани (їх ще іноді називають альтернативними) повинні відбивати спрогнозовані варіанти розвитку подій у якісному і кількісному вираженні і являють собою альтернативи дій (системних методів) з досягнення поставлених цілей.
Особливістю адаптивних планів роботи фірми є та обставина, що вони повинні у своєму складі містити наступні варіанти розвитку ситуацій:
• варіанти, коли можна ввійти в запланований графік шляхом ефективних дій керуючого за рахунок визначеного росту витрат;
• варіант плану, на основі якого антикризове управління приводить до прийнятних позитивних результатів;
• варіант прийняття альтернативи, що відрізняється від основної і спрямованої на досягнення нової мети, що задовольняє фірму при настанні тих чи інших кризових ситуацій.
Процес розробки адаптивних планів містить наступні етапи:
• аналіз діяльності фірми і зовнішнього середовища організації;
• виявлення проблем фірми на основі аналізу роботи підприємства за звітний період;
• виділення головної проблеми і постановки цілей;
• прогнозування (коротко- і довгострокове);
• вибір методів і можливих альтернатив досягнення цілей підприємства;
• визначення можливих ТЕП для кожного варіанта дій (2-3 найбільш ймовірних);
• визначення можливих затрат (витрат) на розробку того чи іншого плану (варіанта);
• розробка альтернативних (адаптивних) планів і їхнє забезпечення;
• ситуаційний менеджмент на базі складених варіантів адаптивних планів і шляхів їхньої реалізації.
Крім викладеного, необхідно мати на увазі можливість і ймовірність складання і реалізації одноразових планів, що складаються в період життя проблемної ситуації.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості прогнозування та планування в анти кризовому управлінні“ на сторінці 2. Приємного читання.
